18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"24" березня 2023 р. м. Черкаси Справа № 925/133/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 ,
до відповідача 1 - Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради,
до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс",
до відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер",
про визнання недійсними результатів аукціону та протоколу про результати електронного аукціону,
25.01.2023 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1 - Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради, відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортекс", відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Е-Тендер" з вимогами:
- визнати недійсним результати аукціону з продажу лота: Нежитлових приміщень, а саме: приміщення першого поверху з № 1 по № 30, № І, № ІІ та приміщення підвалу № ХІ, № ХІІ, № ХІІІ, № ХІV, № ХV, № ХVІ, № ХVІІ, літ. А-І, А-9, загальною площею 793,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним протокол про результати електронного аукціону № SPE001-UA-20221216-44922 з продажу лота: Нежитлових приміщень, а саме: приміщення першого поверху з № 1 по № 30, № І, № ІІ та приміщення підвалу № ХІ, № ХІІ, № ХІІІ, № ХІV, № ХV, № ХVІ, № ХVІІ, літ. А-І, А-9, загальною площею 793,6 кв.м., що розташовані за адресою: 18000, Україна, Черкаська область, Черкаси, вул. Благовісна (вул. Жовтнева), буд. 455/1.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачами порядку проведення електронного аукціону з продажу об'єкту малої приватизації, що був проведений відповідачем 1. відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Ухвалою від 30.0.2023 господарський суд відкрив провадження у справі №925/133/23 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 27.02.2023 о 09:00.
Протокольною ухвалою 27.02.2023 господарський суд на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відклав підготовче засідання до 10.03.2023 об 11:00 год. Протокольною ухвалою 10.03.2023 господарський суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, відклав підготовче засідання до 14.04.2023 о 12:00 год.
23.03.2023 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить заборонити вчиняти дії, пов'язані з відчуженням нежитлових приміщень, а саме: приміщень першого поверху з №1 по №30, №1, №11 та приміщень підвалу №ХІ, №ХІІ, №ХІІІ, №ХІV, №ХV, №ХVІ, №ХVІІ, літ. А-І, А-9, загальною площею 793,6 кв. м., що розташовані за адресою: 18000, Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 455/1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2643373371080), які зареєстровані на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс".
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 323868648 від 23.02.2023 підтверджується, що нежитлові приміщень, а саме: приміщення першого поверху з №1 по №30, №1, №11 та приміщення підвалу №ХІ, №ХІІ, №ХІІІ, №ХІV, №ХV, №ХVІ, №ХVІІ, літ. А-І, А-9, загальною площею 793,6 кв. м., що розташовані за адресою: 18000, Україна, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Благовісна (вул. Жовтнева), буд. 455/1 зареєстровані за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс" (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2643373371080). Право власності було набуто на підставі договору купівлі-продажу від 23.01.2013, укладеного між Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортекс". Позивач стверджує, що цей правочин був здійснений вже після подачі позову до суду. Вказаний факт також свідчить про те, що відповідач і у подальшому може здійснити відчуження спірного майна третім особам. За таких обставин, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
До заяви додано докази сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, господарський суд враховує таке.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення щодо ймовірності вчинення відповідних дій.
Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).
Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".
При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Відтак при обґрунтуванні заяви про забезпечення позову, позивач покликається на реєстрацію за ТОВ "Фортекс" нежитлових приміщень. Втім, господарський суд доходить висновку, що такі дії здійснені за наслідками електронного аукціону, що жодним чином не свідчить про намір відповідача відчужити спірне майно третім особам.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".
Господарський суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд наголошує на тому, що обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.
Проте позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність підстав вважати, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. Самі лише припущення позивача щодо того, що подальші дії ТОВ "Фортекс" будуть спрямовані на відчуження майна не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З огляду на наведене, у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Господарський суд звертає увагу заявника, що заява про забезпечення позову, яка раніше була відхилена повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА