23 березня 2023 року Справа 160/5278/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
17.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр. Дмитра Яворницького, буд. 21-А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43314918), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) в якій позивач просить:
1) визнати протиправними дії Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи - 43314918, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи - 37567646, у відношенні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , щодо:
- підготовки, розроблення, аналізу, погоджень і консультацій, розгляду, узгодження, прийняття, підписання, затвердження, реєстрації, оформлення, винесення, видання, надсилання постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 68039596 від 09.03.2023 року;
- незабезпечення ефективного, своєчасного і в повному обсязі повного виконати рішення суду по справі № 160/12736/21;
- невиконання (неналежного виконання) рішення суду по справі 160/12736/21.
2) скасувати постанову про закінчення ВП №68039596 від 09.03.2023 року;
3) зобов'язати Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи - 43314918, ефективно, своєчасно і в повному обсязі забезпечити повне виконати рішення суду на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , по справі № 160/12736/21, а саме:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, згідно довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 3/228 від 26.05.2021 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, оформленої та поданої по заяві ОСОБА_3 (представника в інтересах громадянина ОСОБА_1 ) від 14.08.2020 року № 4-991, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення, загальної суми в наступних розмірах: посадовий оклад - 5220 гривень 00 копійок; - оклад за військове (спеціальне) звання майор - 1340 гривень 00 копійок; - процентна надбавка за вислугу років 40% - 2624 гривні 00 копійок; - премія 37,2 % - 1941 гривня 84 копійки; -надбавка за особливості проходження служби 25,4% - 2332 гривні 74 копійки; - усього - 13458 гривень 58 копійок;
4) стягнути солідарно з Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ідентифікаційний код юридичної особи - 43314918, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, ідентифікаційний код юридичної особи - 21910427, Державної казначейської служби України, ідентифікаційний код юридичної особи - 37567646, на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , моральну шкоду в сумі 400 000 (чотириста тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовну заяву подано з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Згідно з частиною 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 статті 43 КАС України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник; у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Пунктом 1 частини 1 статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема довіреністю фізичної особи.
Положеннями частини другої статті 59 КАС України встановлено, що довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
За приписами ч. 6 ст. 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду самостійно або через свого представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Також, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
Статтею 75 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Крім того, виходячи з положень п. 3 Глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, вірність копії (фотокопії) документа засвідчується нотаріально, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування або за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування фізичної особи.
Враховуючи викладене, у разі якщо повноваження представника визначені у довіреності, яка посвідчена нотаріально, належною копією такої довіреності може бути виключно нотаріально засвідчена копія такої довіреності.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.01.2018р. у справі №490/11396/16-а (провадження №К/9901/970/18) та від 15.01.2019р. у справі №6/14-НМ (№К/9901/67269/18), від 03.07.2019р. у справі №820/148/18 (провадження №К/9901/17803/19) та у постанові Верховного Суду від 30.07.2019р. у справі №810/5119/18 (провадження №К/9901/6328/19).
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Також варто зауважити, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб при реалізації права на справедливий суд (стаття 131-2 Конституції України, статті 16, 57 КАС України та стаття 10 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 (справа №9901/847/18).
Проте, в поданих до суду матеріалах позовної заяви відсутні належні докази на підтвердження дійсного волевиявлення позивача реалізувати своє право на звернення до суду не самостійно, а через представника, та, відповідно, обсяг повноважень, наданий представнику.
Як слідує з матеріалів позовної заяви, її подано від імені позивача ОСОБА_1 та підписано його представником - Чернешем Дмитром Сергійовичем, на підтвердження повноважень якого, до позовної заяви додано копію довіреності від 19.02.2021 року № КМР262679, яка посвідчена приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ставніченко О.П., при цьому копія наданої довіреності завірена безпосередньо самим Чернешем Д.С., а не нотаріусом, що суперечить вищенаведеним вимогам чинного закононавства.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, оскільки до суду не надано належних документів на підтвердження повноважень цієї особи щодо підписання позовної заяви від імені позивача.
Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, зі змісту позову вбачається, що позовні вимоги заявлені до трьох відповідачів - до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та до Державної казначейської служби України.
При цьому, позивачем не зазначено та не конкретизовано якого відповідача дії і які саме він просить суд визнати протиправними.
Тобто, позивачем некоректно сформовані позовні вимоги, у зв'язку з чим суд не має можливості встановити бажаний спосіб відновлення порушеного, на думку позивача, права.
Враховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 1 ст. 5 КАС України та п.4 ч.5 ст. 160 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що позивач не наводить викладу обставин, якими він обґрунтовує заявлену у позовній заяві суму моральної шкоди та не надає відповідних доказів, як це передбачено п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Приписами ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 160, 161, ст. 169, ч. 1 ст. 171, ст. 243, ст. 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до канцелярії суду:
1) доказів на підтвердження повноважень представника позивача - Чернеша Дмитра Сергійовича представляти інтереси позивача - ОСОБА_1 саме у адміністративних справах станом на 17.03.2023 року (дата підписання позову), у відповідності до вимог ст.ст. 55, 59 Кодексу адміністративного судочинства України;
2) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням норм ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів окремо із зазначенням якого відповідача дії і які саме він просить суд визнати протиправними.
- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує суму моральної шкоди та наданням відповідних доказів, згідно п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права позивача повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Луніна