22.03.2023
Справа № 522/18965/21
Провадження 1-кп/522/862/23
в порядку ст. 331 КПК України
22 березня 2023 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі суду:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Одесі клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у об'єднаному кримінальному проваджені, по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одеса, громадянин України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Учасники процесу:
прокурор - ОСОБА_4 ,
обвинувачений - ОСОБА_3 ,
захисники - ОСОБА_5 ,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться об'єднаний обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор заявив клопотання про необхідність продовжити строк тримання під вартою, оскільки в обвинуваченого не зменшилися ризики передбачені ст. 177 КПК України, він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке відповідальність передбачена у вигляді позбавлення волі.
Захисник та обвинувачений заперечили проти продовження тримання під вартою, просили зменшити розмір застави.
Суд, заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження дійшов висновку про таке.
Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, іншого обвинуваченого, експерта або спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; або вчинити інше кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч. 4 ст. 185 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Крім цього, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі строком до 8 років.
Обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження дозволяє дійти до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу. Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства", зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.
Так, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, зважаючи на суспільний інтерес у забезпечені швидкого, ефективного та об'єктивного кримінального провадження щодо злочинів проти власності, та з урахуванням того факту, що ОСОБА_3 перебував у розшуку, суд вважає реальним ризик передбачений в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, відповідно до ст. 23 КПК України та 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію судового провадження, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків чи потерпілу, які безпосередньо судом не допитані.
Також, суд бере до уваги, той факт, що інкриміновані злочини є корисливими, із кількома епізодами злочинної діяльності, що свідчить про наявність ризику, що обвинувачений може вчинити інше аналогічне кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд також враховує обставини зазначені в статті 178 КПК України, а саме наявність стійких соціальних зв'язків, які в свою чергу не виключають встановлених судом ризиків; тяжкість покарання що загрожує відповідній особі у разі визнання її винуватою, характер вчиненого кримінального правопорушення, що ставиться у обвинувачення, вік та стан здоров'я, і наявність двох повідомлень про підозру у вчинені різнорідних кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ("Летельє проти Франції").
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд також враховує положення ст. 9 Конституції України, та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно яких тривале тримання під вартою обвинуваченого може бути виправданим у зазначеній справі, так як є специфічні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає правило поваги до свободи особи (рішення Європейського суду «W. v/ Switherlandjudgement» of 26 January 1993. SeriesAno.254-A, p.15, §30).
Розмір раніше визначеної застави - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 132, 176-178, 182-183, 196-197, 331, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Приморської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому - задовольнити.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) днів, тобто до 20 травня 2023 року.
Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: 214 720 грн (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень).
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 після звільнення з-під варти прибувати за кожною вимогою до суду, яким розглядається кримінальне провадження, протягом дії зазначеного запобіжного та покласти на обвинуваченого строком на 2 (два) місяці обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
1) не відлучатися з м. Одеса без дозволу суду;
2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали направити начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор» - для відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту її оголошення.
Головуючий суддя: