16 березня 2023 рокуЛьвівСправа № 140/5561/22 пров. № А/857/18175/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року (головуючий суддя Валюх В.М., м.Луцьк) у справі №140/5561/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
22.08.2022 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позов обґрунтовує тим, що проходила службу в органах внутрішніх справ з 01.08.2002 та у Національній поліції з 07.11.2015 по 11.08.2022. Зазначає, що має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , та з серпня 2002 року, у зв'язку із проходженням служби в органах внутрішніх справ, а з листопада 2015 року - на службі в Національній поліції проживала в с. Ветли Любешівського району та з 24.12.2007 - у смт Любешів (Любешівського до 31.12.2020) Камінь-Каширського району Волинської області, які відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106 (Перелік № 106), віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Вказує, що відповідно до абзацу п'ятнадцятого підпункту «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб (Постанова № 393), до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони. Проте, у наказі ГУ НП у Волинській області від 11.08.2022 № 295 о/с «По особовому складу» відповідач неправильно здійснив обрахунок вислуги років позивача на день звільнення, оскільки не зазначив відомості щодо пільгового періоду проходження служби. Крім того, зазначає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не зарахування у пільговому обчисленні до вислуги років при проходженні служби в органах внутрішніх справ та в органах Національної поліції у зоні гарантованого добровільного відселення - один місяць служби за півтора місяця, передбаченої абзацом п'ятнадцятим підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року адміністративним позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Волинській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) часу проходження служби в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України з 02 вересня 2008 року по 11 серпня 2022 року в зоні гарантованого добровільного відселення. Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Волинській області внести зміни до наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 11 серпня 2022 року № 295 о/с «По особовому складу» в частині зазначення вислуги років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), зарахувавши ОСОБА_1 до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) час проходження служби в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України в зоні гарантованого добровільного відселення з 02 вересня 2008 року по 11 серпня 2022 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що затвердженого переліку військових частин, підрозділів і установ, яким зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяці не прийнято, тому правові підстави для внесення змін до наказу ГУ НП у Волинській області від 30.08.2021 № 302 о/с та перерахунку вислуги років відсутні. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Враховуючи те, що рішення суду першої інстанції не оскаржується в частині відмови в задоволенні позову, відтак, у відповідності до статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає оскаржуване рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави.
Судом встановлені наступні обставини.
Позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
Позивач 10.08.1985 р.н., проходила службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України, зокрема: 01.08.2002 - 27.07.2006 - курсант факультету № 1 Національного університету внутрішніх справ, 27.07.2006 - 02.09.2008 - слідчий слідчого відділення Іваничівського РВ УМВС України у Волинській області, 02.09.2008 - 20.06.2013 - інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями Любешівського РВ УМВС України у Волинській області, 20.06.2013 - 06.11.2015 - інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями СДУМ Любешівського РВ УМВС України у Волинській області, 07.11.2015 - 02.07.2016 - інспектор Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, 02.07.2016 - 05.11.2019 - інспектор реагування патрульної поліції № 2 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, 05.11.2019 - 12.08.2022 - інспектор сектору моніторингу Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, що підтверджується розрахунком вислуги років, копією послужного списку.
Наказом ГУ НП у Волинській області від 11.08.2022 № 295 о/с «По особовому складу» старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора сектору моніторингу Камінь-Каширського ВП з 11.08.2022 звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (Закон № 580-VIII), станом на день звільнення стаж служби в поліції для виплати надбавки за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції становить 20 років 00 місяців 11 днів.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Відповідно до частинам першої, другої статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною третьою статті 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Пунктом 7 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: за власним бажанням.
Відповідно до частин другої, третьої статті 77 Закону № 580-VIII днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону № 580-VIII стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Пунктами 1, 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII визначено, що до стажу служби в поліції зараховуються: служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Відповідно до частини п'ятої статті 59 Закону № 580-VIII порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 за № 1668/29798 (Порядок № 1235), цей Порядок розроблено відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими. Рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Порядку № 1235 у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати.
Отже, у наказі органу поліції про звільнення працівника зі служби в поліції має бути зазначено стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах).
Згідно з частиною четвертою статті 78 Закону № 580-VIII порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Пунктом «б» статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (Закон № 2262-XII) передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 17 Закону № 2262-ХІІ особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Згідно з статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Абзацом п'ятнадцятим підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 передбачено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.
Отже, Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються Урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана Постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов'язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.
Колегія суддів звертає увагу, що в порушення приписів пункту 10 розділу ІІІ Порядку № 1235, в наказі ГУ НП у Волинській області від 11.08.2022 № 295 о/с «По особовому складу», яким позивача звільнено зі служби в поліції (а. с. 10), не зазначена вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах). Крім того, у розрахунку вислуги років для призначення пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ вказано, що вислуга років станом на 11.08.2022 становить 20 років 0 місяців 11 днів, а часу служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) немає. Разом з тим, позивач ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України, зокрема: 02.09.2008 - 20.06.2013 - інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями Любешівського РВ УМВС України у Волинській області, 20.06.2013 - 06.11.2015 - інспектор по роботі з населенням та громадськими формуваннями СДУМ Любешівського РВ УМВС України у Волинській області, 07.11.2015 - 02.07.2016 - інспектор Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, 02.07.2016 - 05.11.2019 - інспектор реагування патрульної поліції № 2 Любешівського ВП Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, 05.11.2019 - 12.08.2022 - інспектор сектору моніторингу Камінь-Каширського ВП ГУ НП у Волинській області, що підтверджується розрахунком вислуги років. Проте, вказаний період проходження служби не було зараховано позивачу на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця).
Апеляційний суд вважає, що оскільки позивач у період з 02.09.2008 по 12.08.2022 проходила службу в органах внутрішніх справ та в Національній поліції України на різних посадах у зоні гарантованого добровільного відселення (смт Любешів та м. Камінь-Каширський відповідно до Переліку № 106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення), тому вказаний період повинен бути зарахований до вислуги років позивача на пільгових умовах, відповідно до абзацу п'ятнадцятого підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393.
Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про відсутність підстав для зарахування позивачу зазначеного періоду служби вислуги років на пільгових умовах з огляду на відсутність затвердженого переліку військових частин, підрозділів і установ, яким зараховується до вислуги років для призначення пенсій на пільгових умовах, оскільки абзацом п'ятнадцятим підпункту «в» пункту 3 Постанови № 393 чітко передбачено зарахування до вислуги років на пільгових умовах (один місяць служби за півтора місяця) періоду служби у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не затвердження Міністерством внутрішніх справ відповідного переліку військових частин, підрозділів і установ не може бути правовою підставою для позбавлення позивача права на обчислення вислуги років на пільгових умовах.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, зробивши системний аналіз положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року у справі № 140/5561/22 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний