Справа № 671/768/23
28 березня 2023 року м. Волочиськ
Слідчий суддя Волочиського районного суду Хмельницької області ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243260000060 від 27.03.2023 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
Начальник сектору дізнання відділу поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_3 із погодженням прокурора Волочиської окружної прокуратури ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні.
Як зазначено в клопотанні, 25.03.2023 року у відділ поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло повідомлення від інспектора СРПП ВП №2 Хмельницького РУП лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про те, що 25.03.2023 року біля 23 год. 35 хв. під час патрулювання на автодорозі сполученням «Волочиськ - Вочківці», неподалік м.Волочиськ, Хмельницького району, було зупинено жителя м. Волочиськ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який під час проведення поверхневої перевірки, відповідно до ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію», із правої кишені штанів, добровільно видав працівникам поліції згорток ізоляційної стрічки синього кольору, всередині якої був замотаний прозорий зіп-пакетик із білою порошкоподібною кристалічною речовиною, схожою на психотропну, яку останній зберігав, до виявлення її працівниками поліції, без мети збуту.
26.03.2023 року за даним фактом розпочато досудове розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023243260000060 за ознаками кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту.
Зазначає, що 26.03.2023 року в ході огляду місця події у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , вилучено згорток ізоляційної стрічки синього кольору, всередині якої прозорий зіп-пакетик із білою порошкоподібною кристалічною речовиною, схожою на психотропну та мобільний телефон «iPhone XR» сенсорного типу, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі.
26.03.2023 року вилучені згорток ізоляційної стрічки синього кольору, всередині якої прозорий зіп-пакетик із білою порошкоподібною кристалічною речовиною, схожою на психотропну та мобільний телефон «iPhone XR» сенсорного типу, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Вилучений речовий доказ, а саме мобільний телефон «iPhone XR» сенсорного типу, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі належить ОСОБА_6 .
Посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні виникла виняткова необхідність у накладенні арешту на вилучене майно, яке, як встановлено проведеним досудовим розслідуванням, підшукане, виготовлене, пристосоване та використане як засіб та знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, а також у встановленому законом порядку визнане речовим доказом у кримінальному провадженні.
Зазначає, що накладення арешту на вилучене майно має істотне значення для цього кримінального провадження і полягає в тому, що це забезпечить наявність у матеріалах цього кримінального провадження важливих речових доказів, отримання яких є необхідним для всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин у даному кримінальному провадженні.
Дізнавач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та карантинними заходами, пов'язаними із запобіганням розповсюдження вірусу “Ковід-19”, клопотання підтримує повністю та просить його задовольнити.
Розглянувши подане клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Як вбачається із вимог ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з наданих матеріалів, вилучене майно, на яке просить накласти арешт слідчий та яке містить на собі сліди кримінального правопорушення, визнано речовим доказом.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливого їй знищення, пошкодження чи приховування, слід накласти арешт на вилучене майно, а тому дане клопотання підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 170, 172, 173 КПК України,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися майном, яке визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023243260000060, а саме на вилучений при проведенні огляду місця події та визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні мобільний телефон «iPhone XR» сенсорного типу, чорного кольору у чорному силіконовому чохлі, що належить ОСОБА_6 .
Відповідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.
Відповідно ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, а згідно ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: