Постанова
Іменем України
03 грудня 2009 року Справа № 5020-7/294
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1, довіреність № 730 від 14.07.09;
позивача: П'янікіна Василя Васильовича, довіреність № б/н від 01.11.09;
відповідача: Крічуна Марка Михайловича, довіреність № 02/2-6-Ю від 19.05.09;
учасника процесу: Тертишникова Сергія Анатоліойвича, директор відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод";
розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 23.09.2009 у справі № 5020-7/294
за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (АДРЕСА_1)
до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13,Севастополь,99001)
про стягнення 160339,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23.09.2009 у справі № 5020-7/294 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції послався на недоведеність позовних вимог належними доказами, а саме зазначив відсутність актів прийняття відповідачем виконаних робіт, наявність яких, на думку суду, у даному випадку обов'язкова.
Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному встановленні всіх обставин справи, які мають значення для правомірного вирішення спору по суті.
Позивач посилається на те, що ним виконувались роботи згідно з договором від 27.04.2009 № 27/04-06, який сторона вважала укладеним. З цього приводу заявник апеляційної скарги звертає увагу на положення частини 8 статті 181 Господарського кодексу України відповідно до якої, якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо виконання неукладеного договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 також звертає увагу на наявні у матеріалах справи сповіщення, які підписані повноважними представниками відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод". Такі документи у сукупності з іншими доказами, на думку позивача, є достатньою підставою для застосування судом норми статті 1212 Цивільного кодексу України, яка передбачає повернення безпідставно набутого майна. В якості додаткових доказів сторона наводить акт здачі-прийомки робіт (надання послуг) № ОУ-0000005 від 09.06.2006 та акт звірки взаємних розрахунків за 27.04.2006 по 05.07.2006, з яких вбачається згода відповідача з тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 виконала певні роботи і у товариства є відповідна заборгованість.
Представник відповідача у судовому засіданні з доводами апеляційної скарги не погодився, надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду міста Севастополя законним та обґрунтованим, підстав для його скасування не вбачає.
02 грудня 2009 року до участі у справі в порядку статті 30 Господарського процесуального кодексу України допущений судом для дачі пояснень ОСОБА_4 - директор відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод".
02 грудня 2009 року у судовому засіданні оголошено перерву до 03 грудня 2009 року.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2006 між компанією "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A." (замовник) та відкритим акціонерним товариством "СРК "Севморсудноремонт" (правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Севморзавод") (виконавець) був укладений контракт № 402006/76.
Згідно з розділом 1 цього контракту замовник розмістив, а виконавець прийняв до виконання замовлення на ремонт "Саратога", іменоване надалі судно, порт приписки Морони, Коморські острови.
На виконання ремонтних робіт на т/х "Саратова" згідно з пунктом 1.2 контракту відкрите акціонерне товариство "Севморзавод" зобов'язалося виконати замовлення, використовуючи власну робочу силу, власних субпідрядників, матеріали у повній відповідності з основною ремонтною відомістю.
27.04.2006 між приватним підприємцем ОСОБА_5 та відкритим акціонерним товариством "Севастопольський морський завод" підписаний договір № 27/04-06.
Відповідно до розділу 1 договору виконавець зобов'язується здійснити заміну сталі на замовлення т/х "Саратога" у кількості 24761 кг. згідно актів дефектування, а замовник -прийняти та оплатити виконані роботи за умовами зазначеного договору.
Вказаний договір має ознаки договору підряду.
Відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" підписало договір з протоколом розбіжностей від 29.05.2006.
Листом № 40Д-286 від 30.05.2006 відкрите акціонерне товариство "Севастопольський морський завод" повернуло підприємцю договір, оформлений з протоколом розбіжностей.
Підприємець не погодився з редакцією товариства та запропонував іншу редакцію договору.
Товариство договір в останній редакції підприємця не підписало. Переддоговірний спір у судовому порядку не вирішувався. Таким чином, протокол розбіжностей від 29.05.2007 по договору не був узгоджений сторонами. Оскільки в договорі сторони не узгодили строк виконання робіт, орієнтовну вартість робіт за договором та розцінки за виконані роботи, порядок здійснення платежів та розрахунків, вказаний договір є неукладеним.
Вищенаведені обставини встановлені та викладені господарським судом міста Севастополя у рішенні від 09.02.2009 у справі № 5020-11/401-2/026 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" про стягнення заборгованості у розмірі 162083,08 грн.
Вказаним рішенням у задоволенні позову було відмовлено, оскільки підставою позову був договір № 27/04-06 від 27.04.2006.
Згідно з абзацом 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, судова колегія приймає викладені обставини як достовірні і, більш того, вказані факти по суті сторонами не заперечуються.
Позовні вимоги у даній справі засновані на тому, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 вважала договір підряду укладеним і виконала свої обов'язки шляхом передоручення обов'язків третій особі.
Статтею 194 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарського зобов'язання може бути покладено в цілому або в частині на третю особу, що не є стороною в зобов'язанні. Управнена сторона зобов'язана прийняти виконання, запропоноване третьою особою - безпосереднім виконавцем, якщо із закону, господарського договору або характеру зобов'язання не випливає обов'язок сторони виконати зобов'язання особисто.
За викладених обставин, вбачається, що дії позивача не суперечили нормам чинного законодавства і суду належить встановити об'єм виконаних робіт та взагалі факт такого виконання.
В обґрунтування позовних вимог про стягнення 160339,00 грн. необґрунтовано одержаних коштів за виконані роботи, позивачем представлено суду копії технічних актів. Ці документи вказують на те, що позивачу, як виконавцю, були видані планові завдання, підписані повноважними представниками відповідача (Чакановим Н.П., Артемоновим Б.І.) і представниками власника судна (ОСОБА_8.).
Згідно з пунктом 24 контракту № 402006/76, укладеному між компанією "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A." (замовник) та відкритим акціонерним товариством "СРК "Севморсудноремонт", відповідальним представником замовника назначений ОСОБА_8
Позивач посилається на те, що в період з 24.04.2006 по 09.06.2006 ним виконувались поетапні роботи по заміні сталі на т/х "Саратога" на підставі виданих технічних актів з оформленням сповіщень, в яких вказані фактичні об'єми виконаних робіт.
Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У матеріалах справи є сповіщення (том 1, а. с. 12, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 26, 28, 31, 32, 34, 36, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62), які підписані виконавцем та представниками замовника.
Позивачем не надані суду акти виконаних робіт, проте, вищенаведені сповіщення містять всі необхідні відомості, які містить у себе акт виконаних робіт, а саме: найменування роботи (її об'єм) та на якій підставі, дата документа та його погодження сторонами. З цього приводу, колегія суддів звертає увагу на приписи статті 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Керуючись вказаною процесуальною нормою суд апеляційної інстанції приймає до уваги лист відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" від 16.10.2006 вих. № 401-405/1642 (том 1, а. с. 63), в якому генеральний директор Тетишников С.А., який у судовому засіданні підтвердив свою підпис на вказаному документі, надав інформацію ОСОБА_5 про те, що на підставі актів дефектування виконавцем (приватним підприємцем ОСОБА_5.) виконана заміна 31009 кг. м/конструкцій на загальну суму 129732,39 грн. Пропозиції товариства оформити документи виконаних робіт на суму 128732,39 грн. ігноруються підприємцем протягом 4-х місяців, у зв'язку з чим товариство готово прийняти та сплатити за роботи заявлені замовником.
Отже, вбачається суперечність доводів відповідача, так як сторона не погоджується з позовом у повному обсязі, тоді як підтверджує автентичність підпису директора на вказаному листі і відомості у ньому.
Колегія суддів також звертає увагу на лист за підписом директора компанії "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A." Щербакова Є.А. (том 1, а. с. 63) в якому компанія підтверджує фактичну участь у виконанні об'єму робіт суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 на т/х "Саратова" в період ремонту з квітня по червень місяці 2006 року. Фактичний прийом виконаних робіт здійснювався за участю фахівців відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" уповноваженими представниками "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A." суперінтендантом Присяжним О., корпусним інженером Пекшевим І., що підтверджується технічними актами та сповіщеннями на виконані роботи. Відповідні технічні акти також є у матеріалах справи, які були додані позивачем до позову.
Колегія суддів також приймає в якості додаткових доказів акт здачі-прийомки робіт (виконання послуг) № ОУ-0000005 від 09.06.2006 та акт звірки взаємних розрахунків за 27.04.2006 по 05.07.2006, з яких вбачається згода відповідача з тим, що суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 виконала певні роботи і у товариства є заборгованість у розмірі 128732,39 грн. Ці документи апеляційна інстанція приймає до розгляду, оскільки позивач в своєму клопотанні від 02.12.2009 обґрунтував причину ненадання їх суду першої інстанції, яка колегією суддів визнається поважною.
Крім того, у матеріалах справи наявні накладні на відпуск давальної сировини (том 1, а. с. 64, 65) та акт № 2/06 від 02.06.2006 (том 1, а. с. 80), які свідчать про те, що підприємець приймав від відкритого акціонерного товариства "СРК "Севморсудноремонт" певні витратні та невитратні матеріали на виконання ремонтних робіт. При цьому, слід зазначити, незважаючи на те, що договір підряду № 27/04-06 між сторонами не укладався, у вказаних накладних, у акті № 2/06 від 02.06.2006, у всіх сповіщеннях є посилання на те, що підставою є договір № 27/04-06. Таким чином, слідує висновок про те, що позивач виконував роботи вважаючи, що вони є наслідком виконання обов'язків по договору підряду № 27/04-06. Оскільки договір є неукладеним, відповідач зобов'язаний оплатити виконані позивачем роботи як позадоговірні і за які він безпідставно отримав та залишив у себе грошові кошти від компанії "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A.". Такі обставини підтверджуються виконавчої ремонтною відомістю т/х "Саратова" від 14.06.2006 додаток № 2 до контракту № 402006/76 від 22.04.2006 (том 1, а. с. 103108). Факт отримання грошових коштів від компанії "SEABULK SHIPMANAGMENT LTD, S.A." також не заперечується.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Вбачається, що повернути виконані роботи суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_5 неможливо.
Згідно зі статтею 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючі те, що суперечність доказів у справі, судова колегія оцінює їх у своєї сукупності згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України і вважає необхідним задовольнити позовні вимоги лише частково на суму 128732,39 грн.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду міста Севастополя прийнято з порушенням норм матеріального права, при не повному дослідженні всіх обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23.09.2009 у справі № 5020-7/294 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
4. Позов задовольнити частково.
5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, 13, м. Севастополь, 99001, р/р 260042409 в СФ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 324979, ОКПО НОМЕР_1) на користь суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 ФКАКБ "Правекс-банк" м. Севастополя, МФО 324979, ОКПО НОМЕР_1) 128732,39 грн. безпідставно набутих коштів, 1287,32 грн. державного мита та 250,90 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
6. В інший частині позову відмовити.
7. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.
Головуючий суддя
Судді