Постанова
Іменем України
03 грудня 2009 року Справа № 2-31/3901-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Жерденко Юлія Юріївна, довіреність № 92 від 10.07.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг";
представник відповідача, Халаімов Володимир Геннадійович, довіреність № 24/01-55/1909 від 30.07.09, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В. ) від 30 вересня 2009 року у справі № 2-31/3901-2009
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" (вул. Севастопольська, 41/4, місто Сімферополь, 95036)
до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, 95000)
про зміну умов договору,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, в якому з урахуванням уточнень просить змінити умови договору про участь у комплексному соціально -економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року, виключивши пункт 2.1.3 з тексту договору.
Юридичною підставою позову визначені правові положення частини 4 статті 188 Господарського кодексу України. Необхідність внесення змін до договору позивач обґрунтовує зміненням законодавства у сфері встановлення правових та організаційних основ планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року у справі № 2-31/3901-2009 позов задоволено.
Змінено умови договору про участь у комплексному соціально - економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року, укладеного між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг", виключивши пункт 2.1.3 з тексту договору. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що пункту 2.1.3 договору про участь у комплексному соціально - економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року суперечить положенням чинного законодавства, а посилання відповідача на рішення 11 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради №177 від 15 липня 2003 року, яким затверджено Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної та соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, судом визнанні необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи відсутні докази офіційного оприлюднення зазначеного рішення, у зв'язку з чим він є неналежним доказом.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Так, заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову території»величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, проте нормативи для укладення договорів про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста встановлені рішенням 11 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради №177 від 15 липня 2003 року, яким затверджено Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної та соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, у відповідності з яким був укладений договір з позивачем.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2009 року суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Ткаченка М.І.
У судове засідання, призначене на 30 листопада 2009 року, представник позивача не з'явився, проте направив телеграму про розгляд справи у його відсутність.
У слуханні справи було оголошено перерву до 03 грудня 2009 року.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
22 березня 2006 року між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" укладений договір про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста (а. с. 7), предметом якого є участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, в розвитку об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури по земельній ділянці, наданій рішенням 33 сесії міської ради IV скликання від 27 жовтня 2005 року № 480 у дострокову оренду строком на 10 років площею 1,6 га по вул.Ростовська/вул.Камська для будівництва багатоповерхових житлових будинків з об'єктами соціально-побутового призначення.
Згідно з пунктом 2.1.1 договору товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" зобов'язано до введення в експлуатацію об'єктів перерахувати кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста у сумі 1 432 840 грн до місцевого бюджету міста Сімферополя або виконати роботи з будівництва інженерної інфраструктури міста.
Пунктом 2.1.3 договору встановлено зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" виділити виконавчому комітету від введеного житла загальну площу квартир в розмірі 6,4% для забезпечення квартирами загальноміської черги або сплатити вартість квартир за ціною, що визначається виходячи з опосередкованої вартості будівництва житла по регіонах України, затвердженої Міськбудом України на момент здачі будинків в експлуатацію. Квартири передаються за окремим актом приймання-передачі.
У зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16 вересня 2008 року №509-УІ, який набув чинності 14 жовтня 2008 року, згідно з яким органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" 15 травня 2009 року направило на адресу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради лист за вих. № 38 з пропозицією внести зміни до договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року шляхом укладення додаткової угоди №1 відповідно до якої пункт 2.1.3 договору з тексту договору від 22 березня 2006 року виключити (а. .с 11-12).
Листом від 04 червня 2009 року за вих. №5876/24/01 -35 Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради відмовився від підписання додаткової угоди та вимагав від позивача виконання зобов'язання, викладеного у пункті 2.1.3 договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року, негайно безоплатно передати 6,4% загальної площі житла, що вводиться (а. с. 13).
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з недосягненням з відповідачем згоди щодо зміни умов договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року, що стало причиною заявлення даного позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні докази, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для зміни договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року.
При врегулюванні спірних правовідносин необхідно керуватися положеннями Цивільного та Господарського кодексів України, а також спеціальним законодавством у сфері укладення договорів про участь у комплексному соціально-економічному розвитку.
Отже, для вирішення спору у даній справі слід встановити, чи відповідає законодавству оскаржуваний пункт 2.1.3 договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "Норд-Сервіс-Шипінг" взяло на себе зобов'язання виділити виконавчому комітету від введеного житла загальну площу квартир в розмірі 6,4% для забезпечення квартирами загальноміської черги або сплатити вартість квартир за ціною, що визначається виходячи з опосередкованої вартості будівництва житла по регіонах України, затвердженої Міськбудом України на момент здачі будинків в експлуатацію. .
Так, відповідно до статті 27 Закону України «Про планування та забудову територій»(в редакції, що діяла на момент укладення між сторонами договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року) фізичні, юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, отримують вихідні дані на проектування цього об'єкта. Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Діючою на момент укладення вказаного договору між сторонами постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів»від 30 грудня 2000 року №1930 також встановлювався порядок залучення коштів для вказаних вище цілей пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.
Закон України «Про планування та забудову територій»доповнено статтею 27-1 згідно із Законом України від 16 вересня 2008 року N 509-VI.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»від 16 вересня 2008 року №509-УІ, який набрав чинності 14 жовтня 2008 року, доповнено статтю 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», якою встановлено, зокрема, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею. Спори, пов'язані з пайовою участю (внеском) у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, вирішуються судом.
Системний аналіз викладених норм свідчить про те, що на момент укладення сторонами у справі договору про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року розмір пайової участі замовника законодавством визначався лише у вигляді коштів, які призначалися для соціально-економічного розвитку населеного пункту, однак обов'язку замовника щодо виділення житла органам місцевого самоврядування законом не передбачалося.
Однак, абзацом восьмим статті 27-1 Закону України «Про планування і забудову територій», який було змінено Законом України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»від 25 грудня 2008 року N 800-VI, прямо забороняється органам місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема, житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
На виконання вказаної норми закону Міністерством регіонального розвитку та будівництва України прийнято Лист від 11 серпня 2009 року N 12/10-848, адресований Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування, яким вимагалось від адресованих осіб неухильно виконувати законодавчі норми щодо пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населених пунктів.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що договір про участь у комплексному соціально-економічному розвитку міста від 22 березня 2006 року є до теперішнього часу чинним, а тому сторони вправі вносити зміни у його зміст.
Вимоги позивача змінити вказаний договір шляхом виключення з його змісту пункту 2.1.3 судова колегія знаходить досить обґрунтованими виходячи з того, що, по-перше, умови вказаного пункту суттєво обмежують права замовника, а по-друге, не відповідають діючому законодавству.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо виконання позивачем порядку зміни договору, передбаченого статтею 188 Господарського кодексу України.
Посилання заявника апеляційної скарги на рішення 11 сесії 24 скликання Сімферопольської міської ради від 15 липня 2003 року № 177, яким затверджено Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної та соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності при будівництві, розміщенні, реконструкції об'єктів одноразово передають, окрім коштів в якості участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста, також корисну площу житла в розмірі 8% з урахуванням фактичного зносу житлового фонду з майданчику будівництва об'єкту, на думку судової колегії, є неспроможними, оскільки, по-перше, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не представлено доказів оприлюднення вказаного рішення відповідно до вимог Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», що взагалі виключає його легітимність, а по-друге, положення вказаного рішення Сімферопольської міської ради не відповідають діючому законодавству, що згідно зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України є підставою для незастосування його господарським судом при вирішенні спорів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За наведених вище обставин висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Отже, при вирішенні спору, судом першої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 вересня 2009 року у справі № 2-31/3901-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді
=