09.08.10
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
05 серпня 2010 року Справа №8/101
За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 02095
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про стягнення 102871грн.95коп.
Суддя Т.Г. Оленич
від позивача: ОСОБА_1 - особисто; ОСОБА_3 -представник, довіреність зареєстрована в реєстрі за №676 від 05.08.2010р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 84980грн.43коп. боргу за товар, отриманий по накладним за період з 15.01.2009р. по 09.09.2009р. на підставі договору купівлі-продажу №01 від 20.01.2009р., 17891грн.52коп. пені, процентів річних та інфляційних нарахувань.
З наданих суду окремих розрахунків штрафних санкцій вбачається, що позивачем заявлено до стягнення 9934грн.14коп. пені, нарахованої за період з 13.02.2009р. по 17.01.10р., 1935грн.05коп. процентів річних, нарахованих за період з 13.02.2009р. по 30.06.10р., 6022грн.33коп. інфляційних нарахувань обчислених за період з 13.02.2009р. по 30.06.10р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В усних поясненнях, наданих в судовому засіданні, відповідач позовні вимоги визнав частково, в частині суми основного боргу, та заперечив проти заявлених до стягнення сум пені, процентів річних та інфляційних нарахувань в зв'язку з недоведеністю позивачем їх розміру.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання господарського суду, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою, наданою відповідачем в попередньо судовому засіданні, однак особисто або через представника участі в засіданні господарського суду не прийняв. Про поважність причин неявки суд не повідомлено.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України участь в господарських засіданнях є правом сторони, яким відповідач не скористався, а також враховуючи, що позивач проти розгляду справи у відсутності відповідача та його представника не заперечував, явка останнього в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
20 січня 2009 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач у справі, продавець за умовами договору) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі, покупець за умовами договору) укладено договір купівлі-продажу №01 (далі за текстом -договір купівлі продажу), за умовами якого позивач зобов'язався передати, соки, продукти харчування та інші товари у власність відповідача, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти і своєчасно оплатити товар на умовах даного договору.
Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору купівлі-продажу ціна, кількість, асортимент партії товару визначається сторонами в видатковій накладній. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору і повноправною підставою для відвантаження і підставою для розрахунку за кожну відвантажену партію товару покупцю.
Відповідно до п. п. 4.1., 4.2. договору купівлі-продажу датою приймання товару покупцем вважається дата отримання товару на складі покупця. Приймання -передача товару здійснюється з дотриманням вимог та умов чинного законодавства.
Згідно з умовами розділу 3 договору купівлі-продажу продавець передає товар покупцю на умовах товарного кредиту з відстрочкою остаточного розрахунку на 30 банківських днів з дати приймання товару. Продаж товару відбувається по цінам, встановленим домовленістю сторін і зазначених в накладній. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування підсумкових сум, зазначених у видаткових накладних, на розрахунковий рахунок продавця. Оплата може бути здійснена як в готівковій, так і безготівковій формі.
Таким чином між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору купівлі-продажу позивачем передано відповідачу по накладним №15/01 від 15.01.2009р., №29/1 від 29.01.2009р., № 28/04 від 28.04.2009р., №13/05 від 13.05.2009р., №30/05 від 30.05.2009р., №2/06 від 02.06.2009р., №6/06 від 06.06.2009р., №29/08 від 29.08.2009р., №9/09 від 09.09.2009р. товар на загальну суму 259782грн.69коп.
Про отримання відповідачем товару свідчить підпис та відтиск печатки відповідача на вищевказаних накладних.
Виходячи з умов договору купівлі-продажу отриманий по накладній №15/01 від 15.01.2009р. товар мав бути оплачений відповідачем до 26.02.2009р.;
по накладній №29/1 від 29.01.2009р. -до 12.02.2009р.;
по накладній №28/04 від 28.04.2009р. -до 10.06.2009р.;
по накладній №13/05 від 13.05.2009р. -до 24.06.2009р.;
по накладній №30/05 від 30.05.2009р. -до 10.07.2009р.;
по накладній №2/06 від 02.06.2009р. -до 14.07.2009р.;
по накладній №6/06 від 06.06.2009р. -до 17.07.2009р.;
по накладній №29/08 від 29.08.2009р. -до 09.10.2009р.;
по накладній №9/09 від 09.09.2009р. -до 21.10.2009р.
В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару в сумі 174802грн.26коп., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с.18-19).
Таким чином, на момент винесення рішення за відповідачем обліковується заборгованість за отриманий від позивача товару на підставі договору купівлі-продажу №01 від 20.01.2009р. у сумі 84980грн.43коп. Наявність вищевказаної заборгованості також в судовому засіданні визнано відповідачем.
Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 84980грн.43коп. боргу.
Відповідно до п. 6.3. договору у випадку затримки платежу в зазначений у договорі строк, покупець сплачує продавцю пеню від вартості неоплаченого товару в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З урахування вказаної умови договору позивач просить стягнути з відповідача 9934грн.14коп. пені, нарахованої за період з 13.02.2009р. по17.01.10р., за несвоєчасну оплату отриманого товару.
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Порушення боржником взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у застосуванні встановлених законом та договором мір відповідальності, зокрема і у сплаті неустойки.
За змістом ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого за договором купівлі-продажу товару, наданий позивачем розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи, та обчислений з урахуванням умов договору та облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який нараховано пеню, а також з урахуванням проведених відповідачем платежів та строків нарахування пені відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тому суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 9934грн.14коп. є правомірними і задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки інший розмір сторони не передбачили в договорі, три проценти річних обчислені позивачем за весь період прострочення виконання зобов'язання, починаючи з 13.02.2009р. по 30.06.10р., і становить 1935грн.05коп.
Сума інфляційних нарахувань обчислені позивачем із застосуванням встановлених індексів інфляції за період з 13.02.2009р. по 30.06.10р., і становить 6022грн.33коп.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунки втрат від інфляції, судом встановлено, що позивачем втрати від інфляції нараховані за прострочення оплати товару, отриманого по накладним №9/09 від 09.09.2009р. та №29/08 від 29.08.2009р., хоча відповідачем платіж був здійснений в тому ж місяці, в якому зобов'язання мало бути виконано, а саме в жовтні. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не були понесенні збитки від інфляції в зв'язку з простроченням оплати товару, отриманого по накладним №9/09 від 09.09.2009р. та №29/08 від 29.08.2009р., а тому в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції за прострочення оплати товару, отриманого по накладним №9/09 від 09.09.2009р. та №29/08 від 29.08.2009р., обчислених за жовтень 2009 року у сумі 536грн.01коп. має бути відмовлено.
Враховуючи, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, а тому з нього має бути стягнуто 5486грн.32коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з 13.02.2009р. по 30.06.10р., та 1935грн.05коп. процентів річних, обчислених за період з 13.02.2009р. по 30.06.10р.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і з відповідача має бути стягнуто 84980грн.43коп. боргу за товар, 9934грн.14коп. пені, 5486грн.32коп. інфляційних нарахувань та 1935грн.05коп. процентів річних.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.530, 549, 610, 611, 625, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р №НОМЕР_3 в ВАТ АБ „Старокиївський банк”, МФО 321477) 84980грн.43коп. боргу, 9934грн.14коп. пені, 1935грн.05коп. процентів річних, 5486грн.32коп. інфляційних нарахувань, 1023грн.36коп. державного мита та 234грн.77коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г. Оленич
Повне рішення підписано 09 серпня 2010 року.
Суддя Т.Г. Оленич