Постанова
Іменем України
03 грудня 2009 року Справа № 2-7/5221-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 19.10.2009 року у справі №2-7/5221-2009
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до приватного підприємства "Фенікс-Контакт" (вул. Грушевського, 76-41,Ужгород,88000)
про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 67872,74 грн.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, приватного підприємства "Фенікс-Контакт", про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення 67872,74 грн., у тому числі: 32522,74 грн. заборгованості по договору суборенди від 01.04.2008 року та 35350,00 грн. збитків. (а.с.3-5).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору суборенди в частині сплати орендної плати звільнення нежилого приміщення та вмотивовані посиланням на статті 224, 526,782 Цивільного кодексу України, на статтю 225 Господарського кодексу України.
В процесі судового розгляду позивач звернувся з заявою від 15.10.2009 року про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить витребувати з незаконного володіння відповідача нежиле приміщення, що розташоване за адресою: місто Євпаторія , вул. Конституції,3 за планом Бюро технічної інвентаризації № 3,8,9,10,11,12,13 загальною площею 100 кв.м. шляхом виселення приватного підприємства "Фенікс-Контакт" та стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 31706,44 грн . та збитки у сумі 35350,00 грн. (а.с. 37).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 2009 року провадження у справі № 2-7/5221-2009 (суддя Дворній І.І.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до приватного підприємства "Фенікс- Контакт" припинено, а також відмовлено позивачу у задоволенні заяви щодо забезпечення позову.
При винесенні зазначеної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що на час укладення договорів суборенди нерухомого майна фізична особа-підприємець ОСОБА_1 виступав у якості фізичної особи, через що, відповідно до статті 1,21 Господарського процесуального кодексу України, він не може бути стороною у справі, тому дані обставини є підставою для припинення провадження у справі з огляду на приписи пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (спір не підлягає вирішенню в господарських судах України).
Не погодившись з ухвалою суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та передати справу для розгляду по суті до господарського суду Автономної Республіки Крим .
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Так, заявник апеляційної скарги зазначив, що він згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця був зареєстрованій у якості фізичної особи - підприємця через 1 місяць після укладення договору від 30.04.2008 року, тому дана обставина не може виключати право позивача на звернення до господарського суду з позовом про захист порушеного права.
У судове засідання, призначене на 03 грудня 2009 року, представники сторін не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившегося представника позивача.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи , 10.12.2007 року між ОСОБА_1 (орендодавець) та приватним підприємством " Фенікс -Контакт" (орендар) укладений договір суборенди нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , на 1-му поверсі, загальною площею 100 кв.м. , відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно-ізольоване нежитлове приміщення. (а.с. 11-12).
15.03.2008 року сторони підписали акт приймання-передачі нерухомого майна за договором від 10.12.2007 року (а.с.14).
01.04.2008 року вищеназваний договір суборенди нерухомого майна був переукладений на тих же умовах. (а.с.15-17)
Пунктом 9.1. договору суборенди від 01.04.2008 року встановлено, що його укладено строком на 1 рік 10 місяців.
Згідно з пунктом 3.1 договору, орендарем сплачується орендна плата із розрахунку 70,70 грн. за 1 кв.м. орендованого приміщення на місяць, із розрахунку в єквіваленті 14 доларів США за 1 кв.м. орендованого приміщення.
Як вбачається із матеріалів справи, 30.04.2008 року, тобто вже після підписання договору суборенди від 01.04.2008 року , позивача зареєстровано як фізична особа - підприємець , про що є свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 (а.с.9)
У зв'язку з несплатою приватним підприємством "Фенікс-Контакт" орендної плати за договором суборенди біля 3-х місяців у добровільному порядку, 24.09.2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння , стягнення заборгованості та збитків.
Отже, суд першої інстанції, дійшовши висновку про те, що позивач звернувся до господарського суду з позовом за договором у якому він виступав у якості фізичної особи, припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційного подання, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для його частково задоволення, виходячи з наступного.
Підвідомчість справ господарським судам визначена у статті 12 Господарського процесуального кодексу.
Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі (позивачами і відповідачами) можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Стаття 1 Господарського процесуального кодексу передбачає, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що 24.09.2009 року позов поданий фізичною особою-підприємцем до юридичної особи про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення заборгованості та збитків .
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що за суб'єктним складом та предметом позову спір у даній справі підвідомчий господарському суду.
Доводи суду першої інстанції про те , що договори суборенди покладені в основу заявлених вимог укладені фізичною особою ОСОБА_1 не впливають на підвідомчість даного спору, оскільки на момент подання позову позивач набув статус фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
У пункті 2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України”від 23 серпня 1994 року № 02-5/612 зі змінами , встановлений перелік випадків, коли господарський суд припиняє провадження у справі по пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, спір непідвідомчий господарському суду (стаття 12 ГПК); позов подано в інтересах позивача іншими, крім органів прокуратури, юридичними особами, державними або іншими органами (стаття 2 ГПК); є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (пункт 5 статті 80 ГПК); вирішення даного спору відповідно до законів України, міждержавних угод чи договорів віднесене до відання інших органів (частина 4 пункту 1 статті 12 ГПК);
Однак, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не може бути стороною у справі у розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України із посиланням на те, що він не був підприємцем на час укладення договорів суборенди .
Таким чином, судом першої інстанції не було досліджено питання щодо наявності права звернення позивача до господарського суду у зв'язку з чим висновки господарського суду є передчасними.
З урахуванням викладеного, винесена судом ухвала не може бути визнана законною та обґрунтованою і тому вона підлягає скасуванню з передачею справи, в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 4 статті 104, статтею 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити .
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.10.2009 року у справі № 2-7/5221-2009 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду Автономної Республіки Крим для розгляду по суті.
Головуючий суддя
Судді
З оригіналом згідно
Помічник судді М.Є. Пекарнікова