Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"05" серпня 2010 року Справа № 9/35
за позовом: Селянського (фермерського) господарства «Агрофірма
«Рогізнянська», 09300, смт. Володарка Володарського р-ну Київської області, вул.. Армійська,2
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніжинбуд», 16645,
с. Крути Ніжинського р-ну Чернігівської області, вул.. Радгоспна,21
предмет спору: про стягнення 89528,62грн.
Суддя С.М.Івченко
позивача: Жданюк І.М.-представник, дор. від 07.06.2010р.
відповідача: не з'явився.
Позивачем подано позов про стягнення 89528,62грн., в т. ч. 75644 грн. основного боргу,4879,95грн. збільшення суми боргу на індекс інфляції, 9002,67грн.- 24 відсотка річних від простроченої суми та 8000грн. витрат на правову допомогу.
Відповідачем письмового відзиву на позов не надано, представник у судове засідання не з'явився.
Ухвалою про порушення провадження у справі від позивача вимагалось надання довіреності на одержання відповідачем товарно-матеріальних цінностей , однак вони не надані з поясненням представником позивача у судовому засіданні про не передання їх довірителем повіреному, оскільки представник не є працівником позивача.
Зважаючи на повідомлення сторін належним чином про час та місце розгляду справи шляхом надсилання ухвали про порушення провадження у справі, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, суд вважає з можливе розглянути справу за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
12 травня 2009р. сторони уклали договір №12 купівлі-продажу, згідно до якого позивач продав, а відповідач купив насіння кукурудзи та ячменю пивоварного з зобов'язанням сплатити за товар до 1 листопада 2009р..
Як свідчать копії наданих суду накладних № 69 від 25.04.2009р. та № 88 від 25.05.2009р. позивачем відпущено відповідачу товару на загальну суму 188250грн.
Одержаний товар відповідачем оплачено частково , заборгованість складає 75644грн..
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
За несвоєчасне виконання відповідачем у повному обсязі взятих зобов'язань позивач нарахував інфляційні на суму заборгованості та передбачені договором проценти річних від суми несплачених коштів.
2
Стосовно відповідача ухвалою господарського суду Чернігівського області від 24 грудня 2009р. порушено справу про банкрутство №9/130б., а постановою в ід 03.03.10р. боржника у порядку ст.. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано банкрутом, про що з метою виявлення кредиторів здійснено публікацію в офіційному друкованому органі-газеті «Голос України» за 21 січня 2010р. . Позивач з заявою про грошові вимоги у межах справи про банкрутство не звертався. Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язань -до 01.11.09р., а справа про банкрутство порушена 24.12.09р., вимоги позивача носять конкурсний характер, оскільки виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно до ст. 14 згаданого вище Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Положення згаданої статті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кореспондуються з положеннями ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що зобов'язання припиняються частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
За таких обставин, коли позивач не звернувся зі своїми вимогами до відповідача у рамках порушеної стосовно нього справи про банкрутство, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 598 Цивільного кодексу України, ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя С.М.Івченко
17.06.Повний текст рішення підписано08
05.08.10