Справа № 22-а-3646/2006 рік Головуючий 1 інстанції: Сітбаталова Н.
Категорія: 29 Доповідач: Ситнік О.М.
18 ЛИПНЯ 2006 РОКУ М. ХАРКІВ
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого, судді Ситнік О.М.
Суддів Бобровського В.В., Івах А.П.
При секретарі Андрійко О.В.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
На рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2006 року
За позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на частину житлового будинку за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод володіти, користуватися і розпоряджатися житловим будинком та виселення,
У червні 2005 року із зазначеним позовом звернулася ОСОБА_2, яка вказувала, що у АДРЕСА_2 Харківського району Харківської області поАДРЕСА_2 вона оселилася у 1984 році у якості дружини сина відповідачки. З 1986 року вони з ОСОБА_3 зареєстрували шлюб і з 1987 року вона прописалася до зазначеного будинку за згоди всіх членів сім'ї.
Весь час, до 13 вересня 2004 року вона здійснювала догляд за ОСОБА_3, який був інвалідом 1 групи. Після смерті чоловіка залишилася проживати у будинку зі згоди відповідачки ОСОБА_1, власниці будинку.
Іншого житла не має. Загальна площа будинку становить 41,2 кв.м., будинок має 4 житлові кімнати, з яких вони з чоловіком, а потім вона одна, займали кімнати 1-6, площею 10,6 кв.м. та 1-5, площею 9,6 кв.м. Кімнати 1-4 площею 8,10 кв.м. та 1-3, площею 6,8 кв.м. займає відповідачка. Кухня та коридор знаходяться у спільному користуванні.
З 2004 року вона проводила догляд за будинком. Зробила капітальний ремонт стелі, полів у кухні, переклеювала шпалери, красила вікна та двері, побудувала новий паркан та купувала меблі у будинок, сплачувала комунальні платежі та обробляла земельну ділянку.
Просила визнати за нею право користування жилими приміщеннями 1-6 та 1-5, коридором та кухнею і земельною ділянкою у сенсі ст.ст. 156 ЖК України та ст.ст.402,403, 383 ЦК України.
Із зустрічним позовом до суду звернулася ОСОБА_1, яка вказувала, що є власницею житлового будинку поАДРЕСА_2 у АДРЕСА_2 Харківського району Харківської області. Також їй передана у власність земельна ділянка площею 0,1149 кв.м. для обслуговування житлового будинку.
Не заперечувала, що з 1986 року ОСОБА_2 вселилася у будинок і проживає в ньому як невістка з її згоди. ОСОБА_2 з сином займали кімнату 1-5, площею9,6 кв.м., в якій знаходяться меблів, які належать самій ОСОБА_1 Жодних ремонтних робіт ОСОБА_2 у будинку не проводила. Комунальні платежі не вносила.
Після смерті сина ОСОБА_2 самовільно зайняла кімнату 1-6 та повісила на двері замок. З 15 жовтня 2004 року ОСОБА_1 не могла користуватися будинком, оскільки ОСОБА_2 поміняла замки і не дала їй ключів. Вважає, що ОСОБА_2 перешкоджає їй користуватися кімнатою 1-6. Просила усунути перепони у користуванні нею кімнатою 1-6 площею 10,5 кв.м. та кімнатою 1-5 площею 9,6 кв.м. в будинку 4 по вулиці Коцюбинського у АДРЕСА_2 Харківського району. В подальшому ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, просила вселити її у належний їй житловий будинок та виселити з нього ОСОБА_2
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2006 року у позові ОСОБА_2 відмовлено. У зустрічному позові ОСОБА_1 також відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 просить рішення скасувати, оскільки судом першої інстанції не прийнято до уваги, що ОСОБА_2 перешкоджає їй користуватися житловим будинком, створює неможливі умови для спільного проживання. У неї є інше жито, де проживають її батьки та родичі. Також вважала, що судом порушено норми процесуального права, оскільки при винесенні рішення суду не оговорено про долю забезпечення позову, оскільки її будинок до сьогодні є під арештом у зв'язку із забезпеченням позову ОСОБА_2
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, які з'явилися, вивчивши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає.
Судом першої інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 вселилася у будинок 4 по вулиці Коцюбинського у АДРЕСА_2 Харківського району Харківської області у 1986 році у якості дружини ОСОБА_3, який був сином ОСОБА_1, тобто як член сім'ї власника житлового будинку. Сторони та свідки підтвердили, що між ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було встановлено порядок користування жилим будинком.
ОСОБА_2 проживає у будинку дотепер, після смерті чоловіка, яка трапилася у вересні 2004 року.
Відповідно до ч.4 ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.
Чинним житловим законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для виселення членів сім'ї власника жилого будинку, які передбачені ст.ст. 116,157 ЖК України.
ОСОБА_1 не подала доказів того, що такі причини існують, а саме, що ОСОБА_2 перешкоджає проживати їй у власному будинку, що спростовується, як актами, так і поясненнями свідків, не подано доказів про те, що вона має намір провадити реконструкцію жилого будинку, оскільки такий план реконструкції повинен бути узгоджений з органами місцевого самоврядування. Також не знайшло свого підтвердження і твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 створює неможливі умови для спільного проживання.
Судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову їй у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не є суттєвими.
Керуючись ст.ст.ЗОЗ, 304. п.1 ч.І ст.307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена Верховного Суду України протягом 2 місяців із дня її проголошення.