Справа № 752/15918/22
Провадження № 2/752/2901/23
27.03.2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Гладибороди Л.О., розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Приватне акціонерне товариство «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 03.10.2017р. в розмірі 95 083,15 грн. станом на 21.09.2022р., яка складається з 84 429,41 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 10 653,74 грн. заборгованості за простроченими відсотками, а також просить стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 2 481,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що метою отримання банківських послуг відповідач звернувся до позивача та підписав заяву б/н від 03.10.2017р., згідно якої отримав кредит у розмірі 200 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. З огляду на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання щодо погашення кредитного боргу, у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на 21.09.2022р. складає 95 083,15 грн.
Разом з позовом АТ КБ «ПриватБанк» подав клопотанням про огляд веб-сайту, в якому просить здійснити огляд та фіксування змісту розділу 2.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «Приватбанк» за посиланням http://privatbank.ua/terms та доступні за наступним шляхом: «Архів договорів», перейти за посиланням «більше», обрати сторінку №4, повний текст за посиланням «Повний договір» (актуальний на 01.10.2017 р.), розділ 2.1.1. знаходиться на сторінках 255-274 повного договору. Дослідження даного доказу, як зазначає позивач, необхідно для встановлення ідентичності витягу з Умов та правил надання банківських послуг, які розміщенні на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» та які діяли і були оприлюдненні на момент укладення кредитного договору.
Згідно з частинами 1, 7 статті 85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
У порядку, передбаченому вказаною статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту.
Таким чином, електронні документи, як докази у справі, можуть бути подані стороною до суду як в оригіналі, так і в паперовій копії. При цьому, огляд електронного доказу (веб-сайту або сторінки) за його місцезнаходженням в мережі Інтернет здійснюється лише з метою встановлення та фіксування його змісту, а також за умови, що його не можна доставити до суду.
Доцільності в огляді веб-сайту АТ КБ «Приватбанк» для фіксування змісту розділу 2.1.1. Умов та правил надання банківських послуг суд не вбачає, оскільки в матеріалах позову є паперова копія електронного документа «Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанк», а отже, цей доказ доставлений до суду, його зміст встановлено та зафіксовано.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14.02.2023р. відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 27.03.2023р.
На підставі ч. 10 ст. 187 ЦПК України виклик відповідача в судові засідання на 27.03.2023р. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади.
У судові засідання позивач та відповідач не з'явились.
Позивачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також позивач зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, у разі виникнення обставин, викладених в ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи наявність одночасного існування умов, які визначені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, судом ухвалюється заочне рішення.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.
03 жовтня 2017р. ОСОБА_1 підписав анкету-заяву б/н про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в Приватбанку, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку в розмірі 200 000,00 грн.
Дана анкета-заява містить анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Також в ній зазначено, що відповідач приєднується до Умов і правил надання банківських послуг Приватбанку, які разом з пам'яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.
Частиною першою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Положеннями статті 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем договору про надання банківських послуг б/н від 03.10.2017р., позивачем надавалися в межах встановленого ліміту відповідачу в кредит грошові кошти. Однак відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів належним чином не виконав, з огляду на що у нього утворилася заборгованість, яка згідно розрахунку позивача станом на 21.09.2022р. складає суму 84 429,41 грн. за тілом кредиту.
Відповідач контррозрахунку заборгованості за тілом кредиту суду не надав.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем за тілом кредиту в розмірі 84 429,41 грн.
За таких обставин, вимоги в цій частині позову є обгрунтованими, підлягають задоволенню та з відповідача на користь позивача стягується заборгованість за тілом кредиту в розмірі 84 429,41 грн.
Також позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 10 653,74 грн.
Так, частиною 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядку їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
03.07.2019р. Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Враховуючи викладене, оскільки заява-анкета від 03.10.2017р. не містить положень щодо розміру процентів, а Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку не містять підпису відповідача, підстави для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками в розмірі 10 653,74 грн. відсутні.
Додатково слід зазначити, що позивачем до матеріалів справи наданий підписаний відповідачем 02.07.2019р. паспорт споживчого кредиту, який є тієї інформацією, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форму), викладений у формі відповідно до Додатку №1 до Закону України «Про споживче кредитування».
Так, згідно із п. 1 ч. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Стаття 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті ( ч. 2 ст. 9 Закону).
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено інформацію, що надається кредитодавцем споживачу, також і в разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку (п. 12).
Отже, зважаючи на наявність підписаного 02.07.2019р. паспорту споживчого кредиту, який відповідає формі та змісту, визначеного для нього Додатком 1 Закону України «Про споживче кредитування», позивач та відповідач мали намір укласти договір споживчого кредитування.
Статтею 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено умови договору про споживчий кредит.
Однак, матеріали справи не містять договору про споживчий кредит, укладеного між сторонами в даній справі після підписання паспорту споживчого кредиту 02.07.2019р., а додана позивачем до позову Анкета-заява, підписана відповідачем 03.10.2017р. та Витяг з Тарифів обслуговування преміальних кредитних карток та Умов та правил надання банківських послуг не є договором про споживчий кредит в розумінні Закону України «Про споживче кредитування».
Також суд звертає увагу на те, що в розділі 4 паспорту споживчого кредиту дано визначення, що загальна вартість кредиту для споживача є орієнтовною. В розділі 7 вказаного паспорту зазначається, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до 15 липня 2019 року.
З огляду на наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 208,09 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 84 429,41 (вісімдесят чотири тисячі чотириста двадцять дев'ять грн. 41 коп.) грн. заборгованості за тілом кредиту.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 2 208,09 (дві тисячі двісті вісім грн. 09 коп.) грн. судового збору.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
6. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 27.03.2023р.
Суддя І.О. Ольшевська