Верховного Суду України у складі:
головуючого
Кравченка К.Т.,
суддів
Самелюка П.О. і Пивовара В.Ф.
розглянула в судовому засіданні 17 серпня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на вирок Корецького районного суду Рівненської області від 25 червня 2005 року, яким
ОСОБА_1,
15 вересня 1948 року народження,
несудимого,
засуджено за ч.2 ст.367 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади без сплати штрафу.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнено з іспитовим строком 1 рік і на підставі ст.76 КК України судом на нього покладені певні обов'язки.
На підставі ст.1 п.»є» Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено.
За ч.1 ст.15, ч.1 ст.190 КК України ОСОБА_1 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10600 грн. - як безпідставно отримані кошти.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він у період з травня 2003 року, працюючи на посаді голови СВК “Крилів» с.Крилів Корецького району Рівненської області, будучи посадовою особою, на яку покладено адміністративно-господарські обов»язки, та виконуючи роботу голови майнової комісії по розпаюванню майна господарства, не виконав їх своєчасно, а саме, неналежним чином проводив розпаювання майна СВК “Крилів»,що призвели до тяжких наслідків. Жителі с.Крилів почали в кінці березня 2004 року масово розбирати та розтягувати майно господарства.ОСОБА_1, як керівник господарства, не усунув даної ситуації, а також не забезпечив техніку безпеки на території СВК “Крилів».
26 березня 2004 року під час самовільного розбирання приміщення комори зерносховища селянами ОСОБА_3,який був власником майнового паю в господарстві, був привалений балками, в результаті чого сталася його смерть.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 13 вересня 2005 року вирок залишений без зміни.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування постановленого вироку в частині стягнення з нього коштів на користь ОСОБА_4 і провадження в цій частині просить закрити, оскільки вважає таке рішення суду незаконним, таким, що не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Вважає, що ОСОБА_1 сплатив йому кошти добровільно як потерпілому у справі.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дав вірну кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_1., що у скарзі ОСОБА_2 не оспорюється.
Що стосується доводів ОСОБА_2 про незаконність вироку в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1. 10600 грн., то вони є безпідставними.
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких матеріальних чи моральних збитків ОСОБА_2 через діяльність чи бездіяльність ОСОБА_1. не поніс, ОСОБА_1 в обвинуваченні за ст.ст.15 ч.1,190 ч.1 КК України виправдано за відсутністю в його діях складу злочину, тому суд дійшов обгрунтованого рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1. коштів, як безпідставно отриманих від засудженого, а апеляційна інстанція погодилася з таким рішенням суду.
Даних про порушення під час досудового або судового слідства норм кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, не встановлено.
На підставі наведеного та керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 відмовити.
Судді:
Кравченко К.Т. Самелюк П.О. Пивовар В.Ф.