02.08.10Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"26" липня 2010 року Справа № 20/76
Суддя Цимбал -Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє»
04071, пров.Електриків,13, м.Київ;
до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Айтек-Україна»
14021, вул. Широка,2, м.Чернігів;
предмет спору: стягнення 6216,79 грн.;
за участю представників сторін:
позивача: не з'явились;
відповідача: не з'явились;
Товариство з обмеженою відповідальністю „Соммєльє” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Айтек-Україна” про стягнення 5000,00 грн. основної заборгованості, 500,00 грн. штрафу, 416,89 грн. пені, 238,88 грн. інфляційних та 61,01 грн. річних згідно договору № 176 від 10.09.2009 року.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.05.2010р. розгляд справи призначено на 10.06.2010р.
Відповідач в судове засідання не з'явився, представника не направив, ухвала господарського суду Чернігівської області від 27.05.2010 року направлена на адресу відповідача (м. Чернігів, вул. Широка, 2) повернулася з поштовою відміткою „організація вибула”.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 03.06.10р. місцезнаходження відповідача: м. Чернігів, вул. Широка, 2.
Відповідно до ст. ст.17,18,19,20 Закону України від 15.05.2003р. за №755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців”:
відомості про юридичну особу або фізичну особу -підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України; в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, її місцезнаходження; в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб;
якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьої особою, доки до них не внесено відповідних змін;
відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків і надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Враховуючи викладене, господарським судом відповідно до ст.87 ГПК України було повідомлено відповідача про час та місце слухання справи.
Разом з цим, слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
25.06.2010р. позивачем надано уточнення до позовної заяви, в якій позивач зменшує розмір заборгованості до 5000грн.
Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи з викладеного, господарський суд прийшов до висновку, що своєю заявою про зменшення позовних вимог, позивач фактично відмовився від вимог в частині стягнення 500,00 грн. штрафу, 416,89 грн. пені, 238,88 грн. інфляційних та 61,01 грн. річних.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Виходячи з викладеного, господарський суд припиняє провадження у справі в частині вимог позивача щодо стягнення 500,00 грн. штрафу, 416,89 грн. пені, 238,88 грн. інфляційних та 61,01 грн. річних.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
10.09.2009р. між ТОВ «Соммелье»та ТОВ «Айтек-Україна»укладено договір № 176 (далі -Договір).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник постачає, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити на умовах, визначених даним договором товар в асортименті, кількості та по цінам, зазначеним в накладних, які засвідчують передачу-прийом товару від Продавця до Покупця і є невід'ємною частиною Договору. Сукупність усіх сум, вказаних в накладних за поставлений товар є ціною даного Договору.
Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.
Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
На виконання умов договору, позивачем був переданий відповідачу товар відповідно до накладних: № С-10761 від 22.10.2009р. на суму 3038,17грн., №С-11783 від 08.12.2009р. на суму 4100,72грн.
Зазначені накладні підписані представниками та підписи скріплені печатками сторін.
Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідачем здійснено часткову оплату товару 26.03.2010р. на суму 2138,89грн. Інша сума на момент прийняття рішення залишилась не сплаченою.
Враховуючи, що умовами Договору чітко не визначено дату оплати товару, суд вважає за необхідне застосувати ст. 530 ЦК України.
Згідно п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем направлено відповідачу вимогу № 522 від 23.06.2010р. з проханням сплатити заборгованість в сумі 5000,00грн., що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком від 23.06.2010р.
Обов'язок щодо повної оплати отриманого товару відповідачем не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України і в результаті чого заборгованість перед позивачем складає 5000,00грн.
Станом на час вирішення спору факт отримання товару відповідачем не спростований, заборгованість перед позивачем не погашена, тому позовні вимоги в частині стягнення 5000,00грн. основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, витрати, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Керуючись с.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 500,00 грн. штрафу, 416,89 грн. пені, 238,88 грн. інфляційних та 61,01 грн. річних.
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Айтек-Україна»(14021, вул. Широка,2, м.Чернігів, р/р 26004026384 в АКБ «Полікомбанк»м.Чернігів, МФО 353100, код ЄДРПОУ32946608) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Соммельє»(04071, пров.Електриків,13, м.Київ, р/р 260063180501 у ПАТ «Комерційний банк «Даніель», МФО 380980, код ЄДРПОУ 35877773) 5000,00грн. основного боргу, а також 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 02 серпня 2010 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна