Провадження № 22-ц/803/1783/23 Справа № 201/12168/21 Головуючий у першій інстанції: Антонюк О.А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
21 лютого 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Єлізаренко І.А., Свистунової О.В.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро клопотання ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що у лютому 2013 року ОСОБА_1 познайомилася із ОСОБА_5 , з квітня 2013 року вони із ним почали зустрічатися, у них були спільні інтереси та захоплення. З серпня 2013 року вони почали спільно проживати в його квартирі однією сім'єю; а ні позивачка, а ні ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі не перебували, у них був спільний бюджет і господарство, спільний побут та взаємні права і обов'язки, вони спільно наживали сімейне майно, разом відпочивали, мали спільних друзів, разом працювали. Про їх взаємовідносини як чоловіка і жінки, які проживають разом однією сім'єю без реєстрації шлюбу знали родичі, друзі, сусіди за місцем нашого проживання. Вони зробили в квартирі АДРЕСА_1 ремонт стін, підлоги, замінили вікна, двері, придбали меблі, техніку. Щоб прискорити роботи, позивачка сама виконувала частину робіт по ремонту в квартирі. У січні 2018 року ОСОБА_5 зробили операцію на серці, витрати на лікування, які склали понад 46000,00 грн., були витрачені із їх спільного бюджету, з якому на той час більшу частину складав заробіток саме позивачки. І в лікарні, і після операції позивачка опікувалась ОСОБА_6 , забезпечувала йому відповідне харчування, догляд. Наприкінці березня 2021 року ОСОБА_6 поскаржився на погане самопочуття, вони зробили тест ПЛР і в нього виявили ковід-2019. Після цього ОСОБА_6 госпіталізували до 21- ї лікарні м. Дніпра, де він перебував на лікуванні з 30 березня по 30 квітня 2021 року. Тією ж датою її чоловіка перевели до 7-ї лікарні м. Дніпра, де йому з кожним днем ставало все гірше і 9 травня увечері позивачці подзвонили з лікарні та повідомили про непоправне. 16 листопада 2021 року ОСОБА_1 , звернулась до приватного нотаріуса ДМНО Галушка О.В. із заявою про видачу свідоцтва про спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_5 . У вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено постановою від 16 листопада 2021 року №354/02-31 у зв'язку з тим, що в офіційному шлюбі вони не перебували, а факт спільного проживання судом не встановлений. У зв'язку з вищевикладеним виник спір про право та необхідність звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу для захисту своїх прав. Такий факт необхідний для прийняття спадщини за законом. Фактично, позивач є спадкоємцем четвертої черги, який прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5 оскільки протягом більше п'яти років до часу відкриття спадщини, проживала однією сім'єю із спадкодавцем. Встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем має для позивача юридичне значення, оскільки від встановлення цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, від яких залежить вирішення питання щодо оформлення своїх спадкових прав. Тому, позивач просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу із серпня 2013 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 .
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року позовну заяву задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу із серпня 2013 року по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру загальною площею 32,7 кв. м., житловою площею 16,3 кв. м., розташовану за адресою: квартира АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 . Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6 177 грн. 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , який не брав участі у розгляді справи в суді першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про залишення без задоволення позову.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України.
Місце проживання позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_4 , та місцезнаходженням третьої особи ПН Дніпровського міського нотаріального округу Галушко О.В. є м. Дніпро. На день розгляду даної справи на території м.Дніпро не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що поточна обстановка у даному регіоні є стабільною. Також, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості за об'єктивних обставин, брати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою технічних засобів, визначених ЦПК України.
У даній справі питання права не становлять особливої складності. Судовий захист повинен відповідати умовам процесуальної економії, враховуючи, що пунктами 10, 11 частини 2 статті 2 ЦПК України визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами. З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників процесу.
Детально дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с. 28 т.1).
На день смерті ОСОБА_5 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 .
Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, яка складається, зокрема, з квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до заповіту, посвідченого Котовською сільською радою Магдалинівського району Дніпропетровської області від 18 грудня 2018 року, за реєстром №51, ОСОБА_5 усе належне йому рухоме, нерухоме майно, майнові обов'язки, де б вони не знаходились на території України та з чого б вони не складалися, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті, і за що він за законом матиме право, заповів апелянту ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 227 т.1).
Згідно спадкової справи №20/2021, заведеної ПН Дніпровського міського нотаріального округу Галушка О.В. після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , із заявами про прийняття спадщини звертались ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (а.с. 98,106 т.1).
З копії спадкової справи вбачається, що ОСОБА_4 звернулась до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із заявою в порядку окремого провадження, в якій просила встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_4 з ОСОБА_5 по час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 117 т.1). Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 10 листопада 2021 року заяву ОСОБА_4 , заінтересована особа - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушко Оксана Володимирівна, ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишено без розгляду. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 березня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_7 - залишено без задоволення; ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 листопада 2021 року - залишено без змін.
Постановою ПН Дніпровського міського нотаріального округу Галушки О.В. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 16.11.2021 за №354/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв'язку з відсутністю документів на підтвердження факту проживання однією сім'єю не менш п'яти років до часу відкриття спадщини ОСОБА_5 (а.с. 125 т.1).
18 травня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с. 19 т. 2).
Постановою ПН Дніпровського міського нотаріального округу Галушки О.В. про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 31.05.2022 за №118/02-31 відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Згідно зазначеної вище постанови ОСОБА_2 зареєстрований у кв. АДРЕСА_4 (а.с. 21 т.2).
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду з позовом до Дніпровської міської ради про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського округу Галушка Оксана Володимирівна (а.с. 24-25 т.2); станом на цей час у зазначеній справі рішення по суті позовних вимог не ухвалене.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 12, 13 ЦПК України кожна особа несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.
Статтею 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
У статті 1268 ЦК України вказано про право спадкоємця за законом прийняти спадщину, яка належить йому незалежного від її прийняття з часу відкриття спадщини, або не прийняти її.
Частинами 1, 2 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У разі якщо на об'єкті нерухомого майна на момент відкриття спадщини знаходиться рухоме майно, що входить до складу спадщини, таке рухоме майно переходить у власність територіальної громади, якій передано нерухоме майно. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Частиною першою статті 17 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (частина третя статті 18 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
При цьому судове рішення, оскаржене особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є апелянт, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Отже, право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їх права та обов'язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках.
Вказаний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 06 липня 2022 року (справа №591/1506/14-ц).
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Виходячи з викладеного, встановивши, що спадкодавець за життя склав заповіт на ім”я апелянта ОСОБА_2 ; апелянт і спадкодавець, на день смерті останнього, були зареєстровані та проживали за різними адресами, що, зокрема, визнається апелянтом та підтверджується наведеними вище письмовими доказами; встановивши, що апелянт із заявою про прийняття спадщини звернувся до приватного нотаріуса з пропуском шестимісячного строку; встановивши, що судове рішення у справі за позовом про надання ОСОБА_2 додаткового строку для прийняття спадщини не ухвалене, станом на цей час, - колегія дійшла висновку, що апелянтом не доведено прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , що свідчить про безпідставність доводів апеляційної скарги, що на час її подання оскаржуваним рішенням вирішено питання про права апелянта у порядку спадкування на майно ОСОБА_5 . З урахуванням наведеного, наявні підстави для закриття апеляційного провадження.
Доводи апелянта щодо подання ним позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за яким відкрите провадження, а рішення по суті спору судом першої інстанції не ухвалене, - не спростовують наведених вище висновків суду апеляційної інстанції, оскільки ні на час подання апеляційної скарги, ні станом на цей час апелянтом не представлено доказів щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 та наявність у апелянта права на спірну квартиру АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, не доведено, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про права та інтереси особи, яка звертається із даною скаргою, тоді як наявність порушених прав є основною умовою для здійснення судового захисту та за відсутності яких захист не здійснюється.
Колегія суддів звертає увагу, що, за результатами розгляду цивільної справи №201/6613/22 за позовом ОСОБА_2 до Дніпровської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_2 не позбавлений можливості звернутись до суду із апеляційною скаргою з іншим обґрунтуванням.
За таких обставин апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 362 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційне провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 жовтня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Галушка Оксана Володимирівна, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування- закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді І.А. Єлізаренко
О.В. Свистунова