23.03.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1076/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Гарасимко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізичної особи-підприємця Яніцької Олександри Зіновіївни,
АДРЕСА_1 ;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони",
вул. Б. Хмельницького, 109, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300;
про стягнення 407 951,59 грн.
Представники сторін в судове засідання не з"явились.
Фізична особа-підприємець Яніцька Олександра Зіновіївна звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" про стягнення 407 951,59 грн, з яких: 259 050,00 грн - основний борг, 120 826,28 грн - інфляційні витрати, 28 075,31 грн - 3% річних за невиконання грошового зобов"язання за договором оренди крана №01/02/19-3 від 01.02.2019.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Позивач в судове засідання не з"явилась, хоча про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена ухвалою суду від 02.03.2023. Слід зазначити, що у клопотаннях вх№1127/23 від 23.01.2023, вх№3088/23 від 27.02.2023 ФО-П Яніцька О.З. позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд розглянути спір без її участі. Позовні вимоги обґрунтовані укладенням між сторонами договору оренди крана №01/02/19-3 від 01.02.2019 та несплатою відповідачем орендної плати за період лютий-червень 2019 року в розмірі 259 050,00 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, за невиконання грошового зобов"язання просить суд покласти на відповідача додаткові юридичні обов"язки, обумовлені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді 120 826,28 грн - інфляційних витрат, 28 075,31 грн - 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 15, 16, 509, 525-527, 598-599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 02.03.2023, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 13.03.2023. Своїми правами, наданими статтями 165, 251 Господарського процесуального кодексу України не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не подав.
Беручи до уваги: - приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; - норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника; - те, що позивач та відповідач належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а їх явка не визнавалась судом обов"язковою; - те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті - спір вирішується у відсутності сторін за матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи вказують на те, що між Фізичною особою-підприємцем Яніцькою Олександрою Зіновіївною (орендодавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" (орендар/відповідач) укладено договір оренди крана №01/02/19-3 від 01.02.2019. За цим договором, орендодавець надає орендарю в оренду, для використання у господарській діяльності, кран КТА-18 (пункти 1.1., 2.1.договору).
Передача майна в оренду здійснюється відповідними повноважними представниками сторін за актом приймання-передачі. Майно вважається переданим орендареві з моменту підписання акта приймання-передачі (пункти 3.2., 4.2. договору).
Згідно з пунктами 5.2.- 5.4. договору розмір орендної плати становить 550,00грн без ПДВ за одну годину використання майна. На додаткове підтвердження плати за відповідний період і у визначеному розмірі сторони укладають відповідні акти виконаних робіт (наданий послуг), які після підписання є остаточними і в односторонньому порядку перегляду не підлягають. Орендна плата за календарний місяць сплачується орендарем в 10-й термін з дня підписання акту виконаних робіт.
Виконуючи умови договору позивач передав, а відповідач прийняв в оренду, в технічно справному стані, транспортний засіб - кран КТА-18, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, що засвідчено у підписаному та скріпленому печатками орендодавця та орендаря акті приймання-передачі від 01.02.2019.
Матеріали справи містять акти здачі-приймання робіт №ОУ-0000021 від 28.02.2019 на суму 51 150,00грн (оренда крана 93год.), №ОУ-0000031 від 31.03.2019 на суму 51 150,00грн (оренда крана 93год.), №ОУ-0000046 від 30.04.2019 на суму 51 150,00грн (оренда крана 93год.), №ОУ-0000056 від 31.05.2019 на суму 56 100,00грн (оренда крана 102год.), №ОУ-0000068 від 30.06.2019 на суму 49 500,00грн (оренда крана 90год.), у відповідності до яких загальна вартість робіт (послуг) складає 259 050,00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.
Проте, доказів сплати орендної плати за період лютий-червень 2019 року в розмірі 259 050,00 грн відповідачем суду не подано.
Наявність несплаченої орендної плати за оренду крана КТА-18, обумовленої договором №01/02/19-3 від 01.02.2019, в загальній сумі 259 050,00 грн, визначено самим відповідачем у підписаному та скріпленому печатками сторін акті звірки взаємних розрахунків від 20.10.2022.
Предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення про стягнення 407 951,59 грн, з яких: 259 050,00 грн - орендна плата, 120 826,28 грн - інфляційні витрати, 28 075,31 грн - 3% річних.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.
Згідно з приписами статей 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Договір оренди №01/02/19-3 від 01.02.2019 укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).
До правовідносин оренди (найму) застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 283 Господарського кодексу України обумовлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з частинами 1, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (стаття 286 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 Цивільного кодексу України, стаття 173 Господарського кодексу України).
Відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Нормою частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки користування відповідачем об"єктом оренди за договором оренди №01/02/19-3 від 01.02.2019 позивачем доведено та документально підтверджено перед судом, зокрема актом приймання-передачі транспортного засобу в оренду від 01.02.2019, актами здачі-приймання робіт №ОУ-0000021 від 28.02.2019, №ОУ-0000031 від 31.03.2019, №ОУ-0000046 від 30.04.2019, №ОУ-0000056 від 31.05.2019, №ОУ-0000068 від 30.06.2019, а несплату в орендної плати за оренду крана - відповідачем не спростовано, то позовна вимога в частині стягнення 259 050,00 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.
Приписами статті 599 Цивільного кодексу України обумовлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"яаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 Цивільного кодексу України).
Виходячи з положень вище зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов"язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох відсотків річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, позивачем за порушення виконання грошового зобов'язання зі сплати орендної плати правомірно нараховано відповідачу 120 826,28 грн - інфляційних витрат, 28 075,31 грн - 3% річних за період та від сум боргу, зазначених у розрахунках (а.с.2-13), які перевірено судом та визнано арифметично правильними.
З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов'язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 76, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (частина 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтею 1291 Конституції України, статтями 73-79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Фізичної особи-підприємця Яніцької Олександри Зіновіївни до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" про стягнення 407 951,59 грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони", вул.Б.Хмельницького, 109, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300 (ідентифікаційний код 32014894) на користь Фізичної особи-підприємця Яніцької Олександри Зіновіївни, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 259 050,00 грн - основного боргу, 120 826,28 грн - інфляційних витрат, 28 075,31 грн - 3% річних, 6 119,27 грн - судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 29.03.2023
Суддя С.Кобецька