Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
19.08.2010 Справа № 19/91
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача 1: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області, пр-т. Миру, 21 А, м. Чернігів, 14000
до відповідача 2: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000
за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог - Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона № 59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд", вул. Лісова, 42, м. Чернігів, 14000
третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", пр-т Перемоги,33, м. Чернігів, 14000
про: визнання права власності.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець, довіреність № 3-15/626 від 15.07.2009 , ОСОБА_2, довіреність № 989, від 23.07.2010,
від відповідача 1: Р.М. Солошенко, довіреність № 7/25-340 "юк" від 23.03.2010,
від відповідача 2: Р.С. Миколаєнко, довіреність № 3-15/626 від 15.07.2009,
третя особа 1: не з'явився,
третя особа 2: В.В. Копиловська, довіреність № б/н від 11.01.2010.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області та Чернігівської міської ради, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог - Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона № 59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" та третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Комунального підприємства "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником майстерні "літ. А-1" загальною площею 200, 4 кв.м, яка знаходиться за адресою: вул. Лісна, 42, м. Чернігів. Разом з тим, Комунальне підприємство "Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі -Чернігівське МБТІ) відмовило в реєстрації права власності на дану майстерню мотивуючи своє рішення не поданням усіх необхідних документів, передбачених Тимчасовим положенням "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно".
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області (далі -Інспекція) проти задоволення позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що приміщення спірної майстерні збудовано без дотримання встановленої законодавством процедури та не введено в експлуатацію в передбаченому законодавством порядку.
Чернігівська міська рада проти задоволення позовних вимог заперечує, обґрунтовуючи свою позицію тим, що об'єкт нерухомості -майстерня є самочинним будівництвом, проведеним без відповідних рішень та дозволів.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до договору купівлі-продажу від 19.01.2004 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі -ФОП ОСОБА_1.) придбав у Дочірнього підприємства "Чернігівська пересувна механізована колона № 59" Відкритого акціонерного товариства "Чернігівводбуд" (далі -ДП "ПМК № 59") навіс під цемент, прилеглу до нього частку внутрішньої благоустроєної площадки та плити перекриття.
Позивач звернувся до Чернігівського МБТІ з проханням зареєструвати право власності на об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: вул. Лісна, 42, м. Чернігів.
При проведенні технічної інвентаризації Чернігівським МБТІ зафіксовано самочинне будівництво об'єкту нерухомого майна майстерні "літ. А-1" загальною площею 200, 4 кв.м, з наступними характеристиками: 1) фундамент та цоколь -бетонні блоки, бетон; 2) стіни -бетонні блоки, цегла; 3) перегородки -цегляні, 4) перекриття -залізобетонні плити; 5) підлога -бетон; 6) дах -суміщений, руберойд, 7) прорізи -ворота, двері металеві, 9) опалення - пічне. При проведенні інвентаризації, навісу під цемент, що є предметом договору купівлі -продажу, за зазначеною адресою не зафіксовано.
Чернігівське МБТІ відмовило позивачу в реєстрації права власності на приміщення майстерні "літ. А-1" загальною площею 200, 4 кв.м, з посиланням на п. 3.3 Тимчасового положення "Про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно". Рішення Чернігівського МБТІ мотивовано тим, що надані позивачем документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України. Зокрема: поданий договір нотаріально не посвідчений; предметом договору купівлі-продажу є навіс під цемент, що не є об'єктом нерухомого майна; відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав; при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.
У зв'язку із відмовою Чернігівським МБТІ в реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна -майстерню, позивач звернувся до суду з вимогою визнати право власності на дане майно.
Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Судом встановлено, що договір купівлі-продажу навісу під цемент від 19.01.2004 нотаріально не посвідчений та у встановленому законодавством порядку не реєстрований, судові рішення про визнання його дійсним відсутні, а відтак даний договір не є належним доказом набуття позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна - майстерню.
Згідно висновку Чернігівське МБТІ майстерня є об'єктом нерухомого майна, а не будівлею тимчасового характеру (предмет договору купівлі-продажу між позивачем та ДП "ПМК № 59"), оскільки має фундамент та цоколь, бетонні та цегляні стіни, залізобетонні перекриття, дах, опалення, в той час як згідно п. 3.2 Інструкції "Про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна" будівлі тимчасового характеру (до яких відносяться і навіс) - це будівлі - збірно-розбірні, без фундаменту, з недовговічного матеріалу, сезонного використання (без утеплення основних огороджувальних конструкцій).
Відтак, якщо розглядати спірний об'єкт як новостворене майно, то відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Разом з тим, позивачем не надано жодного доказу дотримання передбаченої законом процедури отримання дозволів на будівництво нерухомого майна, розроблення та затвердження проекту та доказів введення будівлі в експлуатацію.
Також, судом встановлено, що земельна ділянка, на якій розташована майстерня, не належить позивачу на праві власності, а знаходиться у користуванні останнього на умовах оренди, згідно договору № 2191 від 30.03.2004.
Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Власник земельної ділянки -Чернігівська міська рада, заперечує проти визнання за позивачем права власності на майстерню, розташовану на земельній ділянці площею 0,1236 га в м. Чернігові по вул. Лісній, 42, що зазначено у відзиві на позовну заяву (а.с. 56 -58).
Враховуючи ту обставину, що позивачем не доведено факт набуття права власності на спірну майстерню на підставах визначених законом та у встановленому порядку, вимога останнього про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна - майстерню літ. А-1 загальною площею 200, 4 кв.м, що знаходиться в м. Чернігові по вул. Лісній, 42 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 328, 331, 334, 376, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Л.Р. Кочергіна
Повний текст рішення підписано 25.08.2010
Суддя Л.Р. Кочергіна
25.08.10