Справа № 521/8119/23
Номер провадження:1-кс/521/1176/23
24 березня 2023 року м. Одеса
Слідчий суддя Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12023162470000431 від 23.03.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- останній раз вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 19.04.2021 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 11.07.2022 звільнений по відбуттю строку покарання з ДУ «Катеринівська виправна колонія № 46» Рівненської області,
Слідчий СВ ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , з якого вбачається що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ХІ від 24.02.2022 введено військовий стан на всій території України строком на 30 діб», строк дії якого продовжено Указом Президента України №58/2023 від 14.02.2023 з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Під час досудового розслідування встановлено, що 23.03.2023 у приблизно об 11 годинs 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебував за адресою м. Одеса Сквер ім. Г. Гамова 3А, поруч з будівлею навчально-виховного комплексу «Творення особистості», скориставшись тим, що у м. Одеса з 09 год 04 хв. оголошено «повітряну тривогу», достовірно знаючи, що весь персонал дитячого закладу покинув приміщення, діючи таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, проник на подвір'я, а потім через головний вхід до приміщення вказаного комплексу.
Так, продовжуючи свій злочинний план, переконавшись, що на той час всередині нікого немає, зайшов до дитячої кімнати, яка розташована на першому поверсі, ліворуч від входу, де реалізуючи свій раптово виниклий намір направлений на таємне викрадення чужого майна, викрав речі, які належать на праві приватної власності ОСОБА_7 та перебували на столі даного приміщення, а саме: ноутбук марки «Lenovo», в корпусі чорного кольору, модель «G 70-80», серійний номер PF0DY6LE, зарядний пристрій до зазначеного ноутбуку, та музичну колонку у корпусі чорного кольору з написом «JBL», загальною вартістю 10000 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 , переконавшись, що його дії залишаються непомітними для сторонніх осіб, поклав вище перелічене майно в поліетиленовий пакет білого кольору, який знайшов поряд з майном на столі та направився до виходу з приміщення разом з викраденим майном.
Покинувши приміщення НВК, ОСОБА_5 , рухаючись по огородженому подвір'ю комплексу, в бік виходу, був зупинений співробітником вказаного закладу ОСОБА_8 .
Так, своїми умисними діями, ОСОБА_5 виконав усі дії, які вважав необхідним для здійснення таємного викрадення чужого майна, належного ОСОБА_7 , поєднаного з проникненням в інше приміщення, на загальну суму 10000 грн. 00 коп. При цьому, довести до кінця свій злочинний умисел не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений ОСОБА_8 при виході з території навчально-виховного комплексу «Творення особистості».
Таким чином, ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана із проникненням в інше приміщення, повторно, вчинена в умовах воєнного стану.
У вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України повідомлено про підозру:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
- останній раз вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 19.04.2021 за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі;
- 11.07.2022 звільнений по відбуттю строку покарання з ДУ «Катеринівська виправна колонія № 46» Рівненської області,
- фактично затриманий 23.03.2023 року, о 14 годині 29 хвилин працівниками відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП Одеській області.
Підозра ОСОБА_5 , повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні взаємопов'язаними між собою прямими доказами у сукупності, які містяться у наступних різних процесуальних джерелах: показаннях свідка, письмових документах, протоколах слідчих дій, речових доказах, а також інших матеріалах.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , є забезпечення виконання ним, як підозрюваним, покладених на нього ст. 42 Кримінального процесуального кодексу процесуальних обов'язків, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду,
а також запобігти спробам:
- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
Відповідно до вимог ст. ст. 177 та ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний не виконає покладенні на нього процесуальні обов'язки, а також для запобігання його спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи міру покарання у разі визнання його винуватим у скоєні вказаного злочину проти власності, може вчиняти дії направлені на уникнення від кримінальної відповідальності, шляхом переховування від органу досудового розслідування та суду, оскільки відповідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, за який передбачено покарання на строк від 5 до 8 років позбавлення волі.
Прокурор підтримала клопотання в повному обсязі, вважає мету і підстави затримання обґрунтованими.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого необхідно задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду. Тобто, у положеннях даної статті наголошується на тому, що у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу, вина особи не є ще доказаною. Відповідно до положень ч.1 ст.94 КПК України слідчий суддя, суд під час здійснення кримінального провадження, й зокрема під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу оцінюють докази з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності. Відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Під час обрання запобіжного заходу суд не повинен досліджувати питання доведеності вини підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя в ухвалі про застосування запобіжного заходу не повинен обґрунтовувати вину особи, оскільки на вимогу п.1 ч.1 ст.178 КПК України він лише оцінює вагомість доказів, або їх достатність, переконливість. У такому випадку, слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, встановлює достатньо чи недостатньо доказів, наданих стороною обвинувачення щоб вважати, що особа вчинила кримінальне правопорушення. Досліджувати сутність доказів, викладених у клопотанні про застосування запобіжних заходів, або сутність доказів наданих стороною захисту, слідчий суддя не повинен. Фактично слідчий суддя перевіряє кількісну складову, а не якісну.
Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою, буде достатнім, необхідним для належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої, на даному етапі, підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, саме вказаний ризик був доведений прокурором під час судового розгляду.
При цьому ризик переховування від суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України) підтверджується тяжкістю злочинів у вчинені яких підозрюється ОСОБА_5 .
Вказана позиція, також, зазначена у рішенні ЄСПЛ «Мамедова проти Росії», (№7064/05 від 01 червня 2006 року) де зазначено, що суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя та вчинення нових злочинів. Проте, в цьому рішенні також зазначено, що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до увагу тільки тяжкість злочину. В зв'язку з викладеним слідчий суддя наводить і інші доводи з цього приводу.
Так, ризик переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується обставинами які встановлені в судовому засіданні, та яким слідчий суддя надає оцінку з урахуванням вимог ст. 178 КПК України, а саме вік підозрюваного - 31 рік, відсутність у підозрюваного місця реєстрації та місця роботи; майновий стан підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, відсутність сім'ї, дітей, будь-яких соціальних зв'язків.
В ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, останній раз звільнився з місць позбавлення волі у липні 2022 року, ніде не працює, місця реєстрації в місті Одесі не має, зі слів мешкав у друга дитинства, проте мобільного телефона друга не пам'ятає.
Таким чином, при розгляді клопотання, судом встановлено, що у ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв'язки, що унеможливлює застосування такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою буде достатнім, необхідним для належної поведінки підозрюваного і таким, що зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст. 183 КПК України - судом не встановлено.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжних заходів не пов'язаних з триманням під вартою суд вважає, що вони не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст. 5 Конвенції звільнення особи може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання, проте сторона захисту не надала таких гарантій.
Відповідно до частини статті 183 КПК України суд визначає розмір застави, оскільки злочин який інкримінується підозрюваному вчинений із погрозою його застосування насильства, однак підозрюваний співпрацює зі слідством, тому суд вважає за необхідне визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 /двадцять/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого слідчого відділення ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Малиновської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 /двадцять/ розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 53 680 (п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім необхідності переміщення в більш безпечне місце, в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали слідчого судді обчислюється з моменту затримання, тобто з 23.03.2023 року по 21.05.2023 року включно.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Виконання ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доручити слідчому.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1