Справа № 2-3849\10
27 серпня 2010 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.
секретаря Загоруйко О.В.
з участю: позивача ОСОБА_1;
відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,
В липні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказував, що йому належав дерев»яний човен, якого він постійно припинав на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району із використанням замка. 19 червня 2008 року він поставив човен на звичне місце, припнувши його. У цей же день в розмові із ОСОБА_4 останній йому повідомив, що був на березі річки Случ і бачив, як ОСОБА_2 рубав належний йому, позивачу, човен. Він одразу ж пішов на річку й пройшовшись по берегу, знайшов уламки від свого човна, з яких було видно, що човен порубано.
Таким чином з вини ОСОБА_2 йому заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої становить вартість порубаного ним човна, якого він оцінив у 700 грн.
Крім того, пошкодженням човна йому завдано і моральних страждань, оскільки човен постійно використовувався ним та членами його сім»ї, а тому відсутність човна призвела до порушення звичних зв»язків із близькими та рідними людьми. Моральну шкоду оцінює в 1000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені ним позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач та його представник проти позову заперечили, посилаючись на безпідставність та недоведеність позовних вимог.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до положень ст.ст. 10 ч.3, 60 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено й сторонами не заперечується, що ОСОБА_1 мав у користуванні дерев»яного човна, якого зберігав на річці Случ в с. Губин Старокостянтинівського району, припинаючи його до дерева. 19 червня 2008 року човен зник.
Постановою старшого ДІМ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області від 01 липня 2008 року в порушенні кримінальної справи по факту навмисного пошкодження човна належного ОСОБА_1 відмовлено на підставі ч.2 ст.11 КК України та п.2 ст.6 КПК України.
Доводи позивача про те, що належний йому човен знищив ОСОБА_2, в ході судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження.
Усі звинувачення ОСОБА_2 у пошкодженні човна позивач будує лише на відомостях, отриманих від неповнолітнього ОСОБА_4
Однак, суд критично оцінює покази допитаного в якості свідка неповнолітнього ОСОБА_4, оскільки вони є суперечливими та непослідовними.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_4 показав, що ввечері, напередодні зникнення човна, він користувався ним, після чого припнув до дерева. Вранці 19 червня 2008 року близько 11 години на прохання ОСОБА_1 він пішов на берег річки, щоб перегнати човен, однак у тому місці, де він його лишав човна не було. Він піднявся на пагорб і побачив, як ОСОБА_2, знаходячись у своєму човні, посередині річки металевим предметом бив човна, належного ОСОБА_1 Такі покази ОСОБА_4 суперечать його поясненням, які він давав під час проведення працівниками міліції перевірки за заявою по факту пошкодження човна, в ході якої він пояснював, що 19 червня 2008 року в обідню пору він з власних потреб пішов на річку Случ, де бачив, як ОСОБА_2 на березі річки металевим предметом розбивав човен ОСОБА_1 При цьому ОСОБА_4 так і не зміг пояснити суду причин виникнення розбіжностей у своїх показах.
Не можуть бути доказом вини ОСОБА_2 й покази свідка ОСОБА_5, яка показала, що ввечері 19 червня 2008 року додому прибіг її син ОСОБА_6 та повідомив їй, що човна належного ОСОБА_1 побили.
Будь-яких інших доказів, які б вказували на те, що належного ОСОБА_1 човна пошкодив ОСОБА_2, позивач не надав, не здобуто таких і судом. Відсутні такі докази й в матеріалах перевірки №1097 від 01.07.2008 року витребуваних та оглянутих судом.
Не надав також позивач й належних доказів щодо вартості човна.
Разом з тим, суд бере до уваги покази свідка ОСОБА_7, який показав, що близько 5 години ранку 19 червня 2008 року він разом зі своїм зятем ОСОБА_2 вийшли на річку, щоб перевірити сітки, які вони поставили з вечора. Однак, сіток не було. Після чого вони заходили до ОСОБА_5 та до ОСОБА_1 запитати чи не бачили вони сіток. Нічого не з»ясувавши, вони разом з ОСОБА_2 одразу поїхали на базар, так як займаються підприємницькою діяльністю, де пробули до третьої години дня.
З огляду на викладене, будь-яких правових підстав для задоволення позову суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, завданих пошкодженням човна, залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: /підпис/
Копія відповідає оригіналу: суддя І.М. Сагайдак