Справа № 192/475/23
Провадження № 1-в/192/75/23
27 березня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України та спостережної комісії Дніпровської районної військової адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, на даний час відбуває покарання в Державній установі «Солонянська виправна колонія № 21», засудженого вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 січня 2021 року за ч. 2 ст.15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ст. ст. 70,71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
за участю учасників провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
представника ДУ «СВК (№21)» - ОСОБА_5 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_3 ,
Початок строку: 22.05.2020 року
Кінець строку: 22.08.2023 року
Начальник Державної установи «Солонянська виправна колонія №21» Міністерства юстиції України звернувся до суду з поданням про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання, посилаючись на те, що він на даний час відбув 2/3 частини покарання, до праці ставиться добре, працевлаштований бригадиром дільниці ТНВ з пошиття розгрузок для бронежилетів, до праці ставиться сумлінно, має 7 заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, допустив одне порушення режиму утримання за що мав стягнення, яке погашене шляхом заохочення. Приймає участь у програмах диференційованого виховного впливу «Фізкультура та спорт», «Підготовка до звільнення». Визнає провину у скоєному злочині. Заборгованості за виконавчими листами не має.
Представник Державної установи «Солонянська виправна колонія №21» Міністерства юстиції України в судовому засіданні подання підтримав та просив його задовольнити.
Представник спостережної комісії Дніпровської районної військової адміністрації в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Враховуючи, положення ч.5 ст. 539 КПК України, згідно якої неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду подання, не перешкоджає проведенню судового розгляду, судом здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомленої особи, яка не з'явилась.
Прокурор заперечував проти задоволення подання з тих підстав, що ОСОБА_3 не довів своє виправлення.
Засуджений ОСОБА_3 подання підтримав. Вважав, що став на шлях виправлення та зробив для цього все від нього залежне. Просив звільнити його умовно-достроково у зв'язку з тим, що має дитину.
Суд, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, вивчивши матеріали особової справи засудженого вважає, що подання не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Як встановлено в судовому засіданні, засуджений ОСОБА_3 відбув 2/3 частини строку покарання, працевлаштований в ДУ «Солонянська виправна колонія (№21)» з липня 2020 року, на теперішній час працює бригадиром дільниці ТНВ з пошиття розгрузок для бронежилетів.
Згідно довідки про заохочення та стягнення (а.с. 3) на даний період часу має 7 заохочень за зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці, що застосовані до нього з жовтня 2021 року по січень 2023 року. Тому суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання засудженого таким, що належно ставиться до праці, оскільки у засудженого наявні систематичні заохочення.
Визначаючи ступінь поведінки засудженого за весь період відбування покарання, суд виходить з того, що згідно довідки про заохочення та стягнення ОСОБА_3 за час відбування покарання мав одне стягнення у вигляді догани. В той же час сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Суд зазначає, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 КВК України, неухильно додержуватися правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання даного обов'язку є лише одним з критеріїв, зазначених вище, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Проте у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 за весь час відбування покарання мав одне стягнення, що не заперечувалося ним в судовому засіданні, тому суд не може прийти до висновку про те, що поведінка ОСОБА_3 була весь час сумлінною. На думку суду вказане свідчить про відсутність такої риси, як неухильне додержування правил поведінки, яка передбачена для засуджених.
Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення, ОСОБА_3 має середній рівень такого ризику, що свідчить про те, що він лише стає на шлях виправлення, однак вказаного на думку суду не достатньо для висновку про необхідність дострокового звільнення.
Згідно матеріалів особової справи, 12 серпня 2022 року Солонянським районним судом Дніпропетровської області було відмовлено в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_3 . Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 539 КПК України у разі набрання законної сили ухвалою суду про відмову в задоволенні клопотання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням розгляд повторного клопотання з цього самого питання щодо осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, а також щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини до позбавлення волі на строк не менше п'яти років, може мати місце не раніше як через рік з дня винесення ухвали суду про відмову, а щодо засуджених за інші злочини та неповнолітніх засуджених - не раніше як через шість місяців.
Оскільки ухвала суду про відмову в задоволенні подання щодо умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання набрала законної сили 18 жовтня 2022 року, тому повторний розгляд подання може мати місце не раніше 6 місяців з дня винесення ухвали суду про відмову, тобто не раніше 18 квітня 2023 року.
Оскільки подання подано з порушенням вимог ст. 539 КПК України, а також у зв'язку з тим, що з моменту постановлення такої ухвали суду поведінка засудженого не змінилася до такого ступеню, щоб стати підставою для умовно-дострокового звільнення, тому суд вважає, що підстави для задоволення подання відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
Відмовити в задоволенні подання начальника Державної установи «Солонянська виправна колонія (№21)» Міністерства юстиції України та спостережної комісії Дніпровської районної військової адміністрації про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання ОСОБА_3 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області, а засудженим - з моменту вручення йому її копії.
Головуючий: суддя ОСОБА_1