справа № 208/5373/22
№ провадження 2/208/42/23
Іменем України
10 березня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.09.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір № DZE0GA00000055 від 20.09.2007 року.
Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит у розмірі 19 440,00 доларів США, терміном до 19.09.2027 року.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконував належним чином, а саме не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса з заявою про стягнення заборгованості з відповідача. 10.08.2017 року приватним нотаріусом було винесено виконавчий напис про стягнення заборгованості з відповідача.
Враховуючи положення ст.526, 599 ЦК України, винесення виконавчого напису від 10.08.2017 року не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов'язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання.
Позивач вказує, що оскільки з відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладення кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в виконавчому написі від 10.08.2017 року, тобто за період з 20.09.2007 року по 10.05.2017 року, то за період після винесення виконавчого напису від 10.08.2017 року, з 20.08.2017 по 06.10.2022 року відповідач має заборгованість у розмірі - 2 521,35 доларів США, яка складається з наступного:
-2 521,35 доларів США - 3% річних від простроченої суми.
Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість в розмірі 2 521,35 доларів США, що за курсом 36,56 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.10.2022 року складає 92 180,56 грн. та судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи провести в його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, була повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду 10 січня 2023 року відкрито провадження по справі.
Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що 20.09.2007 року між відповідачем ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк» укладений кредитний договір № DZE0GA00000055 від 20.09.2007 року. Згідно договору АТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу кредит у розмірі 19 440,00 доларів США, терміном до 19.09.2027 року.
Відповідачем не виконувались умови кредитного договору, в результаті чого АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. з заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
10 серпня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. виданий виконавчий напис №7585, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягнуто грошові кошти у сумі 2 590 146,26 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк», які є боргом за кредитним договором №№ DZE0GA00000055 від 20.09.2007 року.
Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач використав право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, та інших витрат за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. №7585 від 10.08.2017 року.
Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі №127/15672/16-ц, зазначає: «Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.»
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З моменту винесення приватним нотаріусом виконавчого напису, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов'язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину виконання судового рішення.
Відтак, після винесення приватним нотаріусом виконавчого напису про стягнення суми боргу, позивач має право на отримання інфляційного нарахування на суму боргу, виражене в національній валюті та на три проценти річних від простроченої суми боргу, згідно положень ст.625 ЦК України.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 14.02.2018 року у справі № 564/2199/15-ц.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості 3 % річних від простроченої суми, сума таких становить 2 521,35 доларів США, що за курсом 36,56 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.10.2022 року складає 92 180,56 грн..
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем та не надав підтвердження оплати заборгованості.
Оскільки відповідач в установлений договором строк не сплатив суму кредиту, тобто не виконав зобов'язання належним чином відповідно до умов договору кредиту, усі ці суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Суд приймає даний розрахунок та вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги законними та такими, що підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 481,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д за кредитним договором №DZE0GA00000055 від 20.09.2007 року:
-2 521 (дві тисячі п'ятсот двадцять один) доларів США 35 центів, що за курсом 36,56 відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.10.2022 року складає 92 180 (дев'яносто дві тисячі сто вісімдесят) грн. 56 коп. - 3 % річних від простроченої суми за період з 20.08.2017 року по 06.10.2022 року (включно).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д:
-2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. - витрати по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Похваліта С. М.