30.07.10
Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
Іменем України
"27" липня 2010 року Справа №20/87
Суддя Цимбал -Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи
позивача: відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»
01030, б-р Т.Шевченка,18, м.Київ;
в особі Чернігівської філії Центру телекомунікаційних послуг
14000, вул. Коцюбинського,50-а, м.Чернігів;
до відповідача : приватного підприємства «Терек-ДКВ»
14000, вул. Київська,13,м.Чернігів;
предмет спору: стягнення 857,39грн.;
за участю представників сторін:
позивача: Слісар А.В.- (дов. №6342 від 21.07.2010р.)- представник;
відповідача: не з'явився;
Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком” в особі центру телекомунікаційних послуг Чернігівської філії „ВАТ Укртелеком” звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства «Терек-ДКВ»(далі- ПП «Терек-ДКВ»про стягнення 857,39грн. заборгованості за користування послугами зв'язку.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.06.2010р. розгляд справи призначено на 27.07.2010р.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає:
· відповідачу були надані послуги за Договором від 01.04.2007р. №92 та Договором від 01.06.2007р. за №54901 всього на суму 821,81грн.;
· у зв'язку з несплатою основного боргу позивачем нараховано 08,69грн. пені, 04,86грн. річних та 22,03грн. інфляційних;
· вимоги викладені у позові пов'язані між собою підставою виникнення, оскільки заборгованість виникла за телекомунікаційні послуги до складу яких входять послуги телефонного зв'язку, послуги доступу до мережі Інтернет та інші, вартість даних послуг виставляється в єдиному рахунку;
· позивачем заявлено клопотання про об'єднання вимог за Договором від 01.04.2007р. №92 та Договором від 01.06.2007р. за №54901 та їх розгляд в одному провадженні;
Згідно до ст.58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги за Договором-1 та Договором-2 підлягають сумісному розгляду в одному провадженні.
Відповідач відзиву на позов не надав, представників в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції №1400601701644.
Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
01.04.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг електрозв'язку №92 (далі -Договір-1).
01.06.2007р. між Позивачем та Відповідачем укладено договір про надання послуг бізнес-мережі №54901 ( далі - Договір-2).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 1 Договору-1, Підприємство зв'язку (позивач) надає послуги електрозв'язку, перераховані в Додатку 1, і безплатні послуги, перераховані в Додатку 2.
Відповідно до п.1.1 Договору-2, Позивач надає Бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги бізнес-мережі Утел, а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються Бізнес-абонентом шляхом укладання відповідних додаткових угод до цього Договору.
За юридичною природою вказані договори є договорами про надання послуг, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 63 ЦК України
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Спір виник щодо стягнення заборгованості за надані послуги з 01.12.2009р. по 30.04.2010р. за Договором-1 в сумі 266,00грн. та з 01.12.2009р. по 31.05.2010р. за Договором-2 в сумі 555,81грн.
Відповідно до ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто.
Позивачем обов'язки по договору виконувались належним чином.
Так, позивач надавав відповідачу пакет послуг Бізнес-мережі та послуги електрозв'язку вартістю 821,81грн..
Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 4.1,4.2. Договору-1, послуги, які надаються Підприємством електрозв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою, авансовою, системою оплати.
Відповідно до п.4.5 Договору-1, розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться Споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до п.3.1 Договору-2, не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє Бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих Послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, у межах якого надавалися Послуги.
За Договором-1 та Договором-2 позивачем виставлені відповідачу спільні рахунки за грудень 2009р. на суму 104,40грн., за січень 2010р. на суму 88,86гн., за лютий 2010р. на суму 50,03грн., за березень 2010р. на суму 98,39грн., за квітень 2010р. на суму 28,40грн., за травень 2010р. на суму 28,40грн., які отримані відповідачем.
Проте, відповідач не виконав свого обов'язку щодо виконання умов Договорів, а саме оплати наданих послуг до 20 числа поточного місяця.
Відповідач зобов'язання щодо оплати послуг в сумі 821,81 грн. не здійснив.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором у відповідача перед позивачем в сумі 821,81грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечувався, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п.5.8 Договору-1, у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) Споживач сплачує пеню ,яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Згідно п.4.2 Договору-2, у разі затримки оплати за надані послуги Бізнес-абонентам нараховується пеня з 01 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обов'язкова. При неповній оплаті боргу у першу чергу погашається сума пені.
Позивачем нарахована пеня з 21.03.2010р. по 11.06.2010р. в розмірі облікової ставки НБУ в сумі 08,69грн. Нарахування пені відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.
Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем обґрунтовано нараховані відповідачу за період з 21.09.2009р. по 11.06.2010р. 22,03грн. інфляційних та 04,86грн. 3% річних, які підлягають задоволенню та стягненню на його користь.
Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.
Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, витрати, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача держмито в сумі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Керуючись ст.49, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства «Терек-ДКВ»(14000, вул. Київська,13,м.Чернігів, р/р 26008051400413 в ПАТ «Приватбанк», МФО 353586, код 34258874) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»(01030, бул. Т. Шевченка,18, м. Київ, р/р 26006413 в ЧОД ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 353348, код ЄДРПОУ 01189425) 821,81грн. основного боргу, 08,69грн. пені, 22,03грн. інфляційних, 04,86грн. 3% річних, а всього 857,39грн., а також 102,00 грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна
Повний текст рішення підписано 30 липня 2010 року.
Суддя М.П. Цимбал-Нарожна