16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/4064/22 пров. № А/857/928/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року (головуючий суддя Тимощук О.Л., м. Івано-Франківськ) у справі №300/4064/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення певних дій,-
10.10.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач 2), в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії, зарахуванні до страхового стажу періоду роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997 та з 27.05.2005 по 11.11.2010 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «МЭКМА» (ТОВ «МЭКМА»); зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997 та з 27.05.2005 по 11.11.2010 в ТОВ «МЭКМА» з дня, що настає за днем досягнення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 та обчислювати розмір пенсії з врахуванням довідки №1 від 12.08.2021, виданої ТОВ «МЭКМА», за періоди роботи з лютого 1995 року по вересень 1997 року, з травня 2005 року по листопад 2010 року; визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.05.2022 №092650004129 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 20.04.2022 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 із врахуванням стажу та заробітку в ТОВ «МЭКМА».
Позов обґрунтовує тим, що ГУ ПФУ в Донецькій області протиправно прийняло рішення №092650004129 від 06.05.2022 про відмову йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, встановленого частиною 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, на думку відповідача 2, страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 05 місяців 21 день, в тому числі за списком № 2 - 07 років 10 місяців 14 днів, при необхідних 29 роках страхового стажу. Позивачу до страхового стажу не враховано періоди роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997 та з 27.05.2005 по 11.11.2010 в ТОВ «МЭКМА», записи в трудовій книжці НОМЕР_1 про які зроблено під №№16-19, 27-28. Позивач вказує, що при зверненні із заявою від 29.04.2022 ним додатково було надано довідку №1 від 12.08.2021, видану ТОВ «МЭКМА», за періоди роботи з лютого 1995 року по вересень 1997 року, з травня 2005 року по листопад 2010 року, яка містить усі необхідні реквізити та в якій зазначено заробітну плату та суми сплати страхових внесків, однак таку довідку відповідачем 2 безпідставно не взято до уваги. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що ним отримано через засоби «Viber» лист-роз'яснення ТОВ «МЭКМА» від 05.10.2022 щодо сплати страхових внесків із його заробітної плати, яка зазначена у довідці ТОВ «МЭКМА» №1 від 12.08.2021. Зазначає, що неможливість провести перевірку відповідності записів довідки первинними документам не повинна покладати надмірний тягар на особу. Позивач переконаний, що при призначенні пенсії ним було надано усі документи, які підтверджують стаж роботи у ТОВ «МЭКМА», тому відмову відповідача 2 вважає протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року адміністративним позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №092650004129 від 06.05.2022 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 27.05.2005 по 11.11.2010 у ТОВ «МЭКМА» та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.04.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, з урахуванням висновків суду та правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач 2, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Зауважує, що при призначенні даного виду пенсії обов'язковою умовою є підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками про пільговий характер роботи, а також результатами атестації після 21.08.1992. Згідно з наданими документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 страховий стаж ОСОБА_1 становить 24 роки 05 місяців 21 день, пільговий стаж роботи за Списком №2 - 07 років 10 місяців 14 днів. До страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997 та з 27.05.2005 по 11.11.2010 року в ТОВ «МЭКМА», оскільки відсутні уточнюючі довідки відповідного зразка про періоди роботи. Також апелянт зауважує, що у спірні періоди позивач працював на території іноземної держави (російської федерації), відповідно до законодавства якої, як і законодавства України, необхідною умовою для зарахування до страхового стажу періоду роботи є сплата страхових внесків. За відсутності даних щодо сплати страхових внесків у ці періоди, відсутності права Пенсійного фонду України на отримання інформації з індивідуального особового рахунку застрахованої особи на території іноземної держави, нема підстав для зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу. З приводу достовірності даних поданої позивачем довідки №1 від 12.08.2021, апелянт зазначив про звернення до управління пенсійного фонду російської федерації для проведення документальної перевірки такої довідки, однак після 24.02.2022 у відповідь на акт збройної агресії рф проти України розпочато процедуру розриву дипломатичних відносин відповідно до норм міжнародного права. Вважає, що позивачу правомірно відмолено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Як свідчать записи трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 08.08.1983, позивач: 05.05.1994 - прийнятий на роботу слюсарем-монтажником технологічного обладнання 4-го розряду по договору підряду у ТОВ «МЭКМА» (запис №16); 02.12.1995 - присвоєно 5 розряд слюсара-монтажника технологічного обладнання (запис №17); 10.08.1996 - присвоєно 6 розряд слюсара-монтажника технологічного обладнання (запис №18); 01.09.1997 - звільнений з роботи у ТОВ «МЭКМА» за власним бажанням (запис №19); 27.05.2005 - прийнятий на роботу по договору підряду монтажником 6 розряду в ТОВ «МЭКМА» (запис №27); 11.11.2010 - звільнений з роботи в ТОВ «МЭКМА» у зв'язку із закінченням строку договору підряду (запис №28).
Із метою призначення пенсії за віком по Списку №2, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 29.04.2022 звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення пенсії. Відповідно до розписки-повідомлення разом із заявою від 29.04.2022 позивач, серед іншого, подавав довідку №1 від 12.08.2021
Заяву позивача про призначення пенсії за принципом екстериторіальності передано на розгляд в ГУ ПФУ в Донецькій області, яке за результатами розгляду документів, доданих до заяви прийняло рішення №092650004129 від 06.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Листом №0900-0206-8/15565 від 13.05.2022 ГУ ПФУ в Івано-Франківській області надіслало позивачу рішення про відмову в призначенні пенсії від 06.05.2022 №092650004129
Не погоджуючись із прийнятим рішенням про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з метою захисту свого права, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (Закон №1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (Закон №1058-IV).
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, які рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/200 визнанні неконституційними) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №092650004129 від 06.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем визнається страховий стаж позивача 24 роки 05 місяців 21 день, у тому числі, 07 років 10 місяців 14 днів - пільговий стаж за Списком №2, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058.
За змістом рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №092650004129 від 06.05.2022 встановлено, що в ньому не зазначено, які періоди не враховано для визначення права позивача на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та з яких причин. При цьому в спірному рішенні відповідач 2, як на підставу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до частини 2 статті 112 Закону №1058, посилається на норми щодо необхідності підтвердження спеціального стажу уточнюючими довідками, а після 21.08.1992 - результатами атестації.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 ПС №092650004129 до страхового стажу позивача зараховано, серед іншого, період роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997, у які він працював у ТОВ «МЭКМА». До пільгового стажу за Списком №2 зазначений період не враховано.
Також, із зазначеного розрахунку вбачається, що до страхового та пільгового стажу позивача не зараховано інший період роботи у ТОВ «МЭКМА» - з 27.05.2005 по 11.11.2010.
Крім цього, представниця відповідача 1, як на обставину відсутності в позивача права на зарахування до страхового стажу періодів роботи у ТОВ «МЭКМА» вказує на непідтвердження сплати страхових внесків за періоди трудової діяльності на відповідному підприємстві.
Таким чином, пенсійний орган, обґрунтовуючи відсутність у позивача права на зарахування спірних періодів до загального страхового та/або пільгового стажу, посилається на непідтвердження таких періодів роботи пільговими довідками, відсутність документів про результати атестації робочих місць за умовами праці та відсутність підтвердження сплати страхових внесків.
Щодо цього, апеляційний суд зазначає наступне.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерством праці та соціальної політики від 18.11.2005 №383 (Порядок №383) визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.
Статтею 62 Закон №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналогічне положення міститься у Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (Порядок №637), відповідно до пунктів 1 та 2 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки або відсутності у ній необхідних записів, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17, від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17 та від 25 квітня 2019 року у справі № 159/4178/16-а.
Крім того, пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 №110 (Інструкція №58), встановлено, що у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 трудової книжки "Відомості про роботу" пишеться: "прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 08.08.1983 позивач з 05.05.1994 прийнятий слюсарем-монтажником технологічного обладнання 4-го розряду у ТОВ «МЭКМА»; 02.12.1995 - присвоєно 5 розряд слюсара-монтажника технологічного обладнання; 10.08.1996 - присвоєно 5 розряд слюсара-монтажника технологічного обладнання; 01.09.1997 - звільнений з роботи за власним бажанням; 27.05.2005 - прийнятий на роботу по договору підряду монтажником 6 розряду в ТОВ «МЭКМА»; 11.11.2010 - звільнений з роботи в ТОВ «МЭКМА» у зв'язку із закінченням строку договору підряду.
Трудова книжка позивача заповнена у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників та містить всі необхідні записи, які дають можливість встановити дату прийняття та звільнення з роботи, місце роботи та накази, на підставі яких ОСОБА_1 був прийнятий на таку роботу, а також посади, на яких працював позивач.
Отримання позивачем на теперішній момент уточнюючої довідки відповідної форми та змісту про пільговий період роботи з 05.05.1994 по 01.09.1997 та з 27.05.2005 по 11.11.2010 у ТОВ «МЭКМА» є неможливим з огляду на те, що 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
При цьому, неможливість отримання пільгової довідки із незалежних від позивача причин не може слугувати підставою для відмови у зарахування періодів роботи до пільгового стажу за наявності інших підтверджуючих доказів.
Встановлені у цій справі обставини свідчать про те, що спірні періоди пільгового стажу позивача підтверджуються відповідними записами в трудовій книжці. Натомість апелянт не зазначив, у чому саме полягає неповнота або невідповідність таких записів.
Надаючи оцінку доводам апелянта щодо відсутності підстав для зарахування періодів роботи позивача до пільгового стажу по Списку №2 у зв'язку з відсутністю документів про результати атестації робочих місць за умовами праці, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку №383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41 передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо. При цьому, особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 29 Кодексу законів про працю України до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору.
Частинами 1 та 2 статті 153 Кодексу законів про працю України установлено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Суд апеляційної інстанції, аналізуючи зазначені вище норми, вказує, що роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що позивач в спірний період працював на території російській федерації. Вперше атестацію робочих місць в цій державі почали проводити лише з 01.09.2008 відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я рф від 31.08.2007 №569 "Порядок проведення атестації робочих місць по умовах праці". Надалі питання атестації робочих місць регулювалося наказом від 26.04.2011 №342Н, а у зв'язку з прийняттям федерального закону від 28.12.2013 року №426-ФЗ "Про спеціальну оцінку умов праці" на зміну атестації робочих місць прийшла спеціальна оцінка. Спеціальна оцінка є єдиним комплексом послідовних заходів по ідентифікації шкідливих та (або) небезпечних умов виробничої сфери і трудового процесу і оцінка рівня їх впливу на працівника з урахуванням відмінностей їх фактичних значень від встановлених нормативів умов праці і застосування засобів індивідуальної і колективного захисту працівників. Спеціальна оцінка проводиться раз на п'ять років.
Таким чином, ставлення права позивача на отримання пільгової пенсії в залежність від факту проведення атестації за періоди роботи на території російської федерації, у які проведення такої атестації не було передбачено, є недопустимим. Отже, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта з приводу відсутності підстав для зарахування періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю документів про результати атестації робочих місць. Зважаючи на те, що основним документом для підтвердження стажу роботи при вирішенні питання про призначення пенсії є трудова книжка, яка містить записи про спірні періоди роботи, відсутність пільгової довідки та атестації робочого місця не можуть бути підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу певних періодів роботи.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992 та була чинною на момент прийняття відповідачем 2 спірного рішення, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення було встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Разом з тим, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення», яка набрала чинності 02.12.2022, Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві.
Однак, на момент прийняття спірного рішення зазначена угода була чинною, а її норми підлягали застосуванню відповідачами при оцінці права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону № 1058-ІV.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону. Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частин 1, 10, 12 статті 20 Закону №1058-ІV страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно з частиною 16 статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
Отже, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків, законом покладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача.
Відповідно до абзацу 3 статті 3 федерального закону «Про трудові пенсії в російській федерації» від 17.12.2001 р № 173-ФЗ, іноземні громадяни та особи без громадянства, які постійно проживають в російській федерації, мають право на трудову пенсію нарівні з громадянами російської федерації, за винятком випадків, встановлених федеральним законом або міжнародним договором російської федерації.
Федеральним законом «Про внесення змін в окремі законодавчі акти російської федерації з питань встановлення тарифів страхових внесків в державні позабюджетні фонди» від 03.12.2011 №379-ФЗ внесено зміни в статтю 7 федерального закону «Про обов'язкове пенсійне страхування в російській федерації» №167-ФЗ від 15.11.2001, відповідно до яких, застрахованими особами є особи, на яких поширюється обов'язкове пенсійне страхування відповідно до цього закону.
При цьому, статтею 9 даного федерального закону передбачено, що він вступає в силу з 01.01.2012.
Отже, обов'язок реєстрації в системі обов'язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та відповідно, сплати за них страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії в бюджет Пенсійного фонду російської федерації виник з 01.01.2012. Натомість, відсутність інформації про сплату страхових внесків за певні періоди роботи жодним чином не підтверджує несплату таких внесків.
Також, апеляційний суд звертає увагу, що усі періоди роботи позивача відображені в трудовій книжці, записи оформлені у відповідності до вимог Інструкції №58, жодних виправлень, закреслень тощо, не містять. При цьому, пенсійний орган не ставить під сумнів достовірність та точність внесених до трудової книжки записів про спірні періоди роботи позивача.
Досліджуючи копію довідки про заробітну плату №1 від 12.08.2021, видану ТОВ «МЭКМА», колегією суддів з'ясовано, що позивач за час роботи у цьому підприємстві з лютого 1995 року по березень 1995 року, з липня 1995 по грудень 1995 року, з січня 1996 року по червень 1996 року, з серпня 1996 року по грудень 1996 року, у січні 1997 року, з квітня 1997 року по червень 1997 року, у вересні 1997 року, а також з травня 2005 року по грудень 2005 року, з січня 2006 року по квітень 2006 року, з липня 2006 року по грудень 2006 року, з лютого 2007 року по грудень 2007 року, з лютого 2008 року по квітень 2008 року, з червня 2008 по грудень 2008 року, з травня 2009 року по грудень 2009 року та з липня 2010 року по листопад 2010 року отримував заробітну плату, обчислену в рублях. Зміст цієї довідки свідчить, що така довідка видана на основі первинних документів (платіжні відомості, договори підряду), з усіх сум, включених у довідку здійсненні відрахування, зокрема, з 1995 по 1997 - у Пенсійний Фонд, з 2005 по 2009 роки - у федеральний бюджет. Окрім цього, зазначена довідка підписана керівником підприємства та головним бухгалтером, а вказані підписи засвідчені печаткою ТОВ «МЭКМА». Також дані цієї довідки додатково підтверджені роз'ясненням ТОВ «МЭКМА» від 05.10.2022, відповідно до якого всі зазначені у довідці №1 від 12.08.2021 суми внесків своєчасно сплачені.
Отож, виходячи з аналізу відомостей зазначених у довідці про заробітну №1 від 12.08.2021, виданій ТОВ «МЭКМА», та беручи до уваги положення підпункту 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1) (Порядок №22-1), якими встановлено вимоги до оформлення довідок про заробітну плату для обчислення пенсії, апеляційний суд приходить до висновку, що така довідка відповідає вимогам законодавства, так як видана на підставі особових рахунків, містить чітко визначені періоди роботи, за які здійснювалась виплата заробітної плати, а також суми заробітної плати та відрахування із заробітної плати.
Згідно частини 3 статті 44 Закону №1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Пунктом 4.1, 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
З наведеного вбачається, що органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, в даному випадку довідки про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у такій довідці. Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на теперішній момент отримання інформації за таким запитом є неможливим, оскільки, як зазначено вище, з 24 лютого 2022 року у відповідь на акт збройної агресії російської федерації проти України, Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з росією відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
Водночас, як з'ясовано вище, відповідачем 2 протиправно не зараховано до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи у ТОВ «МЭКМА» з 27.05.2005 по 11.11.2010 та розраховано його страховий стаж тривалістю 24 роки 05 місяців 21 день, у зв'язку з чим рішенням №092650004129 від 06.05.2022 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону №1058, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Підставою для відмови позивачу призначенні пенсії за віком на пільгових умовах став висновок відповідача 2 про відсутність у ОСОБА_1 необхідного страхового стажу. Однак, ГУ ПФУ в Донецькій області у спірному рішенні жодним чином не надало оцінку відповідності наявного у позивача пільгового стажу критеріям, необхідним для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 та пункту «б» частини 1 статті 13 Закону №1788-XII.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Підсумовуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення відповідача 2 №092650004129 від 06.05.2022 про відмову в призначенні позивачу пільгової пенсії є протиправним, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправним та скасування такого рішення. У той же час, як вірно зазначив суд першої інстанції, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача 2 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком охоплюються задоволеними позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 06.05.2022 №092650004129, оскільки такі дії мали правовим наслідком прийняття спірного рішення, скасування якого є достатнім для захисту прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі № 300/4064/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний