Ухвала від 15.02.2023 по справі 2-747/11

Справа № 2-747/11

Провадження № 4-с/638/35/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання представника стягувача- Орос (Поволяєвої) О.В., - Шевцової А.Р., - Філатової Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за скаргою боржника ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича (далі - приватний виконавець), стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт»), в якій просить суд визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження № 63628701 від 16 листопада 2020 року, зобов'язати приватного виконавця закінчити виконавче провадження № 63628701 шляхом винесення відповідної постанови, зобов'язати приватного виконавцяу зв'язку із закінченням виконавчого провадження № 63628701 зняти арешт, накладений на майно боржника ОСОБА_1 та виключити відомості про ОСОБА_1 з Єдиного реєстру боржників.

Скарга мотивована тим, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Д.А.перебуває виконавче провадження № 63628701, відкрите на підставі виконавчого листа Дзержинського районного суду м. Харкова, виданого 31 березня 2014 року у справі № 2-747/11 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року, на підставі якого видано вказаний вище виконавчий лист, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 8 215 610,20 грн.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року заву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами задоволено, заочне рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року скасовано.

29 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 подав приватному виконавцю заяву про закриття виконавчого провадження на підставі ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року.

Приватний виконавець в порушення вимог ч.2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» постанову про закриття виконавчого провадження № 63628701 не виніс, арешт, накладений на майно, яке належить ОСОБА_1 не скасував, дані з реєстру боржників не виключив.

Вказана бездіяльність приватного виконавця Бабенка Д.А. є протиправною, завдає значної майнової шкоди ОСОБА_1 та його діловій репутації.

08 лютого 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. подано відзив на скаргу, в якому просив у задоволенні скарги відмовити з підстави її необґрунтованості та безпідставності.

Зазначив, що 24 грудня 2021 року правонаступником стягувача було надано заяву про зупинення виконавчого провадження, на підставі якої приватним виконавцем було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до вирішення судом справи про заміну сторони. Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій від 24 грудня 2021 року сторонами виконавчого провадження не оскаржена. Підстави для поновлення виконавчого провадження були відсутні. Норми ЗУ «Про виконавче провадження» не передбачають можливість закінчення виконавчого провадження в період зупинення вчинення виконавчих дій. Крім того судом апеляційної інстанції 17 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою про скасування ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року.

08 вересня 2022 року представником стягувача ТОВ «ФК «Форінт» - Васильєвим О. подано письмові пояснення, в яких також просив суд у задоволенні скарги відмовити з підстави її необґрунтованості та безпідставності.

Зазначив, що ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Форінт».

23 грудня 2021 року ТОВ «ФК «Форінт» було відступлено на користь ОСОБА_4 право вимоги за кредитними договорами, заборгованість по яких було стягнуто заочним рішенням суду з ОСОБА_1

23 грудня 2021 року ОСОБА_5 звернулася до приватного виконавця з заявою про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-747/11 у зв'язку зі зверненням до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

24 грудня 2021 року приватним виконавцем на підставі поданої заяви винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до розгляду по суті справи за заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Дана постанова не оскаржена та не скасована, дії приватного виконавця неправомірними не визнані.

Зважаючи на те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій не були усунуті, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року законної сили не набрала, підстави для закінчення виконавчого провадження були відсутні, а звернення боржника з відповідною заявою до приватного виконавця було передчасним.

В судове засідання боржник та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, про причини неявки суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не надали.

Приватний виконавець - Бабенко Д.А. в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, у відзиві на позов просив суд розгляд справи проводити без його участі.

Представник стягувача - ТОВ «ФК «Форінт» в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в письмових поясненнях.

Зважаючи на визначений ч. 1 ст. 450 ЦПК України десятиденний строк розгляд справи, строк перебування справи в провадженні суду, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності боржника та його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника стягувача, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року по справі № 2-747/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за генеральною кредитною угодою № 07-01-90-08 від 12 травня 2008 року: за кредитним договором № 010-2/07-01-0421-08 від 12 травня 2008 року в сумі 659 240,59 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 476 254,17 доларів США, сума заборгованості по відсотках 182 986,42 доларів США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0422-08 від 12 травня 2008 року в сумі 118 266,07 доларів США, де сума заборгованості за кредитом 86 165,77 доларів США, сума заборгованості по відсотках 32 100,30 доларів США; за кредитним договором № 010-2/07-01-0811-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 1 527 311,31 грн., де сума заборгованості за кредитом 986 461,30 грн. та сума заборгованості по відсотках 540 850,01 грн.; за кредитним договором № 010-2/07-01-0812-08 від 31 жовтня 2008 року в сумі 473 688,15 грн., де сума заборгованості за кредитом 312 243,74 грн., сума заборгованості по відсотках 161 444,41 грн., а всього у сумі 8 215 610,20 грн. Стягнуто на користь АТ “Райффайзен Банк Аваль” з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 010-2/07/1-905-07 від 10 серпня 2007 року у сумі 197 051,67 доларів США.

31 березня 2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова видано виконавчий лист по справі № 2-747/11 (далі - виконавчий лист № 2-747/11).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2017 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника ТОВ «ФК «Форінт» у виконавчому провадженні, відкритому за заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року по цивільній справі № № 2-747/11.

На підставі зазначеного виконавчого листа № 2-747/11 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Бабенком Д.А. 16 листопада 2020 року відкрито виконавче провадження № 63628701, боржником за яким є ОСОБА_1 , стягувачем ТОВ «ФК «Форінт».

24 грудня 2021 року ОСОБА_5 подано приватному виконавцю Бабенку Д.А. заяву про зупинення виконавчого провадження № 63628701 до ухвалення судового рішення про заміну сторони виконавчого провадження.

24 листопад 2021 року приватним виконавцем Бабенком Д.А. на підставі поданої ОСОБА_5 заяви прийнято постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63628701 до розгляду справи по суті.

В матеріалах справи відсутні дані щодо визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 63628701 та скасування виконавцем зазначеної постанови.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року заву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами задоволено, заочне рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року скасовано.

24 грудня 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_6 звернувся до приватного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження, яку обґрунтовано постановленням суду ухвали про скасування заочного рішення.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 26 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задоволено частково, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що станом на час розгляду даної скарги ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року, яку боржник вважав правовою підставою для закриття виконавчого провадження № 63628701 та якою ним було обґрунтовано приватному виконавцю відповідну вимогу, скасовано, підстави для закриття виконавчого провадження відсутні.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (ст. 129 Конституції України).

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у ч. 1 ст. 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стаття п.5 ч.1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Згідно із ч.2 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

З правового аналізу ст. 273 та п.6 ч.1 ст. 374 ЦПК України та з правової позиції, викладеної судом апеляційної інстанції у вказаній вище постанові, вбачається, що станом на час подання боржником заяви приватному виконавцю про закінчення виконавчого провадження, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2021 року, яку боржник вважав правовою підставою для такого закриття, законної сили не набрала.

Зважаючи на скасування судом апеляційної інстанції вказаної ухвали та чинність заочного рішення суду, правові підстави для закінчення виконавчого провадження станом на дату звернення боржника з відповідною заявою до приватного виконавця були відсутні.

Відкриття судом апеляційної інстанції апеляційного провадження та скасування зазначеної вище ухвали, свідчить, що підстави для закінчення виконавчого провадження не настали.

Виходячи з вищевикладених обставин та правового аналізу нормативних актів, суд дійшов висновку про відсутність порушень в діях приватного виконавця стосовно виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2013 року. Відмова приватного виконавця у закритті виконавчого провадження була вчинена відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Задоволення скарги боржника унеможливить забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд відмовляє у задоволенні скарги боржника.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 353, 447 - 451 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги боржника ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенка Дмитра Анатолійовича, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Орос (Поволяєва)