Справа № 304/523/23 Провадження № 2/304/180/2023
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2023 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Чепурнов В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні,
позивач звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивує тим, що у період з 18 лютого 2020 року по 05 жовтня 2021 року вона знаходилася у трудових відносинах з ТОВ «Прикарпатзахідтранс», де їй була нарахована, однак не виплачена заробітна плата у розмірі 29 091,49 грн, з якої нею отримано 3 944,66 грн, тобто невиплачена заробітна плата становить 25 146,83 грн, що підтверджується роздруківкою по заробітній платі, яка була видана їй при врученні трудової книжки. Зазначає, що 05 жовтня 2021 року вона була звільнена через скорочення штату працівників згідно наказу № 440-ЗВ від 05 жовтня 2021 року, яким також була передбачена виплата вихідної допомоги відповідно до ст. 44 КЗпП та компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 39 календарних днів. Однак, як вказує позивач, в день звільнення її не було письмово повідомлено про нараховані суми, належні при звільненні, а також відповідач не здійснив виплату належних їй коштів, чим грубо порушив ч. 1 ст. 116 КЗпП. Крім цього зазначає, що довідки про заборгованість по заробітній платі та середньомісячну заробітну плату відсутні, оскільки на її звернення до відповідача від 11 жовтня 2021 року такі довідки їй надані не були. Відтак вважаючи, що з вини відповідача вона не отримала свою заробітну плату у сумі 25 146,83 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку за 1 рік 4 місяці, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості по заробітній платі, а також середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Подана заява підлягає залишенню без руху, оскільки всупереч вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Натомість позивач зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з приводу чого суддя зазначає таке.
За правилом п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, провадження № 14-47цс21 зробила висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України мають різну правову природу.
Спір про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який виник у зв'язку з незаконним звільненням працівника, який був позбавлений можливості виконувати роботу не з власної вини, є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про працю та про оплату праці. За пред'явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI. Працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення цього середнього заробітку без обмеження будь-яким строком згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України та не позбавлений права після ухвалення судового рішення про поновлення його на роботі в подальшому звернутися до суду із позовом про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначеного частиною другою статті 235 КЗпП України.
На вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, не поширюється та застосовується тримісячний строк звернення до суду, визначений ч. 1 ст. 233 КЗпП України, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.
Таким чином за вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні сплачується судовий збір.
Такі ж висновки містяться в ухвалах Верховного Суду від 08 квітня 2022 року у справі № 757/11686/20-ц, провадження № 61-2857ск22 та від 25 квітня 2022 року у справі №142/616/18, провадження № 61-3059ск22.
Враховуючи наведене суддя приходить до висновку, що позивач звільнена від сплати судового збору в частині вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, однак не звільнена від сплати судового збору за вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а відтак за другою вимогою майнового характеру, з огляду на відсутність довідки про середньомісячну заробітну плату, позивачу до визначення розміру середнього заробітку за весь період затримки розрахунку, слід сплатити судовий збір у мінімальному розмірі 1 073,60 грн за наступними реквізитами:
номер рахунку (IBAN): UA508999980313171206000007379,
код ЄДРПОУ 37975895,
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
отримувач: ГУК у Закарпатській області/Перечинська тг/22030101
призначення платежу: судовий збір (ДСА України, 050), код 22030101.
Виходячи з положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 175, 177, 176, 185, 258-260 ЦПК України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали, інакше така буде вважатися неподаною та їй повернута.
Ухвала остаточна і не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя: Чепурнов В. О.