29 березня 2023 року Справа № 160/976/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач 18.01.2023 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 11 533,82 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначається, що відповідач має заборгованість, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 11 533,82 грн. Станом на теперішній час означений податковий борг відповідачем не погашений та не списаний, тому позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення.
23 січня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Головного управління ДМС у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
23 січня 2023 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом на виконання вимог ч.3 ст.171 КАС України зроблено запит до Дніпровської міської ради щодо отримання інформації про місце проживання (реєстрації) відповідача.
26 січня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2023 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Крім того, цією ухвалою суду витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: інформацію щодо поштової адреси та засобів зв'язку з ОСОБА_1 (телефон, електронна пошта), за якими відбувались комунікації, крім зазначених в позовній заяві (за наявності).
08 лютого 2023 року від Дніпровської міської ради надійшла відповідь на запит, у якій зазначено, що відомості про реєстрацію місця проживання гр.. ОСОБА_1 на території міста Дніпра відсутні.
27 березня 2023 року від відповідача надійшли пояснення, в яких вона зазначила, що вона займалася підприємницькою діяльністю більше двох років, сплачувала податок своєчасно, та оскільки торгівля знизилася і дохід став занадто маленький, у неї відсутні кошти для сплати заборгованості, у зв'язку із чим припинила займатися підприємницькою діяльністю. Зазначила, що наразі працює на мінімальну зарплату та не має можливості сплатити заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на спрощеній системі оподаткування та є платником податку.
Відповідно до заяви від 06.07.2020 р. №66709/ФОП відповідач з 03.07.2020 р. перебуває на спрощеній системі оподаткування на другій групі зі ставкою 17% від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з наданими ідентифікаційними даними, ОСОБА_1 припинила державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від 27.01.2022 р. на підставі власного рішення, однак не була знята з обліку.
Згідно із розрахунком, долученим до позовної заяви, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку - фізичних осіб у загальному розмірі 11 533,82 грн., який виник за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.07.2020 р. №66709/ФОП, внаслідок несплати грошових зобов'язань з єдиного податку по терміну оплати на 20.01.2021 р. - 313,82 грн.; 20.02.2021 р. - 1333,82 грн.; 20.03.2021 р. - 2353,82 грн.; 20.04.2021 р. - 3373,82 грн.; 20.05.2021 р. - 4398,82 грн.; 20.06.2021 р. - 5413,82 грн.; 20.07.2021 р. - 6433,82 грн.; 20.08.2021 р. - 7453,82 грн.: 20.09.2021 р. - 8473,82 грн.; 20.10.2021 р. - 9493,82 грн.; 20.11.2021 р. - 10513,82 грн.; 20.12.2021 р. - 11533,82 грн.
Податковий борг, зазначений у розрахунку, відображений в інтегрованій картці платника податків.
У зв'язку із наявністю податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0082215-13-09-0486 від 18.05.2021 р. на суму 3373,82 грн., яка надіслана відповідачу на податкову адресу, що підтверджується матеріалами справи, однак конверт повернувся відправнику із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу Українивизнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст. 297цьогоКодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
За змістом п. 293.1 ст. 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до п. 295.2 ст. 295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5ст. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положенням підпункту 41.1.1. пунктів 41.1,41.4 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Згідно з підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися вертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Як встановлено судом, відповідач відповідно до заяви від 06.07.2020 р. №66709/ФОП перебуває на спрощеній системі оподаткування на ІІ групі зі ставкою 17% від розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з наданими ідентифікаційними даними, ОСОБА_1 припинила державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від 27.01.2022 р. на підставі власного рішення, однак не була знята з обліку.
Отже, означений борг виник у відповідача у період, коли вона здійснювала підприємницьку діяльність та була фізичною особою підприємцем.
Згідно із розрахунком, долученого до позовної заяви, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку - фізичних осіб у загальному розмірі 11 533,82 грн., який виник за заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 06.07.2020 р. №66709/ФОП, внаслідок несплати грошових зобов'язань з єдиного податку по терміну оплати на 20.01.2021 р. - 313,82 грн.; 20.02.2021 р. - 1333,82 грн.; 20.03.2021 р. - 2353,82 грн.; 20.04.2021 р. - 3373,82 грн.; 20.05.2021 р. - 4398,82 грн.; 20.06.2021 р. - 5413,82 грн.; 20.07.2021 р. - 6433,82 грн.; 20.08.2021 р. - 7453,82 грн.: 20.09.2021 р. - 8473,82 грн.; 20.10.2021 р. - 9493,82 грн.; 20.11.2021 р. - 10513,82 грн.; 20.12.2021 р. - 11533,82 грн.
Податковий борг, зазначений у розрахунку, відображений в інтегрованій картці платника податків.
У зв'язку із наявністю податкового боргу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0082215-13-09-0486 від 18.05.2021 р. на суму 3373,82 грн., яка надіслана відповідачу на податкову адресу, що підтверджується матеріалами справи, однак конверт повернувся відправнику із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
В матеріалах справи наявні докази надіслання відповідачу вказаної податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.
При цьому добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Така позиція висловлена у постанові Верховного Суду 20.03.2020 р. у справі №804/1318/18.
Згідно з п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Відповідно до п.42.3 ст.42 Податкового кодексу України якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Абзац перший пункту 45.1 ст.45 Податкового кодексу України містить вимогу про те, що платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (абз.2 п.45.1 ст.45 ПК).
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси (абз.3 п.45.1 ст.45 ПК).
При цьому, відповідно до п.70.7 ст.70 Податкового кодексу України фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь які докази надання відповідачем відомостей, а саме: заява про зміну даних, які вносяться до облікової картки, зокрема про зміну місця проживання.
В зв'язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що відповідач не виконала встановлений пунктом 70.7 статті 70 Податкового кодексу України обов'язок та не подала контролюючому органу відомості про зміну адреси свого місця проживання.
Таким чином, позивач надсилав відповідачу вказану податкової вимоги за відомою податковою адресою платника податків.
Отже, на момент розгляду справи податковий борг непогашений і не списаний.
За таких обставин, позивачем доведено наявність у відповідачки податкового боргу, що заявлений до стягнення, та здійснення всіх передбачені чинним законодавством заходів щодо стягнення такого податкового боргу.
Суд зазначає, що на час розгляду справи ОСОБА_1 не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи та залучена до участі у справі як фізична особа.
При цьому, спірними є правовідносини за 2021 р., коли відповідачка мала статус суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи.
Саме за 2021 р. у ОСОБА_1 , як суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи, виникли податкові зобов'язання, які не припиняються до моменту їх виконання, незалежно від припинення у подальшому статусу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача податковий борг виник за 2021 рік.
Абзацом 10 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 .
Наразі введений з 18.03.2020 р. карантин не закінчений, на момент запровадження вказаного вище мораторію, встановлений п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України строк стягнення податкового боргу не минув. Відтак, позивач звернувся до суду з дотриманням визначеного законодавством строків.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених ПК України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному ПК України.
За приписами п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження (п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 11 533,82 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судові витрати, сплачені позивачем при поданні цієї позовної заяви, відповідно до ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються, а отже підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 139, 257, 258, 262, 246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до бюджету у розмірі 11 533,82 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя А.В. Савченко