Справа № 161/2138/23
Провадження № 3/161/1147/23
28 березня 2023 року Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Рудська С.М., за участі захисника - адвоката Нестерука Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, до адміністративної відповідальності за вчинення однорідного правопорушення протягом року не притягувався, працюючого на посаді водія ФОП ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
08.02.2023 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 249680 від 04.02.2023 року, відповідно до якого 04.02.2023 року о 17:22 год., в м. Луцьку по вул. Глушець, 39-А, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 , в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, відмовився як на місці його зупинки, так і в медичному закладі у лікаря-нарколога.
Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи від нього на адресу суду не надходили.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Нестерук Р.В. в судовому засіданні заперечував щодо наявності в діях його підзахисного складу інкримінованого правопорушення. Суду пояснив, що долучений до матеріалів справи відеозапис містить ознаки стороннього втручання (монтажу), шляхом об'єднання відеофайлів із двох окремих боді-камер поліцейських, а тому таке не є допустимим доказом. Водночас, такі відеозаписи не містять фіксації будь-якого руху транспортного засобу, а відтак керування транспортним засобом особою, відносно якої складений протокол. Поряд з цим, матеріали відеозаписів не містять фіксації того, у який спосіб інспектор поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп'яніння, від керування транспортним засобом його не відсторонював, а тому у поліцейського були відсутні підстави для вимоги на проведення огляду. Враховуючи наведене, просить провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідні заперечення у письмовій формі долучені до матеріалів справи (а.с. 19-22).
Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 в повній мірі скористався своїм правом на захист через адвоката, з урахуванням того, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП не передбачається обов'язкова присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього.
Заслухавши доводи захисника, дослідивши письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
Статтею 62 Конституції України імперативно визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності із ст. 9 КУпАП адміністративним проступком визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що за дії ОСОБА_1 , які мали місце 04.02.2023 року о 17:22 год., в м. Луцьку по вул. Глушець, 39-А, йому інкриміновано порушення вимог п. 2.5 ПДР України, у зв'язку з чим відносно нього було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому варто зауважити, що за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець, 39-А, безпосередньо розташована АЗС «БРСМ».
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у розглядуваній частині є ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів, тобто особи, які безпосередньо здійснюють керування транспортним засобом.
Визначення терміну «керуванняя транспортним засобом» було наведено в п. 27 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, за яким «керування транспортним засобом» - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 року Верховний Суд зазначив, що саме по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом - це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.
Підсумовуючи наведене у своєму системному взаємозв'язку слід дійти висновку, що до адміністративної відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, може бути притягнуто виключно особу, яка керує транспортним засобом.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого за ч. 1 ст. 130 КУпАП правопорушення органом, який склав дані адміністративні матеріали було надано відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських, на яких зафіксовано наступне.
Матеріали відеофіксації: «04.02.2023 року близько 17:20 год., в м. Луцьку по вул. Глушець, 39-А, на території АЗС «БРСМ» працівники поліції підійшли до транспортного засобу VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився у нерухомому стані, та за його кермом виявили ОСОБА_1 . В ході спілкування з останнім, співробітники поліції повідомили про отримане повідомлення від громадян, що водій даного транспортного засобу, ймовірно, перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Натомість, ОСОБА_1 заперечував факт здійснення ним керування автомобілем. У відповідь на такі заперечення працівники патрульної поліції посилалися на наявність у них відомостей від осіб, які були свідками даного факту, а також повідомили про подальше вилучення матеріалів відеофіксації із камер відеоспостереження, встановлених на АЗС «БРСМ».».
Зазначені обставини стали підставою для вимоги щодо ОСОБА_1 про проходження ним огляду на стан алкогольного сп'яніння, від якого останній відмовився.
Разом з тим, відеозаписи із нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських не містять фіксації факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , як на території АЗС «БРСМ», так і в будь-якому іншому місці.
На території АЗС «БРСМ» автомобіль VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходився ОСОБА_1 , перебував у нерухомому стані.
При цьому, до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 249680 від 04.02.2023 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції не долучено ані відеозапис із камер відеоспостереження, встановлених на АЗС «БРСМ», ані письмові пояснення свідків, якими б підтверджувався факт керування останнім транспортним засобом.
У свою чергу, матеріали справи взагалі не містять посилань на наявність свідків даної події, які б могли спростувати чи підтвердити факт керування ОСОБА_1 автомобілем VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , попри ту обставину, що на місці події перебували, зокрема, працівники АЗС «БРСМ» (як слідує із наявного в матеріалах відеозапису).
Також суд наголошує на такому.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляду на стан алкогольного сп'яніння піддягають виключно водії щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у такому стані. Після встановлення ознак поліцейський відсторонює особу від керування транспортним засобом.
Ознаки стану алкогольного сп'яніння визначені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ від 09.11.2015 року № 1452/735).
До таких ознак належить: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, ознаки стану алкогольного сп'яніння має встановити виключно поліцейський та у разі їх наявності, керуючись вимогами ст. 266 КУпАП, з урахуванням факту відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, останній (працівник поліції) зобов'язаний відсторонити водія від керування транспортним засобом.
В матеріалах відеозаписів відсутні відомості щодо того, у який спосіб інспектор поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки стану алкогольного сп'яніння та відсторонив його від керування транспортним засобом, а відтак, що у поліцейських взагалі були наявні підстави для вимоги на проведення огляду.
З-поміж іншого, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, або ж про вилучення посвідчення водія, у зв'язку зі складенням щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зауважити, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 11.07.2020 року, проте таке у нього не вилучалося. Поряд з цим, до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, ОСОБА_1 не притягувався.
Наведене свідчить про ту обставину, що ОСОБА_1 під час оформлення щодо нього адміністративних матеріалів за ч. 1 ст. 130 КУпАП в будь-яких спосіб від керування транспортними засобами відстороненим не був, що ставить під сумнів правомірність дій працівників патрульної поліції, а також в цілому наявність у них підстав для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За загальним правилом судочинства в справах про адміністративні правопорушення, суд може брати до уваги лише ті докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у провадженні, та інших обставин, які мають значення для провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».
У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30 вересня 2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки органом, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 , 04.02.2023 року о 17:22 год., в м. Луцьку по вул. Глушець, 39-А, , керував транспортним засобом VOLKSWAGEN Passat, д.н.з. НОМЕР_1 , а також того, що в працівників поліції взагалі виникли підстави для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 130, п. 7 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 280, 283-284 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області С.М. Рудська