Справа № 643/1601/23
Провадження № 1-кс/643/302/23
21.03.2023 м.Харків
Слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Московського районного суду міста Харкова клопотання представника власника та володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12019220470005088 від 16.09.2019,-
До Московського районного суду м. Харкова 28.02.2023 надійшло клопотання представника власника та володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , у якому останній просить: скасувати арешт майна, вилученого 11.10.2022 в ході проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільного телефону Iphone X, IMEI: НОМЕР_1 ; ноутбука Macbook сірого кольору, модель А1707 с/н CO2VC2AYHTD6 із зарядним пристроєм; флеш-накопичувача сірого кольору об'ємом пам'яті 32 gb; ноутбука Lenovo чорного кольору, с/н MAPF9XB7C15027 із зарядним пристроєм, накладений 17.10.2022 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави (справа № 554/10652/22, провадження № 1-кс/554/12144/2022).
В обґрунтування клопотання представник вказував, що у накладені арешту на вказане майно відпала необхідність, у зв'язку з чим він має бути скасований, оскільки з моменту вилучення майна, пройшло більше 4-х місяців, чого достатньо для того, щоб орган досудового розслідування провів всі необхідні дослідження щодо вилученого майна з метою з'ясувати чи було вилучене майно знаряддям вчинення кримінального правопорушення, чи зберегло воно на собі його сліди, або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Проте, станом на день звернення до суду зі скаргою, жодної інформації щодо того, чи проведено огляд вилученого та арештованого майна, чи містить воно на собі сліди правопорушення, чи відповідало воно критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, чи проведено відповідні експертні дослідження майна, яке саме доказове значення мають вилучені речі та документи з урахуванням тих відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у власника арештованого майна не має. Окрім цього, ОСОБА_3 чи іншим членам його сім'ї, не повідомлено про підозру. При цьому, щодо осіб, які не є підозрюваними, обвинуваченими, або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Таким чином, на думку представника станом на сьогоднішній день, не існує сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно, на яке накладено арешт, є доказом злочину.
Також, представник вказував, що при проведенні обшуку стороні обвинувачення було запропоновано виготовити необхідні копії з техніки, що була вилучена, на що їм було відмовлено. Також, їм було відмовлено у можливості скопіювати інформацію, що знаходилась у вилученій техніці, на матеріальні носії інформації володільця майна. Слідчий мав можливість та повинен був протягом строку в 4 місяці виготовити за допомогою спеціаліста копії інформації, що знаходиться на носіях, на які накладено арешт. Проте, згідно інформації, наявної у власника майна, відповідних копій слідчим виготовлено не було, майно власнику повернуто також не було, що свідчить про зловживання стороною обвинувачення наданими чинним КПК України правами та утримання вилученого майна за відсутності необхідності.
Посилаючись на ст.41 Конституції України, позиції Європейського суду з прав людини, Перший Протокол до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод представник власника та володільця майна наполягав на тому, що арешт на майно порушує права його довірителя на володіння, користування та розпоряджатись своєю власністю, що безумовно негативно відображається у його повсякденному житті. Станом на сьогоднішній день, застосування такого заходу забезпечення не є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, на підставі чого у накладенні арешту на вказане майно відпала необхідність, у зв'язку з чим відповідний арешт має бути скасовано.
Слідчий та прокурор у судове засідання не з'явились, про час та дату розгляду клопотання повідомлялись належним чином.
Слідчим Харківського РУП №2 ГУНП у Харківській області ОСОБА_5 на виконання ухвали від 28.02.2023 надано матеріали кримінального провадження №12019220470005088 від 16.09.2019 для їх огляду у судовому засіданні.
Також, слідчий просила розглянути клопотання без її участі. У задоволені клопотання просила відмовити у зв'язку із тим, що на теперішній час із арештованим майном ОСОБА_3 , проведено ряд слідчих дій, у тому числі у порядку Глави 21 КПК України, однак інформацію отриману в результаті вказаних слідчих дій не проаналізовано та не визначено питання про призначення експертиз, у зв'язку із чим орган досудового розслідування на теперішній час не вважає за доцільне скасувати арешт на майно ОСОБА_3 .
Дослідивши матеріали клопотання та надані для огляду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов'язує повноваження слідчого судді на скасування арешту майна, якщо встановлені в ході судового розгляду обставини вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Харківського РУП №2 ГУ НП в Харківській області за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, в рамках Угоди про створення спільної слідчої групи, проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220470005088 від 16.09.2019, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном або придбання права на майно, шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.
У даному кримінальному провадженні, на підставі ухвали слідчого судді від 30.09.2022, 11.10.2022 проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон «Ірhоnе X», ІМЕІ: НОМЕР_1 ; ноутбук «Масbоок», сірого кольору, модель А 1707 s|n СО2VС2АYНТD6 із зарядним пристроєм; флеш-накопичувач сірого кольору об'ємом пам'яті 32 gb; ноутбук «Lenovo», чорного кольору, s|n МАРF9ХВ7С15027 із зарядним пристроєм.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.10.2022 накладено арешт на майно власником якого є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виявлене та вилучене 11.10.2022 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон Iphone X, з ідентифікуючою ознакою IMEI: НОМЕР_1 ; ноутбук Macbook сірого кольору, модель А1707 s/n CO2VC2AYHTD6 із зарядним пристроєм; флеш-накопичувач сірого кольору об'ємом пам'яті 32 gb; ноутбук Lenovo чорного кольору, s/n MAPF9XB7C15027 із зарядним пристроєм.
На обґрунтування ухвали слідчий суддя дійшов до висновку, що на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України стороною обвинувачення доведено необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Представник власника та володільця майна обґрунтовував подане клопотання тим, що у накладенні арешту на майно відпала необхідність, а тому розглядаючи по суті дане клопотання слідчий суддя не надає оцінку обґрунтованості накладенню арешту.
Так, у клопотанні представник висловив припущення, що стороною обвинувачення не здійснено необхідних слідчих (процесуальних) дій з вилученим майном, для з'ясування чи дійсно воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Однак, дослідженні у судовому засіданні матеріали кримінального провадженні свідчать про протилежне, оскільки з вилученого майна знято інформацію, та, як зазначає слідчий, наразі отриману інформацію не проаналізовано.
При цьому, слідчий суддя враховує, що за результатами аналізу отриманих даних сторона обвинувачення може ініціювати проведення відповідних судових експертиз на виконання яких потрібно надати для дослідження арештовані матеріальні носії інформації. Окрім цього, слід також врахувати, що специфікою даного кримінального провадження є вчинення злочину шляхом незаконних операцій з використанням електронно - обчислювальної техніки.
Так, за версією слідства ОСОБА_3 має відношення до вчинення даного кримінального правопорушення, та саме з метою відшукання доказів на підтвердження його протиправної діяльності слідчим суддею 30.09.2022 надавався обшук для виявлення та вилучення у тому числі комп'ютерної техніки, мобільних телефонів, електронних носіїв інформації, тобто знарядь злочину, чи майна, що зберегло на собі сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, що мають відношення до кримінального провадження. Тобто, досудове розслідування має або підтвердити або спростувати причетність ОСОБА_3 до вчиненого кримінального правопорушення та на з'ясування даного факту стороною обвинувачення проводяться певні слідчі дії, зокрема з вилученою у нього технікою.
Щодо доводів представника про те, що ОСОБА_3 чи іншим членам його сім'ї не повідомлено про підозру, слід зазначити, що ці обставини жодним чином не обґрунтовують минування потреби у арешті майна, який накладався саме з метою збереження доказів, оскільки у даному випадку наявність такого процесуального статусу значення не має.
Суд враховує, що заходи забезпечення у вигляді арешту майна мають бути пропорційними щодо мети їх застосування, повинен бути встановлений справедливий баланс між завданнями кримінального провадження та вимогою захисту основних прав особи.
В силу ст. 41 Конституції України, ст.1 протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права. Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.
Слідчий суддя погоджується з доводами представника, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна порушує право власника майна на вільне користування майном, проте таке право не є абсолютним і за визначених законодавством умов може бути обмежене у встановленому порядку.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У даному випадку, майно що вилучене у ОСОБА_3 є речовим доказом у кримінальному провадженні №12019220470005088 від 16.09.2019 та безпосередньо стосується обставин кримінального правопорушення, що розслідуються СВ Харківського РУП №2 ГУНП у Харківській області, та враховуючи, що досудове розслідування наразі триває, слідчий суддя приходить до переконання, що у подальшому у застосуванні цього заходу потреба не відпала.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України обов'язок доведення обставин того, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано покладається на суб'єкта звернення.
Однак, до клопотання не надано жодних доказів, які б підтверджували, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба. Саме лише твердження власника майна, що в арешті не має необхідності, оскільки з моменту накладення арешту пройшов значний проміжок часу не може бути підставою для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, а застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження. Досліджені в ході розгляду справи обставини, свідчать про те, що всі необхідні слідчі дії з арештованим майном наразі не проведені, арешт майна та ризики яким він має запобігати не втратили свою актуальність, тому клопотання є передчасним та задоволенню на теперішній час не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 16, 22, 98, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання представника власника та володільця майна ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 17.10.2022 (справа № 554/10652/22, провадження № 1-кс/554/12144/2022) у кримінальному провадженні №12019220470005088 від 16.09.2019, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Повний текст ухвали проголошено 24.03.2023 о 09:45 годині
Слідчий суддя ОСОБА_1