справа№380/17674/22
24 березня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області про визнання дій протиправними ,-
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області (далі - відповідач) у якому просить (мовою оригіналу):
"1. Звільнити від повної сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів (дохід, як єдине джерело 41 грн (соц виплати, підтвердження додається за минулий рік відповідно вимог КАСУ, відповідно до ЗУ "Про судовий збір")
2. Визнати протиправну бездіяльність відповідача Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації, щодо відмови у наданні соціальної допомоги гарантованої Конституцією.
3. Зобов'язати Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації виконати вимоги Конституції України щодо соціального захисту населення. Виплатити соціальну допомогу, яка належить мені по закону у відповідності фактичних доходів за період встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили: №380/12362/21, №380/3781/22, №380/8552/22 з урахуванням відмови у наданні допомоги від 04.11.2022, яку розглядає суд із застосуванням індексу інфляції.
4. Справа розглядається за правилами спрощеного провадження, тому прошу суд розглянути справу з викликом сторін (часу багато не заберу)".
Ухвалою від 12.12.2022 відкрите провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є особою, який здійснює догляд за особою, якій більше 80 років та отримує відповідну соціальну допомогу у сумі 41,00 грн. У зв'язку з відсутністю інших доходів звернувся до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації щодо надання йому допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям”. Про відмову у наданні такої допомоги позивача було повідомлено шляхом надсилання повідомлення. Позивач стверджує, що жодних рішень чи розрахунків, з яких виходив державний орган під час відмови у призначенні соціальної допомоги, ним отримано не було. Зазначає, що посадові особи органу соціального захисту ігнорують численні судові рішення, що і стало підставою для звернення до суду з вимогою зобов'язати відповідача виплатити належну йому соціальну допомогу.
02.01.2023 Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації надіслало до суду відзив на позовну заяву у якому заперечило щодо заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що при розрахунку позивачу допомоги, як малозабезпеченій сім'ї, Управління діяло на підставі норм ЗУ «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» та «Порядок обчислення сердньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги».
Розглянувши наявні у справі документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , 04.11.2022 звернувся до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації із заявою про призначення йому державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, до якої долучив декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.
Згідно із повідомленням №01-1751в у справі №56698 уповноваженому представнику сім'ї ОСОБА_1 не призначено державну соціальну допомогу у зв'язку з тим, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму сім'ї.
Вважаючи таку відмову неправомірною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Реалізація конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім'ям врегульована Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон № 1768-III).
Відповідно до ст. 1 Закону №1768-III державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України (ст. 3 Закону №1768-III). При цьому, малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї (ст. 1 Закону №1768-III).
Згідно із частинами першою-третьою статті 4 Закону № 1768-III заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
Середньомісячний сукупний дохід сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац 7 ст. 1 Закону №1768-III).
Прожитковий мінімум для сім'ї - визначена для кожної сім'ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на шість місяців.
Відповідно до ст. 4 Закону №1768-III призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги визначено Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою КМ України від 24.02.2003 № 250 (далі - Порядок № 250).
Відповідно до п. 5 Порядку №250, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
- заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
- декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
- довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
- довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
Відповідно до п. 7 Порядку №250, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї.
Розмір прожиткового мінімуму для сім'ї залежить від її складу і визначається як сума прожиткових мінімумів, розрахованих і затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до п. 9 Порядку №250, середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632.
Згідно приписів п. 10 Порядку №250, державна соціальна допомога не призначається, якщо:
1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім'ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;
3) у власності малозабезпеченої сім'ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505;
4) у власності малозабезпеченої сім'ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).
Згідно з п. 20 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи у місячний строк потрібно подати додатково.
Орган соціального захисту населення інформує уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї про прийняття документів із зазначенням дати їх прийняття, а також документів, які необхідно у місячний строк подати додатково (шляхом надання/надсилання йому повідомлення у паперовому або електронному вигляді (за наявності електронної пошти).
Відповідно до п. 21 Порядку №250 рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис).
Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.
Суд відмічає, що до управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації 04.11.2022 позивачем була подана заява про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсаційних виплат.
Поряд з цим, до матеріалів справи позивачем долучено лише повідомлення про відмову в наданні державної соціальної допомоги уповноваженому представнику сім'ї ОСОБА_1 №01-1751в від 04.11.2022. При цьому, позивач стверджує, що рішення управління соціального захисту про відому у призначенні державної соціальної допомоги він не отримував.
В ухвалі про відкриття провадження у справі суд зобов'язав відповідача надати суду усі наявні у відповідача докази на підтвердження обставин, що стали підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні соціальної допомоги.
Вимоги даної ухвали відповідач не виконав.
Ухвалою від 21.03.2023 судом повторно витребувано у відповідача документи, за результатами розгляду яких ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні соціальної допомоги згідно з повідомленням №01-1751в від 04.11.2022 та копію прийнятого рішення, як наслідок такої відмови.
На виконання вимог ухвал суду Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації 23.03.2023 надало суду копію заяви ОСОБА_1 від 04.11.2022, зареєстровану за №П-536, копію декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги, копію рішення від 04.11.2022 №56698 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, копію повідомлення від 04.11.2022, та копію розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення державної соціальної допомоги.
Згідно наданих відповідачем документів судом встановлено, що позивач 04.11.2022 звернувся до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації із заявою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям. Вказана заява прийнята та зареєстрована відповідачем 04.11.2022 за №П-536.
Відповідач 04.11.2022 прийняв рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї у справі №56698. Підставою відмови відповідач зазначив, що середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї.
Згідно з розрахунком середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення державної соціальної допомоги від 04.11.2022, який наданий відповідачем на виконання вимог ухвали суду від 21.03.2023, фактичний розмір доходу дорівнює 293,65 грн; розрахований розмір доходу - 19 500,00 грн; сукупний дохід сім'ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення за допомогою становить 19500,00 грн; середньомісячний дохід сім'ї - 3 250,00 грн.
Проте, варто зауважити, що належних та достатніх доказів щодо розміру сукупного доходу сім'ї позивача відповідач до суду не надав. Крім того, відомості щодо підстав визначення конкретного сукупного доходу сім'ї за 6 місяців, що передують місяцю звернення за допомогою, матеріали справи не містять.
Варто наголосити, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
В той час, на підтвердження правомірності відмови позивачу у призначенні соціальної допомоги, відповідач обмежився наданням відзиву, у якому відповідач зазначив, що при розрахунку ОСОБА_1 допомоги як малозабезпеченій сім'ї, управління діяло на підставі норм ЗУ «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми» та «Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства)».
Суд відмічає, що механізм обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) (далі - середньомісячний сукупний дохід) для призначення усіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій, які відповідно до законодавства надаються залежно від сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) визначається Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632 (далі - Порядок №632).
Відповідно до абз. 2 п.13 Порядку №632 під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для працездатних працюючих/непрацюючих осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку.
Згідно наведеного правового регулювання суд дійшов висновку, що передумовою для призначення державної допомоги малозабезпеченій сім'ї, є визначення її середньомісячного сукупного доходу, який, згідно Порядку №632 визначається шляхом ділення загальної суми сукупного доходу осіб за визначений законодавством період (два квартали або шість місяців) на 6, а в разі застосування суми річного сукупного доходу - на 12, якщо інше не передбачено законодавством.
При цьому, до середньомісячного сукупного доходу враховуються такі доходи: заробітна плата в розмірі, що залишається після сплати податку на доходи фізичних осіб; грошове забезпечення військовослужбовців; пенсія, щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці; стипендія, у тому числі із сумою її індексації, нарахованої відповідно до закону (крім соціальної стипендії, яка надається дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа); соціальні виплати, які призначаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), у тому числі пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива та скрапленого газу; допомога по безробіттю, інші страхові виплати, які призначаються фондами соціального страхування; грошові перекази, отримані із-за кордону; дивіденди від цінних паперів; інші доходи, відомості про які отримано від ДПС і Пенсійного фонду України, а також задекларовані особою доходи, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення.
Згідно поданої ОСОБА_1 декларації про доходи до складу сім'ї заявника входить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (мати заявника).
Проте, у наданому відповідачем розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї для призначення державної соціальної допомоги від 04.11.2022, такий розрахунок здійснювався лише з доходів заявника - ОСОБА_1 , а саме взято суму 19500,00 грн.
При цьому, відповідачем не надано пояснень з посиланням на відповідні докази, причин не врахування доходів всіх членів сім'ї та розрахунку середньомісячного сукупного доходу. А також не наведено обрахування суми 19500,00 грн.
Таким чином, відмова у призначенні позивачу державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з підстав того, що середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім'ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму сім'ї, є безпідставною та необґрунтованою, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, оскільки відповідачем жодних доказів отримання позивачем доходів в розмірі, вказаному у розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї до суду не надано.
Крім того, суд відмічає, що положеннями п. 21 Порядку №250 передбачено, що рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні приймається органом соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви і надсилається наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї.
У разі прийняття рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги орган соціального захисту населення інформує про це уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї із зазначенням підстав для відмови та порядку оскарження рішення (з врученням відповідного повідомлення під особистий підпис)
Рішення органу соціального захисту населення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено заявником в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.
Як стверджує позивач, рішення про відмову у призначенні державної допомоги на його адресу не надходило.
Відповідач доказів на спростування вказаного твердження позивача не надав.
Зважаючи на імперативно встановлений обов'язок органу соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання заяви прийняти рішення про призначення державної соціальної допомоги або про відмову в її призначенні та надіслати таке наступного дня після його прийняття уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї, а також враховуючи статус Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме відповідач у випадку виникнення спору повинен довести факт надіслання уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї прийнятого рішення.
Втім виконання свого обов'язку, передбаченого п. 21 Порядку №250 відповідач не довів.
Окремо суд звертає увагу, що рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї не містить порядку оскарження, як цього вимагає п. 21 Порядку №250.
Отже, перевіривши відповідність дій відповідача на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, суд вважає, що відмовляючи позивачу у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законом №1768-III та Порядком № 250, відтак, кваліфікує такі дії відповідача як протиправні.
Окремо суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не вперше звертається до Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації Львівської області із заявою про призначення державної допомоги малозабезпеченій сім'ї. Питання правомірності відмови позивачу у призначенні такої допомоги було предметом дослідження у адміністративних справах №380/12362/21, №380/8552/22 та №380/3781/22. При цьому причиною відмови в оскаржуваних рішеннях було «середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму сім'ї»
В зазначених судових рішеннях, які набрали законної сили Львівський окружний адміністративний суд дійшов висновку про необґрунтованість спірних відмов, оскільки відповідачем жодних доказів отримання позивачем доходів в розмірі, вказаному у розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї до суду не надано. Крім того, суди наголошували та тому, що рішення не містять обов'язкових відомостей щодо процедури оскарження та відповідачем не дотримано встановленого порядку надсилання позивачу прийнятих рішень. За результатами розгляду судових справ відповідача було зобов'язано повторно розглянути заяви позивача з урахуванням висновків суду, викладених у рішеннях.
Втім, приймаючи рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї №56698 від 04.11.2022, що є предметом дослідження у межах розгляду даної справи, відповідачем не враховано висновків суду, висловлених у рішеннях від 02.12.2021 у справі №380/12362/21, від 04.05.2022 у справі №380/3781/22 та від 04.10.2022 у справі №380/8552/22 та прийнято рішення, фактично з ідентичними порушеннями вимог чинного законодавства.
З урахуванням наведеного та з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у наданні соціальної допомоги гарантованої Конституцією шляхом визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги позивачу та скасувати рішення відповідача від 04.11.2022 з реєстраційним номером №56698 про відмову позивачу в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Щодо позовної вимоги зобов'язати відповідача виплатити соціальну допомогу, яка належить позивачу по закону у відповідності фактичних доходів, суд зазначає наступне.
Як вказано вище обрахунок сукупного доходу сім'ї здійснюється із урахуванням доходів усіх членів сім'ї. Із декларації, наданої позивачем слідує, що до складу його сім'ї належить його мати ОСОБА_2 , проте матеріали справи не містять відомостей щодо її доходів, також вони не були враховані під час прийняття спірного рішення, що позбавляє суд можливості надати оцінку наявності у позивача права на отримання державної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Крім того суд звертає увагу, що згідно положень Закону №1768-III державна соціальна допомога призначається на підставі відповідного рішення органу соціального захисту населення.
Як встановлено судом, рішенням Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації від 04.11.2022 з реєстраційним номером №56698 ОСОБА_1 відмовлено у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Вказаного рішення позивач не отримував та з підставами для відмови належно не ознайомлений, що позбавило його можливості оскаржити такі по суті.
Разом з тим під час судового розгляду справи суд встановив, що рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та дійшов висновку про скасування такого.
Так, згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки призначення державної соціальної допомоги здійснюються органами соціального захисту населення, суд не може перебирати на себе компетенцію суб'єкта владних повноважень та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права позивача на призначення державної соціальної допомоги. Вказане не дозволяє покласти на відповідача зобов'язання щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги,
У цьому випадку належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення державної соціальної допомоги, зареєстрованої 04.11.2022 за №П-536, з врахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні (дослідити наявну інформацію про отриманні доходи усіх осіб, які входять до складу сім'ї (домогосподарства), для обрахунку допомоги).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору ухвалою судді від 12.12.2022, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації від 04.11.2022 з реєстраційним номером №56698 про відмову ОСОБА_1 в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Львівської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення державної соціальної допомоги, зареєстровану 04.11.2022 за №П-536, із врахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Морська Г.М.