Постанова
Іменем України
30 листопада 2009 року Справа № 5020-5/608
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 26 травня 2009 року у справі № 5020-5/608
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" (вул. В. Морська, 52, місто Севастополь, 99011) (вул. Лоцманська, 3, кв. 51, місто Севастополь, 99040)
до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (вул. Луначарського, 5, місто Севастополь,99011)
Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь,99011)
про визнання права на приватизацію,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської ради, в якому з урахуванням уточнень від 02 березня 2009 року просить визнати за ним право на приватизацію, зобов'язати: 1) Фонд комунального майна Севастопольської міської ради провести приватизацію об'єкту комунальної власності - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м разом з крильцем, розташованого за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10 шляхом викупу, 2) Севастопольську міську раду розглянути і прийняти рішення про затвердження Переліку об'єктів, що підлягають приватизації, включивши вказаний об'єкт до цього Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Позовні вимоги з посиланням на правові положення статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств”, пункту 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України від 18 травня 2001 року №1723-Ш, обґрунтовані тим, що неправомірна бездіяльність відповідачів порушує законні права позивача на приватизацію спірного об'єкту шляхом викупу.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 травня 2009 року у справі № 5020-5/608 позов задоволено.
Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" право на проведення приватизації нерухомого майна - вбудованих нежитлових приміщень з І-1 по І-4 загальною площею 65,20 кв. м в цілому, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10, шляхом викупу. Зобов'язано Фонд комунального майна Севастопольської міської ради здійснити приватизацію шляхом викупу позивачем зазначеного об'єкту нерухомого майна. Зобов'язано Севастопольську міську раду розглянути та прийняти рішення про затвердження Переліку об'єктів, які підлягають приватизації, включивши об'єкт нерухомого - вбудовані нежитлові приміщення з І-1 по І-4 загальною площею 65,20 кв. м в цілому, що знаходяться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10 до даного Переліку об'єктів, які підлягають приватизації, шляхом викупу. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що на момент звернення позивача з заявою про приватизацію спірного об'єкту жодних обмежень не існувало, крім того, місцевий господарський суд вказує на те, що в своїй відмові Фонд комунального майна Севастопольської міської ради не визначив, який закон України або нормативний акт буде порушено при приватизації об'єкту.
Не погодившись з рішенням суду, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що суд першої інстанції, прийнявши рішення про визнання права на приватизацію за позивачем та зобов'язавши відповідачів провести приватизацію спірного об'єкту, грубо порушив право власності територіальної громади міста Севастополя самостійно вирішувати питання відчуження комунальної власності.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2009 року суддів Заплава Л.М., Прокопанич Г.К. замінено на суддів Градову О.Г., Ткаченка М.І.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 листопада 2009 року суддю Ткаченка М.І. замінено на суддю Прокопанич Г.К.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 листопада 2009 року суддів Прокопанич Г.К., Градову О.Г. замінено на суддів Остапову К.А., Ткаченка М.І.
Переглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 грудня 2003 року між управлінням з питань майна комунальної власності (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 195-03 (далі -Договір № 195-03) (а. с. 7-8), відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 65,20 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова,10, вартість якого складає згідно з Актом оцінки вартості (експертному висновку) від 30 квітня 2003 року -430 670 грн для розміщення аптеки.
Об'єкт оренди орендарю був переданий за актом приймання -передачі від 01 грудня 2003 року, підписаним представниками орендаря, орендодавця, міського комунального підприємства «Аррікон», балансодержателя (а. с. 9).
Згідно з пунктом 5.2 Договору № 195-03 орендар має право за згодою орендодавця проводити реконструкцію, розширення, технічне переобладнання орендованого приміщення.
Пунктом 7.1 Договору № 195-03 встановлено, що даний договір діє з моменту підписання договору до 23 червня 2006 року.
Протоколом від 24 грудня 2003 року погодження змін до договору оренди № 195-03 від 01 грудня 2003 року пункт 2.6 було викладено у наступній новій редакції: Всі поліпшення об'єкту оренди, відокремлені без шкоди об'єкту, є власністю орендаря (а. с. 11).
01 березня 2004 року наказом Управління з питань майна комунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації № 79 узгоджено проведення реконструкції орендарем за рахунок власних коштів згідно з проектно -кошторисною документацією на суму 130 452,00 грн нежитлового приміщення, що знаходиться в місті Севастополі по пр. Нахімова, 10 (а. с. 18).
10 березня 2004 року розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №322 р товариству з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" дозволено реконструкцію вбудованого нежитлового приміщення під аптечний кіоск по пр. Нахімова, 10 (а. с. 19).
На підставі договорів підряду бн від 07 лютого 2004 року (а. с. 20) та на виконання ремонтно -будівельних робіт №1-П від 01 березня 2004 року (а. с. 21) була проведена реконструкція нежитлового приміщення по пр. Рахімова, 10, що також підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (а. с. 22 -30) на суму 127 458, 00 грн, у тому числі за березень 2004 року, здійснені відкритим акціонерним товариством «ЕК «Севастопольенерго»у розмірі 4 380,00 грн, за серпень 2004 рік, виконані приватним підприємством «Квартирний вопрос»у розмірі 123 078,00 грн.
25 серпня 2004 року розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1200-р затверджений акт введення в експлуатацію нежитлового приміщення під аптечний кіоск по пр. Нахімова, 10 (а. с. 31).
10 лютого 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" звернулось до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради із заявою за вих. № 2 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення, що розташовані в місті Севастополі по пр. Нахімова, 10 (а. с. 34).
09 грудня 2005 року Фонд комунального майна Севастопольської міської ради листом за вих. № 1320 повідомив позивача, що у зв'язку з тим, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10, включено до реєстру нерухомих пам'ятників об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по місту Севастополю, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'ятників України (дер. Номер обліку 3.2.6/87-Св-2.12.1), питання про включення вказаного приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською радою після зняття заборон, що діють у зв'язку з прийняттям Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини»від 01 лютого 2005 року (а. с. 35).
16 червня 2006 року Фонд майна Севастопольської міської ради та товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" уклали договір №152-06 оренди того ж нежитлового приміщення по пр. Нахімова, 10 на новий строк до 09 березня 2011 року (а. с. 12 -13).
Листом від 16 червня 2007 року за вих. номером 1966 Фонд майна Севастопольської міської ради повідомив позивача про те, що ним здійснена реєстрація його заяви про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення, що розташоване в місті Севастополі по пр. Нахімова, 10, проте на підставі пункту 5 статті 7 розділу ІІ Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)», Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини»від 01 лютого 2005 року, пункту 1.1 рішення Севастопольської міської ради №1926 від 15 травня 2007 року «Про внесення доповнень і змін до рішення міської ради №359 від 11 грудня 2002 року «Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини і об'єктів соціально значущих для міста ( у тому числі нежитлових приміщень, що ними займаються), що відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається», орендоване позивачем приміщення включене до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, у зв'язку з чим цим листом було відмовлено в задоволенні його заяви (а. с. 36).
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" вважає дії відповідача з ухилення від проведення приватизації вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова,10, є неправомірними, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Враховуючи те, що спірні правовідносини у даній справі виникли з відносин у сфері приватизації комунального майна, то для їх врегулювання, на думку судової колегії, слід керуватися нормами Закону України "Про приватизацію державного майна", Державної програми приватизації на 2000 -2002 роки, затвердженої Законом України "Про державну програму приватизації", Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та ін.
Статтею 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачено, що приватизація державного майна - це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до вказаного Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.
Згідно з частиною 4 статті 3 вказаного Закону, відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.
Продаж майна, що є у комунальній власності, здійснюють органи, створювані відповідними місцевими радами. Зазначені органи діють у межах повноважень, визначених відповідними місцевими радами, та є їм підпорядкованими, підзвітними та підконтрольними.
Рішенням сесії Севастопольської міської ради №637 від 04 березня 2003 року затверджена Програма оптимізації структури комунального майна та підвищення ефективності його використання на 2003-2006 роки у місті Севастополі згідно з додатком №1.
Розділом 4 вказаної Програми встановлено, що приватизація майна, яке знаходиться у комунальної власності територіальної громади міста Севастополя, здійснюється відповідно до Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств", „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та діючої Державної програми приватизації. Продаж об'єктів приватизації здійснюється шляхом викупу, на аукціоні, за конкурсом. Спосіб приватизації „викуп" застосовується у випадках, визначених Державною програмою приватизації та діючим законодавством.
Відповідно до пункту 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року № 1723-ІП (в редакції від 27 листопада 2003 року, далі - Програма), передбачено, що у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна, орендар одержує право на викуп цього майна, якщо він за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 % залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна.
Згідно зі статтею 5 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки до об'єктів приватизації групи А відносяться цілісні майнові комплекси державних, орендних підприємств та структурні підрозділи підприємств, виділені у самостійні підприємства (далі - цілісні майнові комплекси підприємств), у тому числі у процесі реструктуризації державних підприємств із середньообліковою чисельністю працюючих до 100 осіб включно або понад 100 осіб, але вартість основних фондів яких недостатня для формування статутних фондів відкритих акціонерних товариств (далі - ВАТ), а також готелі, об'єкти санаторно-курортних закладів та будинки відпочинку, які перебувають на самостійних балансах; окреме індивідуально визначене майно (в тому числі таке, яке не увійшло до статутних фондів ВАТ, будівлі, споруди та нежилі приміщення, майно підприємств, ліквідованих за рішенням господарського суду, та майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним майном); майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення, судова колегія вважає, що спірний об'єкт нерухомості - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова,10 відноситься до групи А об'єктів приватизації.
Як зазначалось вище, між управлінням з питань майна комунальної власності (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна № 195-03 від 01 грудня 2003 року .
Судом встановлено, що під час користування орендованим майном, позивачем були здійснені поліпшення орендованого майна на суму, яка перевищує 25 % відсотків від його залишкової вартості у зв'язку з чим орендар звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з відповідною заявою.
Зазначені обставини з достовірністю свідчать про те, що виконавши всі умови, передбачені пунктом 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року № 1723-ІП, товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" отримало право на приватизацію об'єкту нерухомого майна, у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання за позивачем права на проведення приватизації об'єкту нерухомості - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова,10 шляхом викупу, є цілком правомірними і підлягають задоволенню.
Розглянувши позовні вимоги про спонукання Фонду комунального майна Севастопольської міської ради провести приватизацію об'єкту комунальної власності - вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м разом з крильцем, розташованого за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10 шляхом викупу та спонукання Севастопольську міську розглянути і прийняти рішення про затвердження Переліку об'єктів, що підлягають приватизації, включивши вказаний об'єкт до цього Переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції щодо необхідності їх задоволення враховуючи наступне.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України „Про приватизацію державного майна” державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.
Рішенням Севастопольської міської ради № 339 від 12 грудня 2002 року затверджено Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, відповідно до якого передбачалося, що Фонд комунального майна Севастопольської міської ради організує програму приватизації, є органом приватизації по об'єктам права комунальної власності, від імені та за дорученням ради укладає договори купівлі-продажу, здійснює контроль їх виконання.
У відповідності до пункту 48 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18 травня 2000 року продаж об'єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та цієї програми.
Відповідно до приписів частин першої, третьої статті 7 Закону Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають, відповідно, у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом, шляхом викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації чи з ініціативи відповідних органів приватизації або покупців.
Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради виступає органом приватизації по об'єктам права комунальної власності від імені та за дорученням Севастопольської міської Ради відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради №339 від 12 листопада 2002 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2000 року у справі № 1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” зазначено, що положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.
Судовою колегією встановлено, що позивач з дотриманням наведених норм чинного законодавства звернувся до Фонду комунального майна із заявою про включення вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,20 кв. м разом з крильцем, розташованого за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10, до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, що підтверджується відсутністю зауважень з боку Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради у листі №1320 від 09 листопада 2005 року. Як вбачається зі змісту частини 5 статті 7 Закону, орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включає, підприємство до переліку об'єктів, які перебувають у комунальній власності і підлягають приватизації шляхом викупу. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2000 у справі №1-16/2000 щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” положення частини п'ятої вказаної статті слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити в приватизації. Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.
Заява позивача про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, об'єкту нежитлового приміщення, що розташоване в місті Севастополі по пр. Нахімова, 10, направлена на адресу відповідача та отримана ним 10 лютого 2005 року під вх. номером 140 (зворотній бік а. с. 34).
Фондом комунального майна Севастопольської міської ради на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека АВ і К" надісланий лист за вих. № 1320 від 09 грудня 2005 року, у якому повідомлялось, що у зв'язку з тим, що нежитлове приміщення, розташоване за адресою: місто Севастополь, пр. Нахімова, 10, включено до реєстру нерухомих пам'ятників об'єктів культурної спадщини національного та місцевого значення по місту Севастополю, занесених до Державного реєстру нерухомих пам'ятників України (дер. Номер обліку 3.2.6/87-Св-2.12.1), питання про включення вказаного приміщення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, буде розглядатися Севастопольською міською радою після зняття заборон, що діють у зв'язку з прийняттям Закону України «Про тимчасову заборону приватизації пам'ятників культурної спадщини» від 01 лютого 2005 року Статтею 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що об'єктами, які не можуть бути приватизовані є будівлі (споруди, приміщення) або їх окремі частини, які складають національну, культурну та історичну цінність і знаходяться під охороною держави, а також спеціалізовані підприємства торгівлі, які обслуговують виключно громадян, що мають пільги, відповідно до чинного законодавства.
Стаття 6 цього ж Закону передбачає можливість виключення з переліку об'єктів малої приватизації за рішенням Фонду держмайна України, його регіональних відділень, Верховної Ради АРК і місцевих рад установ культури, приміщень і будівель соціально-побутового призначення, побудованих за рахунок коштів державних підприємств, які обслуговують населені пункти, райони, мікрорайони.
Проте, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на спірне майно не розповсюджуються законодавчі обмеження на приватизацію, а відповідно ухилення відповідачів від проведення заходів щодо приватизації зазначеного об'єкту нерухомості є безпідставним та необґрунтованим.
В апеляційній скарзі, відповідач звертає увагу на те, що приміщення, які орендуються позивачем не підлягають приватизації та посилається на рішення Севастопольської міської ради № 1926 від 15 травня 2007 року "Про внесення доповнень та змін до рішення міської ради № 359 від 11 грудня 2002 року "Про затвердження переліку об'єктів культурної спадщини та об'єктів соціально значимих для міста (у тому числі нежитлових приміщень, що займані ними), які відносяться до комунальної власності, приватизація яких не допускається" у відповідності до якого спірний об'єкт є таким, що не підлягає приватизації.
Севастопольським апеляційним господарським судом встановлено, що вказане рішення прийнято після того, як Фонд комунального майна Севастопольської міської ради узгодив, а позивач здійснив поліпшення орендованого майна більш ніж на 25%, тобто придбав право на приватизацію спірного майна, крім того на момент звернення позивача з заявою про приватизацію орендованого ним приміщення та протягом строку, в який відповідачі повинні були здійснити відповідні дії, ніяких обмежень, щодо приватизації об'єкту нерухомості по вул. Нахімова, 10 міста Севастополя не існувало.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За наведених вище обставин висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог відповідають вимогам закону та матеріалам справи.
Отже, при вирішенні спору, судом першої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 травня 2009 року у справі № 5020-5/608 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді