25 серпня 2010 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Кеміня М.П.
суддів - Джуги С.Д., Панька В.Ф.
при секретарі - Коновчук Т.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (надалі по тексту Банк) про відшкодування шкоди спричиненої внаслідок несвоєчасним поверненням грошових сум по строковому вкладу,
ОСОБА_1 в квітні 2009 р. звернувся до суду із вищезазначеним позовом посилаючись на ту обставину, що між ним та Банком 05 вересня 2008 року був укладений письмовій строковий договір банківського вкладу (депозиту) за № НОМЕР_1 суму 96 000 грн. строком до 08 червня 2009 р. з виплатою вкладнику 17.50 % річних. В подальшому 17 жовтня 2008р. між сторонами досягнута додаткова угода про внесення змін до вказаного банківського вкладу за якою вкладник додатково розміщує на депозитний рахунок 106 000 грн. строком до 08 червня 2009 р. з виплатою вкладнику 17.50 %.
20.11.2008 р. він подав до Банку заяву, в якій просив достроково повернути вклад у зв'язку із укладенням із підприємством «Хуст-Авто-Трейд» договору на придбання легкового автомобіля. Однак йому в цьому було відмовлено. Зазначенні кошти Банк повернув йому тільки 12 березня 2009 року, на цей час вартість автомобіля який він бажав придбати згідно довідки продавця зросла в сумі на 46 818 грн., і вказана сума є збитками завданих йому порушенням зобов'язання з боку Банку, і така підлягає стяганню з відповідача на його користь, крім того вважає, що за час затримки виплати суми депозиту Банк зобов'язаний повернути проценти за безпідставне збереження грошей в порядку передбаченого ч.2 ст. 1214 ЦК України в розмірі 5 448 грн.
Рішенням Хустського районного суду від 31 березня 2010 року позов задоволено та стягнуто з ВАТ АБ «Ургазбанк» 54 016 гривень шкоди за несвоєчасне виконання умов договору, 2000 грн. витрат за надання юридичної допомоги та судові витрати по справі.
В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на постанову Національного банку України N 413 від 4 грудня 2008 року "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" та на відповідні листи з цього приводу як на форс-мажорні обставини, в яких йшлося про заборону банкам достроково повертати депозити, й які є для нього обов'язковими, просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апелянт також наводить й інші доводи з яких на його думку рішення суду є незаконним та необґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню із відмовою у позові позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалене місцевим судом рішення частковому скасуванню із зміною рішення суду першої інстанції з таких підстав.
З поданої апеляційної скарги вбачається, що рішення місцевого суду в апеляційному порядку оскаржено у повному обсязі.
Судом встановлено, між сторонами 05 вересня 2008 року був укладений письмовій строковий договір банківського вкладу (депозиту) за № НОМЕР_1 суму 96 000 грн. строком до 08 червня 2009 р. з виплатою вкладнику 17.50 % річних (а.с.6-7). В подальшому 17 жовтня 2008р. між сторонами досягнута додаткова угода про внесення змін до вказаного банківського вкладу за якою вкладник додатково розміщує на депозитний рахунок 106 000 грн. строком до 08 червня 2009 р. з виплатою вкладнику 17.50 % (а.с.8).
20 листопада 2008 року позивач подав до банку заяву, в якій просив достроково повернути вклад у зв'язку із укладенням із підприємством «Хуст-Авто-Трейд» договору на придбання легкового автомобіля (а. с. 11). Однак йому в цьому було відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідно до п. 3.6 укладеного сторонами договору Банк зобов'язаний за першою вимогою вкладника достроково повернути депозит або його частину протягом 2 робочих днів з дня одержання банком письмової вимоги вкладника.
Крім того, частинами 2 і 3 ст. 1060 ЦК України також встановлено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.
Доводи відповідача стосовно обмежень щодо повернення вкладів, встановлених постановами НБУ суд першої інстанції правильно визнав безпідставними, оскільки спір повинен бути вирішений не на підставі підзаконних актів держави, таких як постанови Правління НБУ, а на підставі Цивільного кодексу України, який має пріоритет над вищезгаданими підзаконними актами. Помимо цього, постанова Національного банку України N 413 від 4 грудня 2008 року "Про додаткові заходи щодо діяльності банків" в установленому порядку не зареєстрована у Мін'юсті.
Судом також на підставі наявних матеріалів справи було встановлено що Банк повернув позивачу суму депозитного вкладу тільки 12 березня 2009 року, і ця обставина визнається сторонами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що встановленим обставинам суд дав належну оцінку та дійшов до обґрунтованого висновку про порушення відповідачем умов договору та вимог закону і наявності всі підстав для відшкодування збитків завданих порушенням зобов'язання передбачених ст. 623 ЦК України.
За змістом ст. 623 ЦК України підлягають відшкодуванню у вигляді збитків витрати кредитора понесенні ним у вигляді витрат у збільшенні собівартості продукції.
Так матеріалами справи стверджено, що позивач 20.11.2008 р. уклав із ПП «Хуст-Авто-Трейд» автомобіль КІА кузов хетчбек 5DR cee'd 2,0 Gas EX (G738, GM18) вартістю 117 500.00 грн. На день придбання вказаного автомобіля вказаної комплектації на 06.04.2009 року вартість його становила 166 066.00 грн., тобто різниця у витратах які реально поніс позивач складає 48 566 грн., яку суд з врахуванням принципу диспозитивності та вимог заявлених позивачем (46 818 грн.) і стягнув із відповідача.
Судом також вірно констатовано, що неповернення відповідачем позивачеві вкладу в загальній сумі 202 000 грн. в період з 20.11.2008 р. по 12.03.2009 р. за своєю юридичною природою є простроченням виконання грошового зобов'язання у вигляді безпідставного збереження грошей, в зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 1214 ЦК України на користь позивача з Банку підлягають стягненню проценти у розмірі, що вказані в договорі між ними, у загальній сумі 6 145 грн.
За наведених обставин колегія суддів приходить висновку, що рішення суду в частині щодо задоволення позовних вимог про наявності підстав для відшкодування збитків Банком завданих порушенням зобов'язання є законним та обґрунтованим, таке ґрунтується на доказах, які суд ретельно перевірив і дав їм правильну оцінку. Доводи апеляційної скарги щодо сумнівності доказів на підтвердження висновків суду та невідповідності цих висновків дійсним обставинам справи судова колегія в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської апеляційного суду визнала безпідставними. А тому таке в цій частині підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Щодо стягнення з відповідача 2 000 грн. за надання правової допомоги, то зазначені витрати не підтвердженні належними доказами первинного бухгалтерського обліку, та не наведенні відповідні розрахунки згідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розмірі компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 р. № 590 в силу чого суд в цій частині рішення прийшов до безпідставного висновку щодо стягнення з відповідача зазначеної суми. В силу цього рішення суду в цій частині підлягає скасуванню із відмовою в позові в зазначеній частині.
За таких обставин судове відповідно до ст. 309 ЦПК підлягає зміні.
Керуючись ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» - задовольнити частково.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 31 березня 2010 року змінити скасувавши його в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з в ВАТ АБ «Укргазбанк» 2 000 гривень витрати за надання юридичної допомоги, та в цій частині позовних вимог відмовити.
В решті рішення суд залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: