Справа № 2-ц-30
2009 рік
9 квітня 2009 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого- судді ТИМОШЕНКО І.B.
при секретарі БОРОДАСТОВОЇ О.А.
з участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до спеціалізованого автомобільного державного підприємства № 15 про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, стягнення відпускних та моральної шкоди ,
Позивач просить постановити рішення , яким стягнути з відповідача страхові внески у Пенсійний фонд України за час його роботи у спеціалізованому державному підприємстві № 15 (САП № 15) у січні, лютому, березні, грудні 2000 року , а також у січні - серпні 2003 року ; стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористані ним щорічні відпустки за час його роботи у відповідача з 3 травня 1993 року по 1 вересня 2003 року; стягнути з відповідача на його користь 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати та витрати на правову допомогу. Позивач посилається на те, що він працював у САП № 15 з 3 травня 1999 року по 1 вересня 2003 року. За час його роботи у цьому підприємстві відповідачем не були перераховані у Пенсійний фонд України страхові внески на підтвердження стажу його роботи за січень, лютий, березень , грудень 2000 року та за січень - серпень 2003 року , про що він дізнався у червні 2007 року, коли звернувся до управління Пенсійного фонду України в Болградському районі для оформлення пенсії по інвалідності. Крім того, за час роботи у відповідача ним не були використані щорічні відпустки за весь період роботи у цьому підприємстві з 3 травня 1999 року по 1 вересня 2003 року. При звільненні відповідач компенсацію за невикористані відпустки йому не сплатив . Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою провести перерахування страхових внесків у Пенсійний фонд України та виплатити йому компенсацію за невикористані відпустки. Але відповідач спочатку обіцяв провести виплати, а потім безпідставно відмовив йому у цьому. Тому він був вимушений звернутися до суду з цим позовом. Через порушення свого права він біля двох років не може вирішити питання про перерахування пенсії по інвалідності, яку він отримує, повинен протягом тривалого часу захищати свої права в судовому порядку, що погано відображується на стані його здоров'я . Через безпідставну відмову відповідача в задоволенні його законних прав він почуває себе приниженим , морально страждає и тому розмір спричиненої йому з вини відповідача шкоди оцінює в 5000 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, причину неявки до суду свого представника не повідомив , заперечення проти позову не надав.
Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що позивач працював у спеціалізованому державному підприємстві №15 (САП № 15) з 3 травня 1999 року по 1 вересня 2003 року, що підтверджується записом у його трудовій книжці (а.с.8-9).
В порушення вимог ст. 19, 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не нарахував на заробітну плату позивача та не провів перерахування у Пенсійний фонд України страхових внесків для підтвердження стажу роботи позивача за січень, лютий, березень, грудень 2000 року та за період з січня по серпень 2003 року включно, що підтверджується довідками управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області про перерахування страхових внесків із заробітної плати позивача за 2000 і 2003 роки ( а.с. 12-13). Через неперерахування вказаних платежів трудовий стаж позивача за вказаний період його роботи не може бути врахований при призначенні йому пенсії по інвалідності (позивач є інвалідом 3 групи) (ст. 24 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Відповідно до зазначеної норми закону відповідач повинен був щомісячно нараховувати на заробітну плату позивача страхові внески у розмірі 32% та перераховувати їх в управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області ( за місцем знаходження відповідача). Тому з відповідача підлягають стягненню страхові внески із заробітної плати позивача для їх зарахування на розрахунковий рахунок управляння Пенсійного фонду України в Біляївському районі в сумі 2468 грн. 80 коп. з такого розрахунку:
• - середньомісячна заробітна плата позивача у 2000 році складала 1902 грн. 05 коп.: 8 місяців = 237 грн. 75 коп. (а.с. 12),
• - 237 грн.75 коп. х 32% = 76 грн. 08 коп.,
• - 76 грн. 08 коп. х 4 місяці (січень, лютий, березень, грудень 2000 року) = 304 грн. 32 коп.
• - середньомісячна заробітна плата позивача у 2003 році складала 3382 грн. 89 коп. : 4 місяці = 845 грн. 72 коп. (а.с. 13)
• - 845 грн.72 коп. х 32% = 270 грн. 63 коп.
• - 270 грн. 63 коп. х 8 місяців ( січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2003 року ) = 2165 грн. 04 коп.
• - 304 грн. 32 коп. + 2165 грн. 04 коп. = 2469 грн. 36 коп.
Оскільки відповідач не надав суду будь - яких доказів про розмір заробітної плати позивача у січні , лютому , березні , грудні 2000 року та у січні - серпні 2003 року , суд при проведенні розрахунку страхових внесків виходить із розміру заробітної плати позивача відповідно до довідок управління Пенсійного фонду України у Біляївському районі за 2000 і 2003 роки (а.с.12-13).
Згідно ст.. 74 Кодексу Законів про працю України громадянам, яки перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи , надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи і заробітної плати. Відповідно до ст.. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки .
Відповідач не надав на вимогу суду будь - яких доказів про те, що позивачеві була виплачена грошова компенсація за невикористані відпустки. Тому суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористані ним щорічні відпустки за час його роботи у САП № 15 з 3 травня 1999 року по 1 вересня 2003 року в сумі 2606 грн. 43 коп. з такого розрахунку:
• - 3382 грн. 89 коп. ( заробітна плата за 2003 рік): 122 дні ( відпрацьовано у 2003 році) = 27 грн. 73 коп. ( середньоденна заробітна плата),
• - 27 грн. 73 коп. х 94 дні ( дні відпустки за період з 3.05.1999 року по 1.09.2003 року) = 2606 грн. 43 коп. З цієї суми підлягають відрахуванню прибутковий податок та інші зобов'язальні платежі, в тому числі страхові внески.
Судом встановлено, що позивач визнаний інвалідом 3 групи з 18 червня 2007 року , отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією посвідчення інваліда (а.с. 15). В зв'язку з тим, що відповідачем із заробітної плати позивача не були перераховані страхові внески у Пенсійний фонд України за січень, лютий, березень, грудень 2000 року та за січень - серпень 2003 року при призначенні позивачеві пенсії по інвалідності відповідно не був врахований стаж його роботи за цей період, що вплинуло на розмір пенсії, яку він отримує. Для захисту свого порушеного права позивач був вимушений неодноразово звертатися до відповідача, який безпідставно відмовив йому у поновленні його порушеного права, в зв'язку з чим позивач був вимушений звернутися до суду з цим позовом і протягом тривалого часу доказувати своє право у суді , що спричинило йому душевні хвилювання та моральні страждання. Тому суд вважає необхідним з врахуванням характеру моральних страждань позивача стягнути з відповідача на його користь на відшкодування моральної шкоди 1000 грн.
Відповідно до вимог ст. 79, 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають також стягненню понесені ним судові витрати в сумі 81 грн. (а.с.5-6) та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн. (а.с.7), а всього 481 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 60, 131, 212-215, 294 ЦПК України, ст. 74, 83, 233, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. 14, 15, 16, 19, 20, 24 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з спеціалізованого автомобільного державного підприємства № 15 2468 грн. 80 коп. для їх зарахування на розрахунковий рахунок управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області для підтвердження трудового стажу ОСОБА_2 за період його роботи у спеціалізованому автомобільному державному підприємстві № 15 у січні, лютому, березні, грудні 2000 року, у січні - серпні 2003 року.
Стягнути з спеціалізованого автомобільного державного підприємства № 15 на користь ОСОБА_2 2606 грн. 43 коп. компенсації за невикористані щорічні відпустки за період з 3 травня 1999 року по 1 вересня 2003 року. Зобов'язати спеціалізоване автомобільне державне підприємство № 15 нарахувати та утримати з нарахованої судом суми прибутковий податок та інші зобов'язальні платежі, в тому числі страхові внески.
Стягнути з спеціалізованого автомобільного державного підприємства № 15 на користь ОСОБА_2 1000 грн на відшкодування моральної шкоди , а також 481 грн. судових витрат та витрат на правову допомогу , а всього 1481 грн.
В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд в наступному порядку: заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.