Справа № 308/13528/21
Закарпатський апеляційний суд
29.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у закритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали кримінального провадження № 11-сс/4806/597/21 за апеляційною скаргою прокурора відділу захисту інтересів дітей та протидії насильству Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.12.2021 про відмову у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхні Ворота Воловецького району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 .
Старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду з клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_9 .
Клопотання слідчого обґрунтовано наступним.
24.08.2021, біля 22 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_9 , за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою зґвалтування неповнолітньої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшов до неї до дворогосподарства та шляхом зловживання довірою, усі попросили останню вийти на вулицю, щоб поспілкуватися.
Після того як неповнолітня ОСОБА_13 вийшла до них, її одразу схопив ОСОБА_9 та, взявши на руки, поніс через подвір'я і заніс її в підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2 , яке з метою вчинення злочину надав ОСОБА_14 .
У підвальному приміщенні ОСОБА_9 , ОСОБА_15 , застосувавши до неповнолітньої ОСОБА_13 фізичне насильство, що виразилося у нанесенні удару в живіт та позбавивши її можливості чинити опір, оскільки ОСОБА_15 стиснув голову неповнолітньої між ногами, вчинили щодо останньої дії сексуального характеру, пов'язані із вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої з використанням статевого члена та частин тіла, а саме пальців рук, без добровільної згоди потерпілої.
14.09.2021 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, а саме, вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням інших геніталій, іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи, вчинене групою осіб щодо неповнолітньої.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
16.09.2021 на підставі ухвали слідчого судді Воловецького районного суду (справа № 936/891/21, провадження 1-кс/936/239/2021) відносно неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 14.11.2021.
11.11.2021 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду у справі № 308/13528/21 вказаний запобіжний захід продовжено до 18.12.2021.
У відповідному клопотанні зазначено, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021070000000237 продовжено до 14.01.2022.
З посиланням на те, що строк дії запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою завершується 18.12.2021, завершити досудове розслідування до вказаного строку неможливо, та разом з тим ризики, які встановленні слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу 16.09.2021 та при його продовженні 11.11.2021 не перестали існувати та не зменшилися, а більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам переховування підозрюваного від слідства та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілу, порівняно із взяттям під варту, слідчий просить продовжити строк даного запобіжного заходу в межах строку досудового розслідування кримінального провадження.
Оскаржуваною наразі в апеляційному порядку ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.12.2021 неповнолітньому ОСОБА_9 змінено запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави на запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, із забороною останнього цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_9 під домашнім арештом визначено до 14.01.2022.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну місця проживання; заборонено спілкування та будь-які інші контакти зі свідками, потерпілою та іншими учасниками кримінального провадження № 12021070000000237, зокрема за допомогою засобів мобільного зв'язку, мережі Інтернет, в тому числі через соціальні мережі; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України.
Строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_9 обов'язків визначено до 14.01.2022.
Роз'яснено підозрюваному ОСОБА_9 , що у разі невиконання вищезазначених обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням ухвали покладено на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 12021070000000237.
Слідчим суддею вказано щодо наявності ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя зазначає, що такий наразі наявний в силу наступного.
З дослідженим слідчим суддею доказів, наданих органом досудового розслідування у підтвердження обґрунтованості підозри, вбачається, що підозрювані під час вчинення інкриміновано їм злочину застосовували фізичне насильство до потерпілої, серед іншого заподіяли їй удар в черевну порожнину для зменшення супротиву такої, а після події від 24.08.202 погрожували їй розповсюдженням в мережі Інтернет відеозапису, на якому зафіксовано вчинювані ними дії сексуального характеру щодо неї.
Окрім цього за твердженням свідків, які навчаються в одному навчальному закладі з підозрюваними та потерпілою, брати ОСОБА_16 є негласними лідерами класу, вважають себе авторитетами, характеризуються однокласниками негативно, при цьому ОСОБА_14 охарактеризовано нейтрально.
Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, підозрювані зможуть здійснювати психологічний тиск на потерпілу та свідків, і хоча наразі такі органом досудового розслідування допитані, що стверджується протоколами їх допиту, внаслідок незаконного впливу підозрюваних або третіх осіб (прим. рідних підозрюваних) на них, вони можуть змінити дані слідству покази, що негативно вплине на повноту та об'єктивність досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.
Окрім цього, слідчий суддя вважає, що брати ОСОБА_16 та ОСОБА_14 зможуть вступати у позапроцесуальні контакти між собою для формування у органу досудового розслідування та суду викривленої позиції щодо дійсних обставин інкримінованого їм злочину.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов?язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
В апеляційній скарзі прокурор просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та продовжити тримання неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, під вартою без визначення розміру застави у межах строку досудового розслідування кримінального провадження, тобто до 14.01.2022.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор зазначає, що необхідність у продовженні строку застосованого до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави викликана тим, що заявлені ризики, у зв?язку з якими до нього судом 16.09.2021 був застосований відповідний запобіжний захід та 11.11.2021 продовжено запобіжний захід не зменшилися і виправдовують його подальше тримання під вартою.
Не зменшився і виправдовує подальше тримання ОСОБА_9 під вартою ризик переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Злочин, який інкримінується ОСОБА_9 , є особливо тяжким, пов?язаним з посяганням на статеву недоторканість неповнолітньої, вчинений групою осіб і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років, при цьому, у разі засудження вказаної особи до реальної міри покарання не можуть бути застосовані положення ст.ст. 75,104 КК України, які можуть пом?якшити становище, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваної особи переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Не зменшився і виправдовує подальше тримання ОСОБА_9 під вартою ризик незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
У разі звільнення з під варти підозрюваного за ч.3 ст.152 КК України ОСОБА_9 він, перебуваючи на волі під час досудового розслідування, матиме можливість впливати на свідків та неповнолітню потерпілу у кримінальному провадженні, а саме неповнолітніх свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також через своїх законних представників, свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та раніше недопитаних свідків, а також ще невстановлених на цій стадії досудового розслідування свідків з числа учнів школи, в якій він навчається.
Вказані свідки дають показання, що викривають підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочині.
Зокрема, неповнолітні свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 дійсно підтверджують той факт, що ОСОБА_13 повідомила їй про факт свого зґвалтування, також розповідають про обставини, за яких вони бачили відеозапис факту зґвалтування ОСОБА_13 .
Свідок ОСОБА_17 повідомляє, що ОСОБА_23 сам підтвердив їй, що він разом із Ростилавом ГАФИНЦЕМ та ОСОБА_24 ГАФИНЦЕМ зґвалтували ОСОБА_13 .
Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_22 також підтверджують факт зґвалтування неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 , свідок ОСОБА_25 повідомляє органу досудового розслідування про збереження на своєму мобільному телефоні з метою подальшого надання як доказу по кримінальному провадженні відеозапису, на якому зафіксовано факт зґвалтування ОСОБА_13 .
З огляду на викладене та враховуючи вимоги ст.23 КПК України щодо безпосередності дослідження доказів судом, які на даний час не досліджувались оскільки досудове розслідування ще триває, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_9 може незаконно впливати на свідків з мстою зміни їх показань на свою користь, маючи реальну можливість на них впливати різними способами, в тому числі й дистанційно за допомогою засобів зв?язку, оскільки з неповнолітніми свідками ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , він навчається в одному навчальному закладі, а також проживає у одному населеному пункті із вищеперерахованими свідками, які можуть змінити показання без відповідних правових наслідків для них, оскільки відповідно до ч.3 ст.226 КПК України особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, роз?яснюється обов?язок про необхідність давання правдивих показань, не попереджуючи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за завідомо неправдиві показання.
Окрім цього, з огляду на те, що ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину щодо неповнолітньої ОСОБА_13 , пов?язаному із посяганням на її статеву свободу та недоторканість, яка дає показання, що викривають його у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.3 ст.152 КК України є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_9 може незаконно впливати різними способами, в тому числі й дистанційно на потерпілу ОСОБА_13 , зокрема, задля зміни нею показань на його користь.
Даний ризик підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, неповнолітній підозрюваний ОСОБА_9 має реальну можливість спілкуватися з неповнолітню потерпілою, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, а саме, вчиняти погрози, умовляння до неповнолітньої потерпілої ОСОБА_13 , що підтверджується, зокрема, перепискою у додатку-месенджері «Інстаграм» на мобільному телефоні марки «TECHNO МоЬіІе», належному ОСОБА_13 , відповідно до якої вчиняється тиск на потерпілу з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення насильницьких сексуальних дій щодо неї.
Неповнолітній підозрюваний ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого групою осіб відносно неповнолітньої потерпілої, яка проживає у одному населеному пункту із неповнолітнім підозрюваним, а також навчається у одному з ними навчальному закладі, що у свою чергу може негативно вплинути на психологічний стан останньої, є ризик впливу на неї.
Окрім цього у кримінальному провадженні не встановлено ще усіх осіб, можливо причетних до вчинення кримінального правопорушення, а відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Не зменшився і виправдовує подальше тримання ОСОБА_9 під вартою ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_9 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання щодо добровільності згоди потерпілої до вчинення з нею дій сексуального характеру.
Прокурор зазначає, що стороною обвинувачення надані вагомі докази причетності ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення; у разі доведеності вини останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років без можливості застосування положень ст.ст. 75,104 КК України; перебування під вартою не спричинить значної шкоди здоров'ю.
Крім того, враховуючи те, що неповнолітній підозрюваний ОСОБА_9 вчинив злочин, пов?язаний із застосуванням насильства або погрозою його застосування, згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначати розмір застави щодо даного злочину.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи прокурора ОСОБА_26 на підтримання апеляційної скарги прокурора ОСОБА_27 , вивчивши матеріали даної справи, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд визнає, що вказана вище апеляційна скарга прокурора ОСОБА_27 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Апеляційна скарга розглядається у відсутності підозрюваного ОСОБА_9 та його захисника - адвоката ОСОБА_28 , законного представника ОСОБА_29 , неявка яких, з огляду на положення ст.405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний, його захисник та законний представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги у даній справі, від них надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі (а.с.142).
Доводи в апеляційній скарзі прокурора ОСОБА_27 про незаконність та необґрунтованість судового рішення апеляційний суд відхиляє з таких підстав.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Так, відповідно до ст.177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Частиною 2 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Апеляційний суд вважає, що висновок місцевого суду про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 відповідає вимогам ст.ст. 177,183,184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
Обґрунтованим є й висновок місцевого суду про те, що органом досудового розслідування доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Вказаний висновок підтверджується доданими до клопотання доказами.
На переконання апеляційного суду, наведені у клопотанні слідчого відомості та матеріали справи свідчать про достатність підстав вважати на цій стадії досудового розгляду обґрунтованою підозру ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.152 КК України, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України - визнані слідчим суддею обґрунтовано: можливість підозрюваного ОСОБА_9 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні.
Разом з тим, апеляційний суд вважає обґрунтованими та правильними висновки місцевого суду про те, що слідчим не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК України ризикам.
Погоджуючись із вказаним висновком, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що стороною обвинувачення належно не мотивовано та не надано доказів, які б свідчили про те, що інший, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 .
Тому апеляційний суд погоджується і з висновком слідчого судді про те, що доводи слідчого у цій частині ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені будь-якими доказами як під час розгляду місцевим судом, так і апеляційним судом апеляційної скарги прокурора.
Апеляційний суд також вважає, що клопотання старшого слідчого ОСОБА_8 не містить переконливого обґрунтування, що застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі вищенаведеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю є достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд також вважає, що слідчим суддею обґрунтовано, з огляду на положення ч.6 ст.181 КПК України, визначено строк дії постановленої ним ухвали, а також обґрунтовано відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_9 передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов'язки.
А тому апеляційний суд на даний час не вбачає підстав для застосування до неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_9 найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави та вважає, що застосований слідчим суддею менш суворий наведений вище запобіжний захід буде достатнім для уникнення ризиків, відображених згори даної ухвали.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування вищевказаної ухвали місцевого суду апеляційним судом не встановлено.
На підставі наведеного апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора ОСОБА_27 не має, а ухвала слідчого судді від 13.12.2021 відповідно до п.1 ч.3 ст.407 КПК України, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 ч.3, 418,419,422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.12.2021 щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: