"26" серпня 2010 р.Справа № 9/110/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Штокало О.В. (довіреність № 01/33-175 від 30.12.2010 року)
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від „13” липня 2010 року про припинення провадження
по справі № 9/110/10
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва, м. Миколаїв
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Антро МК”, м. Миколаїв
про стягнення 3 027,27 грн.
08.06.2010 року Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (далі по тексту -позивач, Постачальник) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антро МК” (далі по тексту -відповідач) заборгованості у розмірі 3 027,27 грн., з яких: 3 013,78 грн. -борг за активну електроенергію за квітень 2010 року та травень 2010 року, 13,49 грн. -борг за реактивну електроенергію за квітень 2010 року. Також позивач просив стягнути на його користь витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.
09.07.2010 року на адресу суду від позивача надійшла заява № 10-12ю-648 від 08.07.2010 року, в якій позивач зазначив, що в ході судового розгляду відповідач повністю погасив суму боргу 3027 грн. 27 коп., що підтверджується копіями квитанцій від 09.06.2010 року, тому позивач клопоче припинити провадження в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача судові витрати. До заяви додано копії квитанцій про сплату відповідачем боргу.
12.07.2010 року позивачем було надано суду заяву № 10-12-ю від 18.06.2010 року про те, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу та залишаються несплаченими судові витрати, понесені позивачем. До заяви також додані копії квитанцій про сплату відповідачем боргу.
13.07.2010 року відповідачем надано суду заяву про те, що ним повністю було погашено заборгованість 08.06.2010 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.07.2010 року по справі № 9/110/10 (суддя Філінюк І.Г.) провадження у справі № 9/110/10 припинено на підставі пункту 11 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з тим, що на час порушення провадження у справі 09.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем погашена в повному обсязі. Оскільки позивачем не доведено вину відповідача щодо порушення строків оплати за спожиту електроенергію, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ВАТ „ЕК Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу змінити, задовольнивши вимоги позивача в частині повернення судових витрат. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.
На думку скаржника, місцевий господарський суд невірно та безпідставно не прийняв до уваги та відхилив той факт, що саме при припиненні провадження у справі у зв'язку з тим, що відповідач погасив суму заборгованості на підставі чого і став відсутній предмет спору, слід було стягнуто з відповідача на користь позивача всі судові витрати понесені останнім під час розгляду даної справи.
Також, в обґрунтування своїх доводів та заперечень скаржник посилається на те, що в матеріалах справи наявне повідомлення від 31.05.2010 року, згідно якого відповідач отримав рахунок № 44/3899/5 та рахунок № 44/3899/5/1 та яким відповідач був повідомлений про існуючу заборгованість, що утворилася станом на 31.05.2010 року. Грошові кошти по сплаті заборгованості дійсно були внесені відповідачем до каси Ощадного банку України 08.06.2010 року, але зараховані на розрахунковий рахунок позивача лише 09.06.2010 року. Отже, 08.06.2010 року при звернення з позовом до суду позивач не знав та не міг знати про перерахування на його користь відповідачем грошових коштів по сплаті боргу.
Відповідач відзив на апеляційну до суду не надав та його представник в судове засідання 26.08.2010 року не з'явився без поважних причин, клопотання про відкладення розгляду скарги не заявляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення б/н від 16.08.2010, а тому судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без його участі.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, перевіривши та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла до висновку про часткову невірність висновків суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, у зв'язку з чим вона підлягає зміні, а апеляційна скарга ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” -задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.11.2006 року між ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” та ТОВ „Антро МК” укладено договір № 44/3899 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався продавати (постачати) відповідачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 50 кВт, а відповідач повинен був сплачувати за фактично використану (куплену) електричну енергію відповідно до умов та у строки, передбачені договором (а.с.9-13).
Даний Договір укладено з додатками, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.14-23).
Відповідно до пункту 9.4 Договору, строк його дії сторонами встановлений до „31” грудня 2007 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Договір набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. В матеріалах справи відсутні будь-які заяви сторін про припинення дії Договору або перегляд його умов, а тому даний Договір станом на дату розгляду справи у суді є дійсним і обов'язковим для виконання сторонами.
Під час виконання умов даного Договору сторони домовились керуватись його умовами, а по всім питанням, що не обумовлені цим договором -чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку (пункт 2.1 Договору).
Додатком № 10 до Договору № 44/3899 від 10.11.2006 року встановлено порядок розрахунків. Так, розрахунковим вважається період з 03 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів Споживача і точок комерційного обліку фіксуються Споживачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються „Актом про використану електричну енергію” по наведеному у Додатку № 4 зразку у 2-х примірниках по одному для кожної сторони. Розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (пункт 1 Додатку).
Відповідно до пункту 2 Додатку № 10 „Порядок розрахунків” до Договору № 44/3899 від 10.11.2006 року, Споживач не пізніше ніж за дві доби до закінчення розрахункового періоду здійснює платіж на наступний період у сумі вартості 100 % заявленого обсягу споживання електричної енергії. В день надання „Акту про використану електричну енергію” Постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. В разі неповної передоплати за минулий розрахунковий період, різниця між сумою передоплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Додатком № 5 до Договору № 44/3899 від 10.11.2006 року визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії. Зокрема, кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів (пункт 17 Додатку).
Матеріалами справи встановлено, що під час виконання Договору № 44/3899 від 10.11.2006 року відповідачем за період з квітня 2010 року по травень 2010 року спожито:
- активна електроенергія у розмірі 3 897 кВт/год на загальну суму 3 013,78 грн.;
- реактивна електроенергія у розмірі 3 897 кВАр на загальну суму 13,49 грн.
В свою чергу, відповідач виставлені позивачем рахунки на сплату спожитої у період з квітня 2010 року по травень 2010 року активної та реактивної електроенергії своєчасно не оплатив.
Так, 08.06.2010 року відповідач шляхом внесення грошових коштів у касу Ощадного банку України перерахував на користь позивача грошові кошти по сплаті заборгованості за спожиту у квітні 2010 року -травні 2010 року активну та реактивну електроенергію.
Як було вище зазначено, відповідно до пункту 1 Додатку № 10 до Договору № 44/3899 від 10.11.2006 року, розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівки в касу Постачальника (пункт 1 Додатку).
Отже, 08.06.2010 року позивач не знав та не міг знати про перерахування на його користь відповідачем грошових коштів по сплаті боргу, що і стало підставою для звернення ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва саме 08.06.2010 року з відповідним позовом до суду.
З огляду на вищенаведене, у позивача станом на 08.06.2010 року, тобто у день подачі позову, виникло право на стягнення з відповідача заборгованості за спожиту у період з квітня 2010 року по травень 2010 року активну та реактивну електроенергії на суму 3 027,27 грн., а тому і у даному випадку, коли відповідач погасив всю суму заборгованості, але вже після подання позову, і провадження у справі було припинено, державне мито за подачу позовної заяви та витрати по сплаті на ІТЗ судового процесу, у відповідності до статей 49 та 80 ГПК України, повинні бути покладені на відповідача -ТОВ „Антро МК”.
Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд передчасно зробив висновок, що судові витрати покладаються на позивача.
Сторони ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 13.07.2010 року по справі № 9/110/10 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає зміні, апеляційна скарга ВАТ „ЕК „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва -задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви в сумі 102 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва задовольнити.
2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від „13” липня 2010 року про припинення провадження у справі № 9/110/10 змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:
Провадження у справі № 9/110/10 припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Антро МК” (54034, м. Миколаїв, вул. Генерала Свиридова,37, кв.13, р/р 26000101300057 в МФ „Укрпромбанк”, МФО 326814, код ЄДРПОУ 32543285) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Миколаївобленерго” в особі філії м. Миколаєва (54055, м. Миколаїв, вул. Чигрина,94, п/р № 26002392418001 у МФ КБ „Приватбанк”, МФО 326610, ЄДРПОУ 24789699) 102 грн. державного мита за подачу позовної заяви та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3.Видачу наказу за постановою доручити господарському суду Миколаївської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров
Повний текст постанови
складено „30” серпня 2010 року.