29.07.10
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел.678-853
Іменем України
29 липня 2010 року Справа № 8/99
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Салті-Брок-2000”, вул. Жабинського, 9, к. 16, м. Чернігів, 14017
До відповідача: Дочірнього підприємства “Аграрій”, вул. Центральна, 10, с.м.т. Носівка, Чернігівська область, 17100
Про стягнення 5068грн.80коп.
Суддя Т.Г. Оленич
Від позивача: Костирко Ю.В. -представник, довіреність № 9 від 13.07.2010р.
Від відповідача: не з'явився
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 5068грн.80коп. боргу по оплаті послуг по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці, які надавалися на підставі договору доручення про надання послуг по декларуванню товарів від 01.04.10р. №15/10/Н.
Відповідач письмового відзиву на позов не надіслав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Представник відповідача участі в засіданні господарського суду не прийняв, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Про поважність причин неявки представника суд не повідомлено.
Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності уповноваженого представника відповідача, оскільки явка останнього в судове засідання обов'язковою не визнавалася.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши та оцінивши надані сторонами докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
01 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Салті-Брок-2000” (позивач у справі, повірений за умовами договору) та Дочірнім підприємством „Аграрій” (відповідач у справі, довіритель за умовами договору) укладено договір доручення про надання послуг по декларуванню товарів №15/10/Н (далі за текстом -договір доручення).
За умовами вказаного договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів довірителя, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю довірителя, послуги. Дії, пов'язані із декларуванням і митним оформленням товарів відповідача, здійснюються позивачем самостійно від свого імені за рахунок і за дорученням довірителя в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором.
Згідно із п. 5.4. договору доручення виконання послуг підтверджується актом виконаних робіт (послуг) та/або оформленою ВМД.
В свою чергу відповідно до п. 2.3.7. договору доручення відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати послуги позивача.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором доручення, а тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою 68 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.
На виконання умов договору доручення позивачем надано відповідачу за період з 21.04.2010р. по 21.05.2010р. послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці, на загальну суму 36667грн.80коп.
Факт надання особисто позивачем та отримання вищевказаних послуг відповідачем підтверджується, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1-00000957 від 21.04.2010р., №1-00000958 від 21.04.2010р., №1-00000959 від 21.04.2010р., №1-00000974 від 23.04.2010р., №1-00000979 від 23.04.2010р., №1-00001029 від 26.04.2010р., №1-00000998 від 27.04.2010р., №1-00000999 від 27.04.2010р., №1-00001014 від 27.04.2010р., №1-00001077 від 28.04.2010р., №1-00001084 від 30.04.2010р., №1-00001087 від 30.04.2010р., №1-00001124 від 05.05.2010р., №1-00001134 від 08.05.2010р., №1-00001183 від 14.05.2010р., №1-00001269 від 21.05.2010р., підписаними сторонами та скріпленими їх печатками.
Одночасно з підписанням актів здачі-прийняття робіт, як зазначає позивач, відповідачу вручені рахунки-фактури №Н-00000381 від 21.04.2010р., №Н-00000382 від 21.04.2010р., №Н-00000383 від 21.04.2010р., №Н-00000393 від 23.04.2010р., №Н-00000394 від 23.04.2010р., №Н-00000407 від 26.04.2010р., №Н-00000409 від 27.04.2010р., №Н-00000411 від 27.04.2010р., №Н-00000425 від 27.04.2010р., №Н-00000429 від 28.04.2010р., №Н-00000437 від 30.04.2010р., №Н-00000441 від 30.04.2010р., №Н-00000447 від 05.05.2010р., №Н-00000453 від 08.05.2010р., №Н-00000474 від 14.05.2010р., №Н-00000502 від 21.05.2010р., на оплату отриманих послуг, про що також свідчить посилання у вищевказаних актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) на ці рахунки-фактури.
Відповідно до ч. 1 ст. 1002 Цивільного кодексу України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з п.п. 5.1., 5.2., 5.3. договору доручення за виконання послуг довіритель за кожне оформлення виплачує повіреному суму, розмір якої залежить від обсягу виконаних робіт та наданих послуг. Розрахунок цього розміру здійснюється згідно із тарифами повіреного. Розрахунки здійснюються на умовах попередньої оплати. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 3-ох банківських днів з моменту надання послуг шляхом коригування авансових платежів та розміру фактично наданих послуг.
Як свідчать докази, наявні в матеріалах справи, відповідач частково виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманих згідно договору доручення послуг.
Позивач намагався врегулювати спір в позасудовому порядку шляхом надсилання відповідачу вимогу про сплату грошових коштів №163 від 22.06.2010р. (копія -а.с. 45-47)
Листом №б/н від 07.06.2010р. (копія -а.с. 44) відповідач визнав пред'явлену до сплати суму заборгованості та гарантував погасити заборгованість до 14.06.2010р.
Однак станом на день винесення рішення відповідачем не оплачені послуги, на оплату яких позивачем виставлені рахунки-фактури №Н-00000474 від 14.05.2010р. та №Н-00000502 від 21.05.2010р. на загальну суму 5068грн.80грн.
В силу ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих йому послуг у строки, визначених у рахунках-фактурах №Н-00000474 від 14.05.2010р. (оплатити до 17.05.10р.) та №Н-00000502 від 21.05.2010р. (оплатити до 26.05.10р.), а також у строк, визначений самим відповідачем у гарантійному зобов'язанні від 07.06.10р., не виконав, отримані послуги не оплатив. Заборгованість становить 5068грн.80коп.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання по оплаті послуг по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці, на момент прийняття рішення доказів повного погашення заборгованості за вищевказані послуги відповідач суду не представив, а тому з нього підлягає стягненню 5068грн.80коп. боргу.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 530, 1000, 1002 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства “Аграрій”, вул. Центральна, 10, с.м.т. Носівка, Чернігівська область (ідентифікаційний код 32995702, р/р №26006102397 в АТ „Райффазен Банк Аваль”, МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Салті-Брок-2000”, вул. Жабинського, 9, к. 16, м. Чернігів (ідентифікаційний код 30647619, р/р №26001004462 в ПАТ „Полікомбанк” м. Чернігів, МФО 353100) 5068грн.80коп. боргу, 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г. Оленич