Справа № 640/4102/14-ц
н/п 6/953/12/23
"15" березня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого: судді Губської Я.В.
при секретарі Мордухович К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання,-
встановив:
До Київського районного суду м. Харкова надійшла вказана заява, в якій заявник просить суд поновити пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа по справі №640/4102/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості до виконання.
В обґрунтування заяви заявник зазначає, зокрема, що 01.07.2014 року Київським районним судом м.Харкова ухвалено заочне рішення по справі №640/4102/14, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 15.07.2013 року в загальному розмірі 60903,29 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 08.06.2013 року в загальному розмірі 127345,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1882,21 грн. Копію заочного рішення 07.07.2014 отримав його представник ОСОБА_3 , але документи йому не передав з відсутності останнього в Україні. Заяву на видачу виконавчих листів представник позивача ОСОБА_4 до суду не подав з невідомих причин. Після його повернення в Україну, місцезнаходження його представника йому невідомо, звертатись особисто до суду за виконавчими документами він не наважився, оскільки не є фахівцем в галузі права. Також вказав, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання до 22.07.2016.
Сторони по справі до судового засідання не з'явились, про час і місце розгляду заяви повідомлялись своєчасно та належним чином, причини не явки учасників процесу суду не відомі, що відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України не перешкоджає розгляду даної заяви за їх відсутності.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 01.07.2014 року Київським районним судом м.Харкова ухвалено заочне рішення по справі №640/4102/14, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 15.07.2013 року в загальному розмірі 60903,29 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 08.06.2013 року в загальному розмірі 127345,79 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у розмірі 1882,21 грн.
Копію заочного рішення 07.07.2014 отримав представник ОСОБА_1 -адвокат Лещенко О.О., про що свідчить розписка в матеріалах справи.
Заявник посилається на те, що виконавчі листи він не отримував, перебував у відрядженні у м.Львові з 10.01.2015-10.01.2019, а його представник з невідомих причин не пред'явив виконавчі листи до виконання.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції . Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення . Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк . Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Вказане вище відображене в правовій позиції Верховного Суду в постанові від 03.06.2020, справа №2/461/09, провадження №61-2812св19.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявником суду не надано доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення з виконавчим листом до примусового виконання. Обставини, на які посилається заявник, як на підстави пропуску строку звернення до суду, не можуть бути визнані поважними та не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Також, ОСОБА_1 не надано доказів, на підтвердження того, що його представник перебував з 2014 по 2021 за межами України та не передавав заявнику виконавчі листи. Доводи заявника про те, що сам заявник перебував у відрядженні у зв'язку з чим не міг звернутись до суду також не є обґрунтованими, оскільки надані докази свідчать про те, що ОСОБА_1 з 2015-2019 роки перебував у м.Львів, що є територією України, що не позбавляло його звернутись до суду в будь-який час. Суд зазначає, що обов'язок пред'явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Закону України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 433 ЦК України, суд,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ), заінтересована особа ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженн я, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя -