Справа № 304/391/23 Провадження № 3/304/306/2023
28 березня 2023 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого,
за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
21 лютого 2023 року близько 19.40 год ОСОБА_1 по вул. Зерновській у с. Порошково Ужгородського району Закарпатської області образливо чіплявся до ОСОБА_2 та штовхав її, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Крім цього, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 450379 від 21 лютого 2023 року, рапортом інспектора чергового відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Лазар В.П. від 21 лютого 2023 року та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 21 лютого 2023 року.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom, заява № 25) від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine, заява № 39598/03) від 21 жовтня 2011 року Європейським судом з прав людини зазначено, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Таким чином наведені та досліджені в судовому засіданні докази дають підстави визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Даних, які б спростовували докази вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення, судді не надано.
Суддя також враховує позиції Європейського суду з прав людини, що викладені у справах «Бакланов проти Росії» (Baklanov v. Russia, заява № 68443/01, рішення від 09 червня 2005 року), та «Фрізен проти Росії» (Frizen v. Russia, заява № 58254/00 рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (Ismayilov v. Russia, заява № 30352/03, п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Тому дослідивши матеріали справи, враховуючи особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, малозначність скоєного правопорушення, оскільки таке не представляє великої суспільної небезпеки та не спричинило будь-якої значної шкоди громадським чи державним інтересам, суддя вважає за можливе у відповідності до ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись щодо нього усним зауваженням.
Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суддя
на підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження, а провадження по справі - закрити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови. Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:Чепурнов В. О.