Провадження № 11-сс/803/492/23 Справа № 185/1524/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
21 березня 2023 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12023041370000172, щодо:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Богуслав, Павлоградського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, працюючого водієм у ВП Дніпровський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця», одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_6
в режимі відеоконференції
прокурора ОСОБА_5
За ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2023 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 04 квітня 2023 року включно.
Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Також слідчий суддя вважав доведеним існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. В той же час, слідчий суддя вважав, що ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, а саме осіб, що приймали участь в якості понятих при проведенні слідчих дій, з метою схилення їх до зміни показів на свою користь чи відмови від показів взагалі, не знайшов підтвердження в судовому засіданні.
Таким чином, слідчий суддя вважав, що виконання завдання кримінального провадження можливе іншими запобіжними заходами ніж тримання під вартою і такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків.
В апеляції:
- прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_6 незаконно придбав, носив та зберігав за місцем свого проживання предмети схожі на набої, корпуси гранат, запали до них, а також предмети схожі на зброю, що підвищує рівень суспільної небезпеки для оточуючих.
Вказує, що слідчий суддя також не врахував тяжкість інкримінованого злочину, дані про особу підозрюваного, який під загрозою застосування до нього покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати та свідків та понятих у кримінальному провадженні.
Зазначає, що під час розгляду клопотання, слідчим суддею не було належним чином обґрунтовано підстав відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Однак не вказано, чому саме слідчий суддя дійшов до висновку про обрання більш м'якого запобіжного засобу у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши сторони кримінального провадження, прокурора, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, підозрюваного та його захисника, які кожен окремо та разом просили відмовити в задоволенні апеляційних вимог прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно до вимог ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
За ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дотримані та, вирішуючи це питання стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя належно дослідив обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; особу підозрюваного та обставини вчинення інкримінованого злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, та дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Так, за матеріалами, долученими до клопотання, вбачається, що 02 лютого 2023 року до ЄРДР за № 12023041370000172 внесені відомості за ч. 1 ст. 263 КК України.
03 лютого 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, що виразилось у носінні, зберіганні та придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для застосування запобіжного заходу, колегія суддів зважає на відсутність законодавчого визначення поняття «обґрунтованість підозри» та усталену практику Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості підозри» та критеріїв її визначення. Зокрема, як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Нечипорук, Йонкало проти України» від 21.04.2011р., наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
З наданих суду апеляційної інстанції матеріалів слідує, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину, з огляду на наявність відповідних доказів, а саме: протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 від 02 лютого 2023 року; протоколом обшуку від 02 лютого 2023 року; протоколом допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 від 03 лютого 2022 року; висновком експерта № СЕ-19/104-23/4226-БЛ від 03 лютого 2023 року, які в достатній мірі вказують на причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому злочину.
Перевіряючи доведеність визначених в оскаржуваній ухвалі слідчого судді ризиків, колегія суддів враховує встановлені судом першої інстанції обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме те, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування, а також наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.
В той же час, поряд із наведеними вище ризиками, відсутні дані чи докази, які б вказували на наявність доведеності ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, як на це наголошує прокурор в апеляції. Тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого і законного висновку про відсутність доведеності існування зазначеного ризику.
Колегія суддів зважає на особу підозрюваного, його вік, стан здоров'я, працевлаштування і наявність регулярного доходу, те, що останній одружений, має постійне місце проживання, раніше не судимий, позитивно характеризується як за місцем роботи так і за місцем проживання, має подяку від “15 окремої бригади артилерійської розвідки”, подяку волонтерської групи “Сила Добра”, та інші, а також враховує обставини вчинення інкримінованого злочину, відсутність тяжких його наслідків. Також приймається до уваги відсутність з боку прокурора заперечень щодо стверджень сторони захисту про належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків під час дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що підтверджується, зокрема листом начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 16 березня 2023 року, відповідно до якої, підозрюваний ОСОБА_6 , під час перебування на обліку за категорією “Домашній арешт”, дотримується обов'язків домашнього арешту та не допускає порушень обраного запобіжного заходу.
Прокурором ні в апеляційній скарзі, ні в судовому засіданні апеляційного суду не наведено досить переконливих обставин і доводів щодо недостатності застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту для запобігання визначеним ризикам.
При цьому сама по собі тяжкість інкримінованого підозрюваного злочину, та тяжкість можливого покарання, як на це посилається прокурор в апеляції, не є виключними і достатніми обставинами для підтвердження неможливості застосування до ОСОБА_6 при вказаних обставинах більш м'якого запобіжного заходу.
З врахуванням вищевказаних обставин кримінального провадження, положень кримінального процесуального закону, колегія суддів не знаходить підстав для скасування чи зміни ухвали слідчого судді з мотивів наведених прокурором в апеляції.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни ухвали слідчого судді не встановлено. Запобіжний захід щодо підозрюваного ОСОБА_6 обраний у відповідності з наведеними вище вимогами норм кримінального процесуального закону, тому вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12023041370000172, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4