Постанова
Іменем України
07 грудня 2009 року Справа № 5020-12/049
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро Трейд";
представник відповідача, Гусарова Марина Петрівна, довіреність № 65 від 07.12.09, приватне підприємство "Цеоліт";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Цеоліт" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 15.06.2009 у справі №5020-12/049
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро Трейд" (2-й Вологодський в'їзд, 2, місто Харків, 61033)
до приватного підприємства "Цеоліт" (Мекензієви гори, "Севастопольське РТП", місто Севастополь, 99056; вул. Я. Гамарніка, 12, кв. 2, місто Севастополь,
99003)
про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 135955,57 грн.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд", звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до відповідача, приватного підприємства "Цеоліт" про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 135955,57грн (а.с. 2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" відповідно до договору поставки № ТД 0038-08р поставило приватному підприємству "Цеоліт" продукцію на суму 135955,57грн., відповідач товар отримав однак оплату за товар не здійснив. Позов обґрунтований посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15.06.2009 (суддя Харченко І.А.) у справі № 5020-12/049 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро Трейд" задоволено.
Рішення господарського суду мотивовано тим, що відповідно статей 525,526 Цивільного кодексу України відповідач, згідно накладній № С1-01997 від 20 березня 2008 року та договору № ТД 0038-08р від 08 січня 2008 року повинен оплатити позивачу суму поставленого товару у розмірі 135955,57грн.
Стягнуто з приватного підприємства "Цеоліт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Агро Трейд" заборгованість за поставлений товар у сумі 135955,57грн..
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Цеоліт" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 липня 2009 року у справі № 5020-12/049 апеляційну скаргу приватного підприємства "Цеоліт" повернуто заявникові.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 року у справі № 5020-12/049 касаційну скаргу задоволено, ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 липня 2009 року у справі № 5020-12/049 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження у справі № 5020-12/049.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що господарським судом порушені його права, а саме те, що господарським судом було без його участі прийнято рішення.
Крім цього, він зазначає, що частково сплатив заборгованість за товар, а також, те що він не отримав рахунок відповідно якому він повинен оплатити поставлений товар.
У судовому засіданні призначеному на 07 грудня 2009 року, представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, та просив рішення місцевого господарського суду скасувати, представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" (постачальник - позивач) та приватним підприємством "Цеоліт" (покупець - відповідач) укладений договір поставки №ТД 0038-08р (а.с.13).
Відповідно пункту 1.2 даного договору постачальник зобов'язався поставити ковбасу сирокопчену перший сорт "Любительська" (далі товар) з остаточним терміном реалізації не менш 100 діб по ДСТУ 4427:2005 за ціною кількості та строки, зазначені в договорі, а відповідач зобов'язався забезпечити прийомку оплату зазначеного товару.
Відповідно до витратної накладної №С 1-01997 від 20 березня 2008 року відповідачу була здійснена поставка ковбаси сирокопченої "Любительська" на загальну сум 135955,57грн. (а.с.14).
Приватним підприємством "Цеоліт" даний товар був отриманий, згідно підпису та печатки на витратній накладній.
Однак, відповідач поставлений по витратній накладній №С1-01997 від 20 березня 2008 року товар не сплатив, що і стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Арго Трейд" до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору поставки, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями параграфу 3 глави 54 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань.
Відповідно статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Однак, відповідачем прийнятий товар сплачений не був.
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору № ТД0038-08р від 08 січня 2008 року оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем по факту прийомки товару на протязі чотирнадцяти банківських днів.
Факт прийомки був встановлений, згідно витратній накладній, печатки та підпису приватного підприємства "Цеоліт" на ній.
Згідно вимогам частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання (частина 7 статті 193 Кодексу).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З даних позивачем доказів підтверджується факт отримання відповідачем товару, та відсутні доказі заявника апеляційної скарги, приватного підприємства "Цеоліт", що він частково сплатив товар.
Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Крім цього заявник апеляційної скарги зазначає, що порушені його процесуальні права, а саме те, що без його участі було винесене рішення господарського суду.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, представник приватного підприємства "Цеоліт" був належним чином повідомлений про розгляд справи, призначений на 15 червня 2009 року. крім цього з матеріалами справи він був ознайомлений 09 червня 2009 року. Клопотання про відкладення розгляду справи він не заявляв. Відзив до суду першої інстанції не надав.
Таким чином, оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
На підставі висловленого, керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Цеоліт" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15.06.2009 у справі №5020-12/049 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді