17.08.10
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів,26 тел. 77-44-62
проспект Миру, 20
Іменем України
"12" серпня 2010 р. справа № 11/109
Позивач: Приватне підприємство "Промбуд",
проф. Геофізиків 10, м. Київ, 02088
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 14037
Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 13 356,10 грн.
Суддя Бобров Ю.М.
Представники сторін:
Представник позивача: Мільшин В.Ю., довіреність № б/н від 01.03.10р.
Відповідач: ОСОБА_1 -особисто, паспорт НОМЕР_1, виданий 16.12.97р. Новозаводським ВМ УМВС
Позивачем -Приватним підприємством „Промбуд”, м. Київ подано позов до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Чернігів про стягнення заборгованості в сумі 13 356,10 грн.
Розгляд справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування викладені у позовній заяві.
В позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що ПП „Промбуд” було поставлено товар (скло) на загальну суму 13 356,10 грн. та видана видаткова накладна. Товар відповідачем було прийнято, але не оплачено.
Направлену позивачем претензію, в якій він просив відповідача оплатити отриманий товар або його повернути, відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Відповідач у відзиві на позов (а.с. 32) позовних вимог не визнає, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
У відзиві на позов відповідач, не заперечуючи проти факту отримання товару, вказує на те, що поставка скла була здійснена без договору та без попереднього замовлення.
Відповідач прийняв товар за умови його оплати тільки після продажу всього скла або повернення (повністю чи частково), якщо воно не буде продано.
Строк виконання зобов'язання не був передбачений сторонами, а вимоги позивача відповідач не отримував.
Видаткова накладна як і всі інші надані позивачем документи, на думку відповідача, є підробленими.
Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та письмовому клопотанні (а.с. 40).
Заявлене відповідачем письмове клопотання про витребування у позивача оригіналів документів суд відхилив.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ПП „Промбуд”, згідно видаткової накладної № Пр-17070910 від 17.07.09р. (а.с. 12), було поставлено відповідачу товар (скло) на загальну суму 13 356,10 грн. без ПДВ.
Зазначена видаткова накладна оформлена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 181 ГК України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно з ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 4 ст. 203 ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважаться вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).
Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо поставки позивачем певного товару, та щодо прийняття зазначеного товару відповідачем та оплати його вартості.
Отже, суд доходить висновку про те, що між сторонами по справі фактично було укладено договір поставки.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивачем 25.05.10р. на адресу відповідача було направлено вимогу від 21.05.10р. (а.с. 28), в якій ПП „Промбуд” просив ФОП ОСОБА_1 сплатити загальну суму 13 356,10 грн. або повернути на адресу позивача товар у кількості і якості згідно видаткової накладної № Пр-17070910 від 17.07.09р. у термін передбачений законодавством.
Направлення цієї вимоги відповідачу підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції (а.с.44).
Цю вимогу відповідач отримати відмовився. Поштовим відділенням вимога була повернута за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Крім того, наведені вище факти встановлені і постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.10р. під час розгляду справи № 11/50 (а.с.23).
Згідно ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, у яких беруть участь ті самі сторони.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (14037, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в ОПЕРВ філії Чернігівського облуправління ВАТ „Державний Ощадний банк”, МФО 353553, код НОМЕР_2) на користь Приватного підприємства „Промбуд” (02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 10, р/р 26000134517800 в АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005, код 25586975) 13 356,10 грн. заборгованості, 133, 56 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236, 00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно -технічного забезпечення розгляду у судах.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 12.08.10р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення підписано 17.08.10р.
Суддя Ю.М. Бобров 25