Справа № 569/1863/23
27 березня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Галінської В.В.
за участю секретаря Калетинець Т.В..
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що постановою серії ЕАР № 6406569 від 14 січня 2023 року винесеною інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Мудрик В.О. його притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме 14 січня 2023 року о 00 год. 43 хв. в м. Рівне по вул.. Струтинської, 35, водій керував транспортним засобом із закритим стороннім предметом номерного знаку авто, що не дає чітко визначити символи на державному номерному знаку, чим порушив п. 2.9.в. ПДР - керування водієм ТЗ з номерним знаком закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 1190 грн.
Вважає вказану постанову такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки прийнята з порушенням норм законодавства України та без належних на те правових підстав, просить позов задоволити.
Ухвалою Рівненського міського суду від 02 лютого 2023 року відкрито провадження у справі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в позові, додатково вказав, що позивач не керував транспортним засобом, фактично взагалі не здійснювався розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а працівником поліції були лише перевірені документи та встановлено особу позивача. Просив позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задоволити. На запитання суду вказав, що постанову не отримував, адже не було взагалі будь якого розгляду справи. Отримав її поштою.
Представник ДПП в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву із клопотання про поновлення строку на його подання.
Судом було задоволено клопотання про поновлення строку для подання відзиву та долучено відзив до матеріалів справи. У відзиві представником вказано, що винесена постанова є правомірною, винесена із врахуванням вимог законодавства. Вказує, що сам позивач підтверджує факт вчинення ним адміністративного правопорушення посилаючись в позовній заяві на наявність плівки на номерному знакові з метою запобігання його викрадення. Даний факт також підтверджується долученим до відзиву фотознімком. Просили в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14 січня 2023 року інспектором взводу № 2 роти № 4 батальйону УПП в Рівненській області ДПП лейтенантом поліції Мудрик В.О. винесено постанову серії ЕАР № 6406569 про накладення адміністративного стягнення з ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за те, що він керувати транспортним засобом 14.01.2023 о 0:43 в м. Рівне, вул.. Струтинської, 35, із закритим стороннім предметом номерного знаку авто, що не дає чітко визначити символи на державному номерному знаку, чим порушив п. 2.9.в. ПДР - керування водієм т/з з номерним знаком, закритим ін.. предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів.
Відповідно до п. 2.9в ПДР, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м.
Відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Так судом встановлено, що відповідачами не надано до суду жодного належного чи допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013, заява №36673/04).
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.
Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).
В рекомендації № R (91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов'язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).
Отже, вважаю, що зазначені принципи і положення Закону при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не були дотримані, оскільки жодні докази вини позивача не надані.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 289 КУпАП скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У разі пропуску зазначеного строку, цей строк за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу.
Частиною 1 ст. 168 КАС України передбачено, що позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення
Позивач просить поновити строк звернення до суду з позовом у зв'язку з тим, що постанову у справі про адміністративне правопорушення він не отримував, а її копію отримав його представник 20 січня 2023 року в УПП в Рівненській області. Вказану причину суд вважає поважною та з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача поновлює ОСОБА_1 строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зазначені норми КАС України, з ДПП за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.01.2023 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
На основі вищевикладеного, керуючись, ст.ст. 9,72,77, 241, 286 КАС України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАР № 6406569 від 14.01.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 536,80 грн. на відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено сторонами в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в 10 денний строк з дня отримання копії постанови.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місце знаходження: 03048, м. Київ, вул.. Ф.Ернеста, 3, ЄРДПОУ 40108646.
Суддя -