Постанова
Іменем України
30 листопада 2009 року Справа № 2-26/836-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Карпушенко Ігоря Валерійовича, довіреність № 554 від 16.11.2009 року , відкрите акціонерне товариство "Меблі";
відповідача: Довгополюка Ігоря Анатолійовича, довіреність № 533/1153 від 23.11.2009 року, відкрите акціонерне товариство ВТБ Банку особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк ;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 05 жовтня 2009 року у справі №2-26/836-2009
за позовом відкритого акціонерного товариства "Меблі" (вул. Грибоєдова, 39, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
до відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (бул.Т.Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26, місто Київ, 01004)
у особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (пр. Перемоги, 26, місто Сімферополь, 95034)
про стягнення 227535,00 грн.
Позивач, відкрите акціонерне товариство «Меблі», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк, про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 227535 грн.
В обґрунтування позовних вимог, посилаючись на статті 1172,1187 Цивільного кодексу України, позивач вказував на те, що він є власником автомобілю марки LAND CRUISER PRADO»2005 року випуску, державний номерний знак 4404 АЕ, 19 грудня 2007 року трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобілю та автомобілю ВАЗ 21099 державний номерний знак АК 56-27 ВА, що знаходився у розпорядженні відповідача, за кермом якого перебував ОСОБА_1. Як вказує позивач, на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах із відповідачем у справі та виконував свої трудові обов'язки, вина цього водія у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди є належним чином встановленою. Враховуючи викладені обставини, позивач вказує на те, що у відповідача виникло зобов'язання щодо відшкодування позивачу шкоди, заподіяної з вини його працівника, що й стало причиною його звернення до господарського суду.
Протягом розгляду справи у суді першої інстанції позивачем двічі уточнювалися позовні вимоги. Востаннє, у своїй заяві від 19 травня 2009 року, у зв'язку із сплатою страхового відшкодування страхувальником в розмірі 24990 грн, він просив суд стягнути з відповідача збитки у сумі 211677,00 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2009 року (суддя Медведчук О.Л.) позов відкритого акціонерного товариства "Меблі" задоволено частково. З відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі його Кримської філії на користь відкритого акціонерного товариства "Меблі" стягнуто 185337,97 грн. збитків. Також судом вирішено питання про розподіл судових витрат. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відкрите акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі його Кримської філії звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру суми стягнення, стягнувши з відкритого акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі його Кримської філії суму у розмірі 160347,97 грн.
Підставою заявленої апеляційної скарги відповідач зазначає неповне з'ясування судом першої інстанції обставин у справі, зокрема того факту, що страховою компанією «Іллічівське», в якій був застрахований автомобіль ВАЗ 21099 державний номерний знак АК 56-27 ВА, на користь позивача було виплачене страхове відшкодування в сумі 24990,00 грн.
Представники сторін в судовому засіданні 30 листопада 2009 року підтримали свої вимоги та заперечення у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як свідчать матеріали справи, 16.07.1996 року здійснено реєстрацію юридичної особи відкритого акціонерного товариства «Меблі», що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію (а.с.97).
Згідно з витягом з державного реєстру підприємств та організацій України, керівником відкритого акціонерного товариства «Меблі»є Нестеренко Юрій Юрійович.
Також з матеріалів справи вбачається, що автомобіль LAND CRUISER PRADO»2005 року випуску, державний номерний знак 4404 АЕ належить відкритому акціонерному товариству «Меблі»( а.с.68 том 1).
На підставі наказу заступника директора відкритого акціонерного товариства «Меблі»зазначений транспортний засіб закріплено за виконуючим обов'язки директора товариства Нестеренко Ю.Ю. (а.с. 63 том 1).
Відповідно до копії вироку Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2008 року, встановлено, що ОСОБА_1 19.12.2007 року приблизно о 18.10 год., рухаючись по автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта- Ялта 677 км+ 350 м та керуючи транспортним засобом марки ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА, не обрав безпечну швидкість автомобілю та допустив виїзд автомобілю на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з транспортним засобом марки LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску державний номерний знак 4404 АЕ, під керуванням Нестеренко Ю.Ю., який рухався за своєю смугою руху.
Зазначеним вироком, який було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2008 року, ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України та притягнуто до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2008 року зокрема було встановлено, що автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА знаходився у розпорядженні Кримської філії відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», на момент дорожньо-транспортної пригоди 19 грудня 2007 року ОСОБА_1. перебував у трудових відносинах із зазначеною установою та виконував свої трудові обов'язки.
До матеріалів справи представлений висновок експерта, складений у межах розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_1. за фактом дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19 грудня 2007 року.
Згідно висновків експерта № 11/14 від 12.03.2008 року розмір суми поновлюваного ремонту автомобілю марки LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску державний номерний знак 4404 АЕ складає 149223,29 грн., при цьому розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику цього автомобілю визначений експертом у розмірі 137902,71 грн. (а.с. 21-37 том 1)
Крім того, матеріали справи свідчать про те, що автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА було застраховано у відкритому акціонерному товаристві «СТ Іллічівське»(а.с. 98-99).
Посилаючись на зобов'язання відповідача відшкодувати шкоду, заподіяну його працівником під час дорожньо-транспортної пригоди 19 грудня 2007 року, позивач звернувся до відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»з вимогою про її відшкодування у сумі 227535 грн., посилаючись на висновок експерта № 11/14 від 12.03.2008 року.
Відмова відповідача у добровільному відшкодуванні заподіяної шкоди стала приводом для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.
Протягом розгляду справи у суді першої інстанції позивачем було представлено рахунок, виставлений йому товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс Крим»на оплату витрат з ремонту автомобілю марки LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску державний номерний знак 4404 АЕ, згідно з яким витрати на відновлюваний ремонт автомобілю склали 236667,00 грн. (а.с. 112-114 том 1)
Ухвалою суду від 16.06.2009 року у справі призначено проведення судової автотоварознавської експертизи.
Висновком судової експертизи № 31-0653 від 03 серпня 2009 року визначено, що сума, яка необхідна для проведення поновлюваних робіт автомобіля марки LAND CRUISER PRADO», 2005 року випуску державний номерний знак 4404 АЕ, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної події, складає 185337,97 грн. Вартість поновлюваного ремонту зазначеного автомобілю не підтверджує суму, зазначену у рахунку №ДМ00002089 від 24.03.2009 року, оскільки остання є завишеною.
Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції поклав в основу рішення висновок судової експертизи № 31-0653 від 03 серпня 2009 року та задовольнив позовні вимоги у визначеному ним розмірі.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія в цілому погоджується із висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, як з такими, що відповідають нормам чинного законодавства, втім звертає увагу на не повне з'ясування місцевим судом усіх обставин у справі в частині розрахунку заподіяної позивачу шкоди, тому вважає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги і зміни судового рішення, виходячи з наступного.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина 5 статті 1187 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Разом з тим, відповідно до статей 224, 225 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Як вже зазначалося вище, вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2008 року, який було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 вересня 2008 року, встановлена вина Антоник Михайла Олександровича у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.12.2007 року.
Зазначеним вироком було також встановлено факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, матеріалами справи встановлені обставини, які є загальними підставами для стягнення збитків з відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», як то настання збитків, неправомірна поведінка особи, що заподіяла збитки, безпосередній причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням збитків, вина.
У зв'язку з наведеним, є обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача шкоди, заподіяної внаслідок протиправної поведінки його працівника.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Зазначені дані встановлюються наступними засобами: письмовими та речовими доказами, висновками судових експертів.
Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи позов, відкрите акціонерне товариство «Меблі»посилалося на висновок експерта № 11/14 від 12.03.2008 року, яким розмір поновлюваного ремонту автомобілю марки TA LAND CRUISER PRADO»2005 року випуску, державний номерний знак 4404 АЕ визначений в сумі 149223,29 грн., а розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику цього автомобілю, у розмірі 137902,71 грн. (а.с. 21-37 том 1).
З цього приводу слід відмітити, що вартістю відновлюваного ремонту транспортного засобу є сумарне походження вартості ремонтно-відновлюваних робіт і вартості необхідних для ремонту матеріалів і складових, що підлягають заміні при ремонті.
Матеріальний збиток - це вартісне значення витрат з технічної точки зору, який несе власник транспортного засобу в разі його пошкодження, з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу.
Сума позовних вимог, заявлених позивачем, складалася із суми матеріального збитку, розмір якого був визначений позивачем в результаті підсумування вартості відновлювального ремонту автомобіля та вартості матеріального збитку, втім як такі поняття є взаємовиключними.
Що стосується самого висновку експерта № 11/14 від 12.03.2008 року, проаналізувавши його, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відхилення його в якості належного доказу у справі з тих підстав, що відомості, покладені у його основу, мають суперечливий характер, оскільки вартість матеріальної шкоди визначена в ньому як сума вартості відновлюваного ремонту автомобілю, до того ж таке дослідження проведено під час розгляду кримінальної справи.
Також, у підтвердження заявлених позовних вимог, позивачем був представлений рахунок, наданий товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Моторс Крим»на оплату витрат з ремонту автомобілю, згідно з яким витрати на відновлюваний ремонт автомобілю склали 236667,00 грн.
Втім, висновком судової експертизи № 31-0653 від 03 серпня 2009 року, проведеної за ухвалою суду від 16.06.2009 року у справі, визначено, що сума, яка необхідна для проведення поновлюваних робіт автомобілю марки LAND CRUISER PRADO»2005 року випуску, державний номерний знак 4404 АЕ, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної події, складає 185337,97 грн. Вартість поновлюваного ремонту зазначеного автомобілю не підтверджує суму, зазначену у рахунку №ДМ00002089 від 24.03.2009 року, оскільки остання є завишеною.
Приймаючи до уваги, що проведення експертизи було призначено за ухвалою суду в межах розгляду господарської справи, висновки судового експерта не оспорювались сторонами, а також проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, їх відповідність встановленим фактичним обставинам у справі, судова колегія суду апеляційної інстанції вважає, що зазначений експертний висновок, викладений у зазначеному дослідженні, має характер повного, об'єктивного й не суперечливого.
Дані, викладені експертом, мають наукове обґрунтування й цілком відповідають встановленим судом обставинам у їх сукупності.
Отже, місцевим судом цілком обґрунтовано прийнято за основу висновок судової експертизи № 31-0653 від 03 серпня 2009 року й зроблено висновок, що розмір шкоди, заподіяної позивачу, становить 185337,97 грн.
Разом з тим, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що при розгляді справи, з врахуванням всіх встановлених обставин, господарський суд першої інстанції залишив поза увагою наступне.
Згідно зі страховим полісом № ВВ/1476430 (а.с.67) на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА, який належить відповідачу у справі, був застрахований у відкритому акціонерному товаристві «СТ Іллічовська». Умови страхування передбачали відшкодування шкоди, заподіяної третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка може статися за участю транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.
Так, згідно уточнених позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Меблі»(а.с.93-95 том 1), наданих протягом розгляду справи у суді першої інстанції, відкритим акціонерним товариством «СТ Іллічовська», в якому було застраховано автомобіль ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА, на користь позивача було здійснено виплату матеріальної шкоди у розмірі 24990,00 грн.
Відповідно до страхового акту №ЦО-10110-ВВ-0001476430-01 від 12.03.2009 року про виплату страхового відшкодування, виплата зазначеної вище суми відбулася у зв'язку з дорожньо-транспортною подією, яка мала місце 19.12.2007 року на автодорозі Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта 677 км+350 м (а.с.98 -99).
Отже, приймаючи до уваги, що позивач частково отримав відшкодування шкоди, завданої йому через дорожньо-транспортну пригоду, у розмірі 24990,00 грн., стягненню з відповідача на його користь підлягає сума шкоди, визначена у висновку судової експертизи № 31-0653 від 03 серпня 2009 року за відрахуванням суми, отриманої від страховика автомобілю ВАЗ 21099 реєстраційний номер АК 56-27 ВА.
Таким чином, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь відкритого акціонерного товариства «Меблі»складає (185337,97 - 24990,00) 160347,97 грн. Вимоги позову в сумі 51329,03 грн. задоволенню не підлягають.
З відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати державного мита та суми на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням вимог позивача, стягненню на його користь підлягає сума державного мита у розмірі 1603,48 грн., а також 83,16 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що наведені в апеляційній скарзі підстави для зміни судового рішення відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 4), 104 (пункти 1, 3), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05 жовтня 2009 року у справі № 2-26/836-2009 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Кримської філії відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк (місто Сімферополь, пр. Перемоги, 26; р/р 2600631107001 в КРФ АКБ УСБ місто Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 01548645) збитки у сумі 160347,97 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1603,48 грн. та 83,16 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
В частині вимог про стягнення 51329,03 грн. в позові відмовити.
3. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.
Головуючий суддя
Судді