26.08.2010 р. Справа № Б34/244-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів: Виноградник О.М., Пруднікова В.В.,
секретар судового засідання: Соловйова О.І.,
за участю представників сторін:
від кредитора -Козлюк М.В., довіреність №169/10/-009 від 11.01.2010р., представник;
від боржника -не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. у справі №Б34/244-10
за заявою Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції, м.Новомосковськ
до боржника Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Самарський”, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Василівка
про визнання банкрутом, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. по справі №Б34/244-10 (суддя Примак С.А.) припинено провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Самарський” на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
Ухвала суду обґрунтована тим, що відсутні підстави, які обумовлені ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” для відкриття ліквідаційної процедури Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Самарський”, оскільки боржник знаходиться за своєю адресою.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з апеляційною скаргою, просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Скаржник вважає, що при винесені ухвали судом невірно застосовано положення ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, що призвело до винесення незаконного рішення. У апеляційній скарзі кредитор зазначає, що до заяви про визнання банкрутом СВК “Самарський” було надано довідку від 19.05.2010р. №12094/10/24-116 про те, що боржник з 2007р. та по теперішній час звітує про відсутність господарської діяльності. Тому вважає, що подання платником податків податкової звітності з прокресленням є саме тими, як зазначено в ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, іншими ознаками, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності.
Представник кредитора у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Боржник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність представника боржника.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про визнання Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Самарський” банкрутом на підставі ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, посилаючись на наявність узгодженої податкової заборгованості та відсутність господарської діяльності.
Ухвалою від 25.06.10р. господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Самарський”.
Ухвалою від 08.07.10р. провадження по справі №Б34/244-10 припинено.
Частиною 1 ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.5 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Питання припинення провадження у справі про банкрутство врегульовані ст.40 Закону. Провадження у справі про банкрутство може бути припинено господарським судом і з підстав, передбачених ст.80 ГПК України, оскільки ст.40 Закону не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.1 ст.16 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ст.17 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч.2), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (ч.5).
За приписами ч.1, 3 ст.18 ЗУ “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
В ст.20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Частиною 2 ст.34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, виходячи з вимог ст.34 ГПК України, допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є вищезазазначені витяг чи довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Кредитором не надано суду доказів щодо наявності чи відсутності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням, відповідно до вимог ЗК “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, оскільки наданий Новомосковською ОДПІ витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 07.07.2010р. не містить відомості щодо відсутності СВК “Самарський” за юридичною адресою (а.с.50-51).
Доказами знаходження СВК “Самарський” за юридичною адресою є також отриманням ним ухвали господарського суду (а.с.44) та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду (а.с.65).
Крім того, відповідно до довідки Новомосковської ОДПІ Дніпропетровської області №6387910 від 07.07.10р. СКВ “Самарський” (03740625), зареєстроване в Новомосковській ОДПІ, останню звітність по податку на прибуток надало за 1 квартал 2010 року з прокресленнями (а.с.49).
Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що оскільки СВК “Самарський” не має ознак відсутнього боржника, які встановлені ст.52 ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження по справі підлягає припиненню.
За викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції -залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2010р. по справі №Б34/244-10 -залишити без змін.
Головуючий В.Ф.Мороз
Судді О.М.Виноградник
В.В.Прудніков