23 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 380/20994/21 пров. № А/857/1235/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коваля Р. Й.,
суддів Гуляка В. В.,
Ільчишин Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Львові суддею Гавдиком З. В.) в адміністративній справі № 380/20994/21 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просив визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області № 10/1/ІІ/2-2021 від 22 жовтня 2021 року про притягнення його до відповідальності у вигляді попередження.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності є ухвала судді Сихівського районного суду міста Львова ОСОБА_2 від 17 травня 2021 року в справі № 464/4102/20. Зі змісту ухвали підставою для її складення суддею Сабарою Л.В. є неявка в судові засідання призначені на 27 та 28 квітня 2021 року захисника Разумних В. В.
Позивач вважає дії судді Сихівського районного суду м. Львова ОСОБА_2 тиском на захисника, адже від початку розгляду справи позивач мав і наполягав на своїй позиції, що його підзахисний самообмовляється, проте, чомусь, така позиція не сподобалась суду та прокурору.
Вважає, що суд 17 травня 2021 року не мав права порушувати питання про відповідальність адвоката перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності, адже як є в дійсності, що підтверджується самою ухвалою та журналом судового засідання, позивач був присутній в судовому засіданні.
Порушення допущенні Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області полягає в тому, що позивач не вчиняв жодного дисциплінарного проступку, оскільки повідомив суд про неявку, що відповідає статті 47 КПК України. Також вважає, що відповідачем порушено презумпцію невинуватості.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив ОСОБА_1 , який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж доводами, що й в позовній заяві також вказує на те, що судом першої інстанції без правових підстав та обґрунтувань не врахував його доводи та не дослідив докази.
Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у зв'язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що у провадженні Сихівського районного суду м. Львова перебував обвинувальний акт у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019140050001712 від 18.04.2019 про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 15 - частиною четвертою статті 190, частиною четвертою статті 190 КК України.
Згідно Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні стосовно якої відповідно до положень КПК України захисник залучається слідчим, прокурором чи судом для здійснення захисту за призначення № 013-1501668 (№ 1048) від 06.05.2020 адвоката ОСОБА_1 призначено для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5.
Згідно клопотань, поданих адвокатом Разумних В.В. від 12.01.2021, 09.02.2021, 03.03.2021, 27.04.2021 та 28.04.2021, останній повідомляв про неможливість прибуття в судові засідання з причин вказаних у клопотанні, однак жодних доказів на підтвердження цих причин не надавав.
При цьому, у вказані дати судові засідання не відбулися, оскільки у зазначеній категорії справ участь захисника є обов'язковою.
У судовому засіданні, призначеному на 17.05.2021, ОСОБА_1 доказів на підтвердження поважності неприбуття у судові засідання призначені на 27 та 28 квітня 2021 року не надав, покликаючись на адвокатську таємницю, у зв'язку з чим судом визнано такі неявки захисника без поважних причин.
Суд вважав, що постійні відкладення розгляду справи через безпідставні неявки захисника обвинуваченого ОСОБА_1 не сприяють виконанню принципу дотримання розумних строків судового розгляду, оскільки вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у суді з 31.07.2020, в провадженні беруть участь п'ять обвинувачених, їх захисники, прокурор та значна кількість потерпілих.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що такі дії адвоката та його поведінка направлені на умисне затягування розгляду кримінального провадження, вказують на порушення Правил адвокатської етики і є дисциплінарним проступком, за вчинення якого адвокат піддається дисциплінарній відповідальності і 17.05.2021 ухвалив звернутись до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Львівської області для вирішення питання про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
Внаслідок цього 27.08.2021 рішенням № 8/ІІ/9-2021 Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Львівської області у складі дисциплінарної палати стосовно позивача, як адвоката, порушено дисциплінарну справу. Рішення не оскаржене та набуло законної сили.
22.10.2021 відповідачем прийнято рішення за № 10/1/ІІ/2-2021, яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000154, видане 23.12.2014 Радою адвокатів Львівської області) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п. п. 3, 7 ч. 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме порушення правил адвокатської етики та порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
Вважаючи безпідставним притягнення його до дисциплінарної відповідальності, за відсутності вчинення ним дій, які б утворювали об'єктивну сторону складу дисциплінарного проступку, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в повній мірі, з врахуванням особи адвоката надано належну оцінку його діям при прийнятті рішення від 22 жовтня 2021 року № 10/1/11/2-2021.
Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.
Відповідно до приписів частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
За приписами пункту 1 частини першої статті 21 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Згідно зі статтею 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої та другої статті 34 Закону № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Частиною першою статті 35 Закону № 5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
За змістом статті 36 Закону №5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Дисциплінарне провадження, згідно зі статтею 37 Закону № 5076-VI, складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
Відповідно до статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Перш ніж порушити дисциплінарне провадження щодо адвоката після отримання допустимого приводу (заяви (скарги) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності), необхідно здійснити перевірку відомостей про такий дисциплінарний проступок адвоката.
Приписами частини першої статті 39 Закону № 5076-VI визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 затверджено Положення про порядок прийняття про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність (далі - Положення № 120).
Згідно з пунктом 7 вказаного Положення дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.
Колегія суддів зазначає, що адвокатура в Україні це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Як видно з матеріалів справи, під час розгляду дисциплінарного провадження відносно позивача, із відповідним зазначенням у рішенні, всупереч твердженням позивача, було встановлено та детально викладено обставини та факти, які вказують на вчинення дисциплінарного проступку та підстави для застосування дисциплінарного стягнення.
Позивач фактично виправдовує свою професійну поведінку невиплатою гонорарів ЦБВПД, сімейними труднощами та здоров'ям матері, одночасно зазначаючи, що перебував у цей час в іншому місті для виконання іншого більш пріоритетного для нього доручення.
Крім цього, відповідачем встановлено, що такі дії позивача носили неодноразовий та системний характер, а саме у решті випадків він також обмежився декларуванням свого неприбуття так і не надавши доказів поважності як із відповідним клопотанням так і згодом, 12 січня 2021 року адвокат подав клопотання про відкладення судового засідання, аргументуючи ознаками вірусного захворювання та карантинними заходами; 09 лютого 2021 року адвокат подав клопотання про відкладення судового засідання, аргументуючи ознаками вірусного захворювання та карантинними заходами; 03 березня 2021 адвокат подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з відрядженням у м. Київ без доказів (засідання відкладено через перебування судді на лікарняному); а 28 квітня 2021 року підзахисний позивача під час засідання звернувся з клопотанням до суду про призначення іншого захисника.
Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачем в повній мірі, з врахуванням особи адвоката надано належну оцінку його діям при прийнятті рішення від 22 жовтня 2021 року № 10/1/11/2-2021.
З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Щодо доводів позивача про нікчемність і процесуальну невідповідність ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 17 травня 2021 року у справі № 464/4102/20 колегія суддів зазначає, що оцінку такої ухвали може надавати лише суд апеляційної інстанції в порядку встановленому КПК України, а тому ці доводи судом у цій справі не враховується.
Враховуючи наведене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року в адміністративній справі № 380/20994/21 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Р. Й. Коваль
судді В. В. Гуляк
Н. В. Ільчишин