Справа № 307/643/23
24 березня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши подання про направлення матеріалів адміністративної справи до іншого суду, -
Голова Тячівського районного суду Гримут В. І. звернувся до апеляційного суду із поданням про направлення матеріалів адміністративної справи до іншого суду.
Своє подання мотивував тим, що до Тячівського районного суду надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності працює в територіальному управлінні Служби судової охорони в Закарпатській області, проходить службу в Тячівському районному суді. З метою уникнення будь-яких сумнівів в об'єктивності та неупередженості, судді Бобрушко В. І., Чопик В. В., Ніточко В. В. , Стецюк М. Д., Сас Л. Р., Бряник М. М., Сойма М. М. та Гримут В. І. заявили собі самовідводи, які були задоволені відповідними ухвалами місцевого суду. Наразі, розподіл справи є неможливим, оскільки не вистачає кількості суддів для розподілу справи по причині задоволення самовідводів.
Дослідивши матеріали справи, суддя прийшла до переконання про необхідність задоволення подання голови Тячівського районного суду, з огляду на таке.
Відповідно до практики ЄСПЛ (рішення від 09.11.06 року у справі «Білуга проти України», рішення від 28.10.98 року у справі «Ветштан проти Швейцарії») важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість в демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Зважаючи на те, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала самовідвід судді чи вирішення питання про передачу матеріалів справи до іншого суду, слід застосувати аналогію закону, оскільки діючі норми КПК України, ЦПК України та КАС України мають відповідні правові норми.
У відповідності до ч. 1 ст. 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.
Отже, апеляційний суд вважає за необхідне при вирішенні питання щодо передачі справи до іншого суду, застосувати норми КПК України, які регулюють вирішення даного процесуального питання у кримінальному провадженні.
Так, частиною п'ятою статті 82 КПК України передбачено, якщо після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду, то вирішується питання про передання кримінального провадження до іншого суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала (ст. 34 КПК України).
Враховуючи вказане, матеріали даної справи слід направити до Хустського районного суду, який є найбільш територіально наближений до Тячівського районного суду.
Керуючись ч. 5 ст. 82, п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 34 КПК України, -
Направити матеріали справи № 307/643/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до Хустського районного суду, який є найбільш територіально наближений до суду, в якому ОСОБА_1 працює.
Суддя: Фазикош Г. В.