Провадження № 11-сс/803/585/23 Справа № 203/2928/21 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
23 березня 2023 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
представника власниці майна адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу, з доповненнями, представника власниці майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17 лютого 2023 року про арешт майна,-
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 17.02.2023 року клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволено частково та в рамках кримінального провадження № 42020040010000034 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.ч. 2,3 ст.307 Кримінального кодексу України (далі-КК) накладено арешт на автомобіль марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_8 ; наряд-замовлення № 2385 від 16 січня 2023 року про надання послуг технічного обслуговування транспортного засобу - автомобіля Maserati Ghibli, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
В решті вимог клопотання відмовлено.
Повернуто ОСОБА_8 вилучений 14 лютого 2023 року під час обшуку ключ до автомобіля AUDI S5, д.н.з. НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі, з доповненнями, представник власниці майна - адвокат ОСОБА_7 порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку з незаконністю, необґрунтованістю та істотним порушенням вимог кримінально- процесуального закону.
В обґрунтування, посилаючись на положення ст.170 КПК зазначає, що під час обшуку автомобілю AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , жодних доказів кримінального правопорушення, а саме психотропних речовин вилучено не було, у зв'язку з чим, сам факт пересування підозрюваного ОСОБА_10 на даному транспортному засобі не може вказувати на те, що автомобіль є знаряддям вчинення злочину та зберіг на собі його сліди. Тобто, після проведення детального обшуку, жодних потреб у вилученні транспортного засобу та накладенні на нього арешту не було.
Крім того, вважає, що посилання слідчого судді на неможливість власника автомобілю ОСОБА_8 надати підтверджувальні документи щодо легального походження грошових коштів не може свідчити про придбання автомобілю за кошти, отримані злочинним шляхом, оскільки стороною обвинувачення таких доказів слідчому судді надано не було. При цьому, звертає увагу, що вищевказаний автомобіль був придбаний ОСОБА_8 за особисті кошти, які вона накопичувала останні роки, а тому він має бути повернутий їй, оскільки недоторканість права власності є однією із засад кримінального процесу.
Враховуючи вищевикладене, адвокат просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2023 року в частині накладення арешту на автомобіль марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , ухвалити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_4 , та зобов'язати старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, ОСОБА_9 або іншу уповноважену особу повернути ОСОБА_8 вказаний транспортний засіб.
В судове засідання апеляційного суду належним чином повідомлена про дату та час судового розгляду, власниця майна ОСОБА_8 не з'явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, але її неявка, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК, не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника власниці майна - адвоката ОСОБА_7 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автомобіль марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , та повернути майно її власнику, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно п.9 ч.1 ст.309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів, зокрема арешт майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею не дотримано з огляду на таке.
Слідчий суддя дійшов до переконання, що у судовому засіданні прокурором не доведено необхідності накладення арешту на виявлені в автомобілі ключі від автомобіля марки AUDI S5, чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 .
Натомість, обґрунтовуючи своє рішення про часткове задоволення клопотання слідчого та накладаючи арешт на автомобіль марки AUDI S5, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , слідчий суддя посилався на положення п.2 ч.2 ст.170 КПК та в ухвалі зазначив, що даний транспортний засіб набутий в період, коли за версією органу досудового розслідування та даних ЄРДР здійснювалися злочини, у вчиненні яких підозрюється, в тому числі ОСОБА_10 , який отримував від вказаної діяльності дохід і використовував автомобіль як засіб пересування та вчинення інкримінованих злочинів. Разом з цим, слідчий суддя зазначив, що титульний власник автомобіля ОСОБА_8 не надала доказів джерел набуття відповідної суми коштів для придбання цього автомобіля, доказів своєї трудової діяльності та отриманих від неї доходів, а тому таке майно відповідає критеріям ст.96-2 КК і може бути об'єктом спеціальної конфіскації, а тому для виконання завдань кримінального процесуального законодавства, з метою убезпечення ризиків безперешкодного його відчуження, переховування титульним власником, є необхідність у накладенні на нього арешту.
Між тим з такими висновками слідчого судді не погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.
За загальними правилами, передбаченими ч.3 ст.132 КПК, застосування заходів забезпечення кримінального провадження допускається лише у разі, якщо слідчий, дізнавач, прокурор доведе, що :
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Положеннями ч.ч.1,2,5,6 статті 170 КПК передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, суд, відповідно до ч.1 ст.173 КПК, відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що в провадженні Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Полтаві знаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №42020040010000034 від 31.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК (а.с.6-10).
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 42020040010000034 надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу «AUDI S5», 2014 року випуску, чорного кольору, р.н. НОМЕР_5 , що на праві власності належить ОСОБА_8 , та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_10 , з метою виявлення та вилучення наркотичних речовин їх аналогів, прекурсорів, а також чорнових записів, грошових коштів здобутих в наслідок протиправної діяльності, банківських карток, мобільних терміналів, носіїв інформації, що зберегли на собі сліди кримінального правопорушення (а.с.11-12).
Згідно протоколу обшуку від 14.02.2023 року (а.с.13-18) вбачається, що під час обшуку автомобіля марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , у бардачку навпроти переднього пасажирського сидіння було виявлено та вилучено наряд-замовлення № 2385 від 16 січня 2023 року про надання послуг технічного обслуговування транспортного засобу - автомобіля Maserati Ghibli, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 , замовник « ОСОБА_11 », виконавець ФОП « ОСОБА_12 ». Крім того, було вилучено сам транспортний засіб марки AUDI S5 чорного кольору з д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 та ключі від нього.
Натомість, вилучене майно, відповідно до постанови старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_9 від 15.02.2023 року (а.с.21-24), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №62022170030000831 від 19.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК, тобто це майно набуло процесуального статусу речового доказу в рамках іншого кримінального провадження, з іншою правовою кваліфікацією, аніж того, в рамках якого проводиться досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК.
Однак вказані порушення, які на думку колегії суддів є істотними, залишилися поза увагою слідчого судді.
10.02.2023 року о 15 годині 39 хвилини ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307 КК (а.с.25-33).
Згідно реєстраційної картки ТЗ власником автомобіля AUDI S5, чорного кольору, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , є ОСОБА_8 (а.с.40).
Зі змісту клопотання слідчого про арешт майна (а.с.1-5) вбачається, що ним порушується питання про накладення арешту на вищевказаний транспортний засіб з метою збереження речових доказів та конфіскації майна, як виду покарання (п.п.1,3 ч.2 ст.170 КПК ). При цьому, у клопотанні слідчого не зазначено, яким саме визначеним ст.98 КПК критеріям речового доказу у даному кримінальному провадженні відповідає належний на праві власності ОСОБА_8 автомобіль AUDI S5, чорного кольору, 2014 року випуску, VIN НОМЕР_2 , а лише вказується, що даним автомобілем користувався ОСОБА_10 та на ньому відбувалося перевезення психотропних речовин та прекурсорів, а тому він може бути предметом та знаряддям вчинення злочину, може містити відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. У той же час, як свідчить зміст повідомленої ОСОБА_10 підозри (а.с.25-33), вказаний автомобіль не фігурує у підозрі, як предмет чи знаряддя вчинення злочину.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції констатує, що слідчий суддя, всупереч положенням п.18 ч.1 ст.3, ст.22, ч.3 ст.26 та статтям 171-173 КПК, вийшов за межі клопотання слідчого та наклав арешт на майно ОСОБА_8 відповідно до п.2 ч.2 ст.170 КПК з метою забезпечення спеціальної конфіскації, передбаченої ст.ст.96-1, 96-2 КК, яка не була заявлена у клопотанні слідчого, тобто слідчий суддя перебрав на себе не властиві йому функції сторони обвинувачення, тим самим вийшов за межі своєї компетенції та істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, вищевикладене свідчить про те, що наведені в оскаржуваній ухвалі слідчого судді доводи, за яких він дійшов до переконання про необхідність накладення арешту на майно, не відповідають вимогам ч.2 ст.170 КПК, оскільки стороною обвинувачення під час судового розгляду клопотання про арешт майна не наведено жодних беззаперечних аргументів для висновків про те, що вилучений під час обшуку автомобіль належить саме підозрюваному ОСОБА_10 , використовувався останнім, як знаряддя чи засіб вчинення інкримінованих злочинів, а тому на нього може бути накладено арешт у даному кримінальному провадженні.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки слідчого судді, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, та суд припустився істотних порушень кримінального процесуального закону, що відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.411 та ч.1 ст.412 КПК, є підставою для скасування судового рішення слідчого судді.
Відповідно до положень ч.3 ст.407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, з доповненнями, представника власниці майна - адвоката ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2023 року про арешт майна - скасуванню, з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020040010000034 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.ч. 2,3 ст.307 КК.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 та ст.ст. 404, 405, 407, 409, 411, 412 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу, з доповненнями, представника власниці майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.02.2023 року про арешт майна - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна.
Автомобіль марки AUDI S5 чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , ключі від нього та наряд-замовлення № 2385 від 16 січня 2023 року про надання послуг технічного обслуговування транспортного засобу - негайно повернути власниці ОСОБА_8 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4