Провадження № 4-с/712/8/23
Справа № 712/9907/22
23 березня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ПИРОЖЕНКО С.А.
при секретарі - КАПЛЯ А.С.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), суб'єкт оскарження: Придніпровський відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (адреса: м. Черкаси, проспект Хіміків 50), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона виступала поручителем за кредитним договором №1308-ЧД від 10.12.2007 року, який було укладено ОСОБА_3 та ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» про надання споживчого кредиту в сумі 15 000 грн. За умовами п.2.1 договору поруки №1308-ЧД від 10.12.2007 року у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
На підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2008 року №2-2549/09 було стягнуто солідарно із ОСОБА_2 грошову заборгованість на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в сумі 9640,36 грн.
Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 08.10.2009 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №15209143 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2008 року №2-2549/09 про стягнення кредитної заборгованості. Водночас ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернулося до Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції із заявою про примусове стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-2549/09 від 21.08.2008 року.
08.05.2013 року державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Чупис Т.П. було повернуто вказаний виконавчий лист на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з відсутністю майна та коштів у поручителя ОСОБА_4 ).
23.07.2013 року за заявою ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Кручак Я.В. було відкрито повторно виконавче провадження №39022801 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №2-2549/09 від 21.08.2008 року про стягнення із ОСОБА_2 кредитної заборгованості в сумі 9640,36 грн.
17.10.2014 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Сніцар Н.П. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу №39022801, за якою до Придніпровського відділу ДВС надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа. У зв'язку з цим на підставі п.1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було завершено виконавче провадження.
Вказана заява AT «Банк Фінанси та Кредит» від 17.10.2014 року про повернення виконавчого документу обґрунтовувалася фактом виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання за договором №1308-ЧД від 10.12.2007 року.
Після повернення виконавчого документу стягувачу у жовтні 2014 року і до цього часу жодних інших виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа №2-2549/09 від 21.08.2008 року не відкривалося та будь-яких заходів стосовно примусового виконання судового рішення не проводилося, відтак, термін пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання сплив 14.10.2017 року (по завершенню трьох років з моменту повернення виконавчого документу).
03.10.2022 року під час укладення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 договору дарування реєстраційний №6232, за яким скаржник отримала в дар частину квартири АДРЕСА_2 , від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. стало відомо про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешту всього нерухомого (невизначеного за обсягом) майна ОСОБА_2 .
З наданого приватним нотаріусом витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що 15.10.2009 року Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено відомості про обтяження за №9154423 - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: «невизначене майно, все майно», власник: ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , підстава обтяження - постанова Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ б/н від 08.10.2009 року про накладення арешту на майно боржника.
Отже, в подальшому ОСОБА_2 після набуття у власність частини квартири АДРЕСА_2 не зможе вільно нею розпоряджатися, в тому числі й відчужувати, оскільки все нерухоме майно скаржника арештовано на підставі постанови державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 08.10.2009 року у виконавчому провадженні №15209143.
Згідно відповіді Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси від 09 листопада 2022 року на заяву адвоката Коваленко Г.В. щодо зняття арешту з майна останньої, відділом вказано, що матеріали виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , знищено за закінченням терміну зберігання, та рекомендовано звернутися до суду.
У зв'язку з цим, просить поновити процесуальний строк звернення до суду з дано скаргою; визнати протиправною бездіяльність Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо не зняття в установленому порядку арешту, накладеного на майно боржника ОСОБА_2 постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 08.10.2009 року б/н у виконавчому провадженні №15209143; зобов'язати Придніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанову від 08.10.2009 року про накладення арешту на все без виключення майно боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №15209143; скасувати арешт на все без виключення майно ОСОБА_2 , накладений постановою державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції від 08.10.2009 року б/н у виконавчому провадженні № 15209143, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 9154423 від 15.10.2009 року.
Ухвалою від 22 листопада 2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду.
08.02.2023 року представником Придніпровського відділу Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подано відзив на скаргу.
Адвокат скаржника Пилипенко Р.Б. до судового засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Державний виконавець до судового засідання не з'явився, у відзиві просив про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити з підстав викладених у відзиві на скаргу.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служи під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. У випадку, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову у задоволенні скарги.
Згідно з ст.443 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Судом встановлено, що на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2008 року №2-2549/09 було стягнуто солідарно із ОСОБА_2 грошову заборгованість на користь ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» в сумі 9640,36 грн.
Згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження 08.10.2009 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №15209143 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 21.08.2008 року №2-2549/09 про стягнення кредитної заборгованості. Водночас ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» звернулося до Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції із заявою про примусове стягнення кредитної заборгованості із ОСОБА_3 за виконавчим листом №2-2549/09 від 21.08.2008 року.
08.05.2013 року державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Чупис Т.П. було повернуто вказаний виконавчий лист на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з відсутністю майна та коштів у поручителя ОСОБА_4 ).
23.07.2013 року за заявою ВАТ «Банк Фінанси та Кредит» старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Кручак Я.В. було відкрито повторно виконавче провадження №39022801 з примусового виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси №2-2549/09 від 21.08.2008 року про стягнення із ОСОБА_2 кредитної заборгованості в сумі 9640,36 грн.
17.10.2014 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції Сніцар Н.П. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу №39022801, за якою до Придніпровського відділу ДВС надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа. У зв'язку з цим на підставі п.1 ч. 1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» було завершено виконавче провадження.
Вказана заява AT «Банк Фінанси та Кредит» від 17.10.2014 року про повернення виконавчого документу обґрунтовувалася фактом виконання ОСОБА_3 кредитного зобов'язання за договором №1308-ЧД від 10.12.2007 року.
Після повернення виконавчого документу стягувачу у жовтні 2014 року і до цього часу жодних інших виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчого листа №2-2549/09 від 21.08.2008 року не відкривалося та будь-яких заходів стосовно примусового виконання судового рішення не проводилося, відтак, термін пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання сплив 14.10.2017 року (по завершенню трьох років з моменту повернення виконавчого документу).
У своїй скарзі скаржниця вказує, що 03.10.2022 року під час укладення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , ОСОБА_6 договору дарування реєстраційний №6232, за яким скаржник отримала в дар частину квартири АДРЕСА_2 , від приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. стало відомо про наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешту всього нерухомого (невизначеного за обсягом) майна ОСОБА_2 .
З наданого приватним нотаріусом витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно слідує, що 15.10.2009 року Черкаською філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внесено відомості про обтяження за №9154423 - арешт нерухомого майна, об'єкт обтяження: «невизначене майно, все майно», власник: ОСОБА_2 , код НОМЕР_1 , підстава обтяження - постанова Придніпровського відділу ДВС ЧМУЮ б/н від 08.10.2009 року про накладення арешту на майно боржника.
Таким чином, суд вважає причини пропуску процесуального строку для звернення з даною скаргою до суду поважними, у зв'язку з чим такий строк підлягає до поновлення.
Згідно відповіді Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси від 09 листопада 2022 року на заяву адвоката Коваленко Г.В. щодо зняття арешту з майна останньої, відділом вказано, що матеріали виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт на майно ОСОБА_2 , знищено за закінченням терміну зберігання, та рекомендовано звернутися до суду.
Так, у своєму відзиві на скаргу державний виконавець зазначив, що на момент прийняття рішення про повернення виконавчих документів стягувачу у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту з майну. Крім того, скаржником не надано доказів щодо виконання зазначеного рішення суду, а лише викладено свої припущення про причини повернення виконавчого документа стягувачу. Крім того, така виконавча дія як зняття арешту з майна одночасно при закінченні виконавчого провадження може бути лише в разі сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
При цьому, як свідчить лист Придніпровського ВДВС у м. Черкаси від 09.11.2022 року №52121, після повернення виконавчого листа місцевого суду №2-2549/09 від 21.08.2008 року на адресу стягувача - AT «Банк Фінанси та Кредит» повторно цей виконавчий документ до територіального органу ДВС (у межах строку звернення) до примусового виконання не пред'являвся, у зв'язку з чим втратив свою юридичну силу виконавчого документу, крім того, у архівних матеріалах виконавчої служби (АСВП) відсутні будь-які відомості про невиконані постанови державного виконавця про стягнення із ОСОБА_2 виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.
Стосовно посилань органу ДВС на можливе стягнення із ОСОБА_2 виконавчого збору за провадженнями, які були завершені у 2013-2014 роках, слід вказати, що наразі немає жодного процесуального рішення (постанови) державного виконавця Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції у рамках ВП №15209143, за яким боржнику були б нараховані виконавчий збір та витрати виконавчого провадження.
При цьому, ОСОБА_3 як солідарним боржником позичальником) за рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси у справі №2-2549/09 ще у 2014 році було погашено кредитну заборгованість перед AT «Банк Фінанси та Кредит», у зв'язку з чим останнім подано заяву про повернення виконавчого документу стягувачу. Жодні постанови про стягнення виконавчого збору із ОСОБА_2 в межах вказаних виконавчих проваджень №№ 15209143, 39022801 за період 2013-2014 років державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС Черкаського МУЮ не виносилися та не виокремлювалися у самостійні виконавчі провадження і за ними не проводилася процедура примусового стягнення (включно з накладенням арешту на майно боржника).
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 1 Закону України «При виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 6 Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно з положеннями статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виходячи зі змісту статті 25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Положеннями статті 57 Закону передбачено, що державний виконавець виносить постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання рішення, якщо така постанова не виносилася під час відкриття виконавчого провадження, та не пізніше наступного робочого дня із дня виявлення майна.
Відповідно до частин третьої, четвертої і п'ятої статті 60 Закону з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
До підстав зняття арешту також належать закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (частина перша статті 50 Закону).
Відповідно до статті 30 Закону державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.
Згідно з приписами статті 50 Закону у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження, у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або до іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту.
За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає, що порушене право ОСОБА_2 підлягає захисту шляхом зняття арешту з майна скаржника.
Разом з тим, щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця суд приходить до наступного.
На думку суду, дійсна мета даної скарги, обґрунтована заявником - це скасування арешту з майна, досягнута шляхом задоволення судом в цій частини вимог скарги, а тому визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця, не призведе до більш ефективного захисту прав скаржника.
Таким чином в задоволенні цієї частини вимог скарги суд відмовляє.
Щодо вимоги про зобов'язання Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанову від 08.10.2009 року про накладення арешту на все без виключення майно боржника ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №15209143, суд вважає, що вона також задоволенню не підлягає, оскільки в даному випадку арешт майна скасовується за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 258-260, 447, 451 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_7 процесуальний строк для подання скарги.
Скаргу задоволити частково.
Скасувати арешт з майна (невизначеного майна, все майно) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який накладено згідно постанови Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції б/н від 08.10.2009 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 15209143.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.