м. Вінниця
16 березня 2023 р. Справа № 120/7551/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Марисік Ю.В.,
представника позивача: Рябокінь Р.П.,
представника відповідача: Дмитрук Ю.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю наказів начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 року та №146 о/с від 31.08.2022 року.
Ухвалою суду від 26.09.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку.
10.10.2022 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 17.10.2022 року продовжено ОСОБА_1 процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
24.11.2022 року на адресу суду надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 29.11.202 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
16.12.2022 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки відповідно до частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України перебування поліцейського на службі у стані алкогольного сп'яніння не може вважатись незначним дисциплінарним проступком.
Також дисциплінарною комісією враховано вимоги пункту 1 наказу Національної поліції України від 19.07.2022 року №507 "Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції", відповідно до якого, за результатами службових розслідувань за фактами перебування на службі в стані сп'яніння до винних поліцейських застосувати найсуворіший вид дисциплінарної відповідальності - звільнення зі служби в поліції.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 27.01.2023 року визнано поважними причини пропуску та поновлено строк звернення до суду.
Ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, занесеної секретарем судового засідання до протоколу судового засідання 30.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні 09.02.2023 року допитаний в якості свідка лікар ортопед-травматолог Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради ОСОБА_2 , який надав суду покази, що 18.07.2022 року до нього звернувся ОСОБА_1 із скаргами на біль у правому плечі. Після проведення огляду пацієнта лікарем рекомендовано обмежити фізичну активність. Однак, у той день Електронний реєстр листків непрацездатності не працював, а тому медичний висновок було сформовано на наступний день 19.07.2022 року.
Також у судовому засіданні 27.02.2023 року допитаний в якості свідка член дисциплінарної комісії - старший інспектор Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 , який суду надав покази щодо обставин отримання пояснень від ОСОБА_1 , зокрема вказав, що позивач не повідомляв про погіршення стану здоров'я чи перебування його на лікарняному починаючи з 17.07.2022 року.
На запитання суду вході допиту в якості свідка, ОСОБА_3 заперечив факт надання будь-яких роз'яснень і переконань ОСОБА_1 щодо визнання вини для необхідності застосування більш м'якого стягнення.
Ухвалою суду від 03.03.2023 року витребувано з власної ініціативи у Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради належним чином засвідчений витяг із журналу прийому пацієнтів (витяг з електронного реєстру осіб, які звернулись за медичною допомогою) щодо звернення ОСОБА_1 за період з 18.07.2022 року по 19.07.2022 року із зазначенням часу звернення та інформацію про час формування лікарем ОСОБА_2 медичного висновку №6343-7М49-73Т7-8856 від 19.07.2022 року.
13.03.2023 року Комунальним некомерційним підприємством "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради надано суду інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров'я №6343-7М49-73Т7-8856 від 19.07.2022 року та витяг із журналу відвідування пацієнтів Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради.
Також, 15.03.2023 року Комунальним некомерційним підприємством "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради в адресу суду скеровано лист №129 у якому зазначено, що первинне звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою було 18.07.2022 року о 15:00 год. Внесення даних до електронного реєстру осіб, які звернулись за медичною допомогою було зроблено 19.07.2022 року та сформовано медичний висновок з 08:00 по 23:59 год.
У судовому засіданні 16.03.2023 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини які викладені в позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні з підстав, що викладені у поданому суду письмовому відзиві.
Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
19.07.2022 року керівництвом відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції виявлено, що слідчий слідчого відділення старший лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив грубий дисциплінарний проступок, який виразився у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння.
З метою проведення службового розслідування за указаним фактом, керуючись вимогами статей 14 та 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України та Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №885 від 20.07.2022 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" /а.с. 9/.
Із висновку службового розслідування щодо порушення службової дисципліни, допущеного слідчим слідчого відділення відділення поліції №1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Пшеничнюком О.В., затвердженого начальником Головного управління національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_4 26.07.2022 року /а.с. 13-19/ вбачається наступне.
19.07.2022 року до керівництва Головного управління національної поліції у Вінницькій області звернувся начальник відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області підполковник поліції ОСОБА_5 про те, що під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю ним було виявлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 перебуває на службі з ознаками алкогольного сп'яніння.
Надалі, ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, на що останній погодився.
Огляд на стан сп'яніння проводився в Комунальному некомерційному підприємстві "Центр терапії залежностей "Соціотерапія" Вінницької обласної ради" за допомогою приладу "Алкотест 6820". За результатами проведеного огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння легкого ступеню (огляд проведено 19.07.2022 року о 09:15 год). За результатами тесту вміст алкоголю у видихуваному повітрі склав 1,30‰, результат повторного тесту - 1,37‰.
У подальшому, посадовими особами відповідача складено акт про перебування ОСОБА_1 на службі у стані алкогольного сп'яніння, з яким останній ознайомився.
Підполковником поліції ОСОБА_6 , відповідно до частини 4 статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, прийнято рішення про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків до кінця дня, його вогнепальну зброю здано до кімнати зберігання зброї.
З приводу допущеного порушення службової дисципліни старший лейтенант поліції ОСОБА_1 пояснив, що 18.07.2022 року після робочого дня він зустрівся із своїми знайомими, з якими вживав алкогольні напої до 23:00 год. після чого повернувся додому та ліг спати.
Наступного дня, 19.07.2022 року о 07:50 год. позивач прибув до відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області.
Під час проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю начальник відділення поліції виявив у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння.
У своєму поясненні ОСОБА_1 зауважив, що він був ознайомлений з вимогами Дисциплінарного статуту Національної поліції, якими заборонено перебувати на службі у стані сп'яніння. Свою вину у скоєному порушенні службової дисципліни визнав повністю.
У висновку службового розслідування зазначено, що порушення службової дисципліни, допущенні старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами службового розслідування, а саме: довідкою Комунального некомерційного підприємства "Центр терапії залежностей "Соціотерапія" Вінницької обласної ради", актом перебування на службі в стані алкогольного сп'яніння, його поясненнями, поясненнями підполковника поліції ОСОБА_7 , капітана поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_9 , лейтенанта поліції Аліни Пішти та відеозаписами з портативного відеореєстратора.
Під час визначення виду дисциплінарного стягнення, дисциплінарна комісія враховувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби та прийшла до висновку, що в діях слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 наявне порушення службової дисципліни.
Відповідно до статтей 11, 13, 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області прийнято наказ №684 від 26.07.2022 року, яким застосовано до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №146 о/с від 31 серпня 2022 року слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 звільнено зі служби в поліції.
На переконання позивача накази Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 року та №146 о/с від 31 серпня 2022 року є протиправними, а тому їх слід скасувати.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно з частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Приписами частини 1 статті 1 Дисциплінарного Статуту передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту передбачено, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з статтею 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Статтею 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є:
1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;
2) попередня бездоганна поведінка;
3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;
4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;
5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;
6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є:
1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння;
2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;
3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього;
4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;
5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 затверджені Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки й порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими: відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Пунктом 3 розділу 4 вказаних Правил визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Суд зазначає, що з огляду на висновок службового розслідування, що затверджений 26.07.2022 року, висновки відповідача щодо порушення позивачем Присяги поліцейського, вимог частини 1, пунктів 1, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та абзаців 1, 2 пункту 1, абзацу 6 пункту 2 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, ґрунтуються на встановлених відповідачем обставинах щодо прибуття на службу у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, представник позивача вказує на те, що 19.07.2022 року ОСОБА_1 не повинен був перебувати на службі, оскільки травмував плече та йому встановлено тимчасову непрацездатність, а прибув до відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, щоб особисто повідомити про це свого керівника.
Судом встановлено, що відповідно до розстановки нарядів на 19.07.2022 року, що затверджений начальником відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області підполковником поліції ОСОБА_6 , позивач повинен був з 08:00 год. заступити у складі наряду з охорони адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції про що був належним чином повідомлений.
19.07.2022 року о 07:50 год. ОСОБА_1 у форменому одязі, з вогнепальною зброєю прибув до актового залу відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області для проведення інструктажу із заходів безпеки при поводженні зі зброєю та несення служби по охороні адміністративної будівлі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції.
Наведене підтверджується матеріалами службового розслідування та не заперечувалось позивачем, який особисто надавав пояснення у судовому засіданні 09.02.2023 року.
Доцільність прибуття у форменому одязі зі зброєю до відділення поліції під час встановлення на один день непрацездатності ОСОБА_1 на запитання суду пояснювалась необхідністю особистого повідомлення безпосереднього керівника про хворобу та встановлену непрацездатність.
Втім, суд зазначає, що ОСОБА_1 прибувши о 07:50 год. 19.07.2022 року для несення служби не здійснив жодних дій щодо такого повідомлення безпосередньому керівнику, а знаходився у актовому залі відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області та очікував проведення інструктажу із заходів безпеки поводження зі зброєю.
Надалі, під час проведення інструктажу із заходів безпеки поводження зі зброєю, при особистому спілкуванні із безпосереднім керівником та під час виявлення, освідування на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 не повідомлялось про наявність ознак захворювання та встановлену непрацездатність.
Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 03.03.2023 року про витребування доказів Комунальним некомерційним підприємством "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради надано відповідь, з якої вбачається, що первинне звернення ОСОБА_1 за медичною допомогою було 18.07.2022 року о 15:00 год., а внесення даних до електронного реєстру осіб, які звернулись за медичною допомогою було зроблено 19.07.2022 року та сформовано медичний висновок про тимчасову непрацездатність з 08:00 по 23:59 год.
Одночасно, Комунальним некомерційним підприємством "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради не вказано про встановлення ОСОБА_1 непрацездатності чи неможливість її встановлення, саме з 18.07.2022 року при первинному зверненні за медичною допомогою.
Отже, медичний висновок про тимчасову непрацездатність сформований 19.07.2022 року, після подій, за яких було установлено прибуття ОСОБА_1 для несення служби в стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, в ході розгляду справи, ОСОБА_1 особисто надав пояснення суду, що необхідність прибуття 19.07.2022 року до відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, під час встановленої непрацездатності саме у форменому одязі та із вогнепальною зброєю викликана збройною агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану на території України.
Однак, яким нормативним чи розпорядчим актом обумовлена необхідність особистого прибуття до приміщення відділення поліції у форменому одязі та із вогнепальною зброєю для повідомлення безпосереднього керівника про встановлення непрацездатності, логічними та з послідовним взаємозв'язком поясненнями ОСОБА_1 обгрунтувати не зміг.
Суд звертає увагу, що під час проведення службового розслідування, ОСОБА_1 вину визнав, не заперечував щодо виявлених обставин порушення службової дисципліни і не тільки не повідомляв про хворобу і встановлену непрацездатність, а навпаки підтверджував відсутність будь-якого захворювання чи погіршення стану здоров'я.
Таким чином, надані пояснення та долучені до матеріалів судової справи докази про погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 і встановлення непрацездатності, суд оцінює критично та вважає їх виключно намаганням ввести в оману за для уникнення відповідальності позивача.
З'ясовані в ході розгляду справи обставини вказують, що надані докази щодо встановлення позивачу непрацездатності, створені та здобуті після встановлення факту прибуття на службу ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння.
В контексті із наведеним, покази свідка лікаря ортопед-травматолога Комунального некомерційного підприємства "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради ОСОБА_2 , який пояснив, що ОСОБА_1 звертався до нього із скаргами на біль у правому плечі 18.07.2022 року, проте Електронний реєстр листків непрацездатності не працював, у зв'язку з чим медичний висновок було сформовано на наступний день, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як не спростовують встановлених обставин при проведенні службового розслідування та при розгляді цієї справи.
Твердження позивача, що визнання ним вини під час проведення службового розслідування зумовлено наполяганнями старшого інспектора Управління головної інспекції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 , який відбирав у нього письмові пояснення і переконував, що такий їх зміст буде наслідком застосування менш суворого стягнення, не знайшли свого підтвердження належними, допустимими доказами та спростовано показами, допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_3 .
Підсумовуючи вище викладене, на переконання суду, відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з поліції, адже ОСОБА_1 прибувши для несення служби в стані алкогольного сп'яніння, допустив проступок, який дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства; такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований тощо.
Такий висновок зроблено судом з урахуванням правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові № 260/1/19 від 12 травня 2022 року.
Також, відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові №822/1175/17 від 03.02.2021 року з приводу наслідків недотримання особою Правил етичної поведінки поліцейських в аспекті припинення подальшої публічної служби поліцейський повинен дотримуватись покладених на нього вимог, в тому числі етичного та морального змісту, як в робочий час, так і в час відпочинку, що передбачено вимогами Дисциплінарного статуту та Закону України "Про Національну поліцію", та уникати вчинення дій, які б могли викликати негативну суспільну думку населення відносно органів поліції та спричинити суспільний резонанс.
Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд вважає, що посилання на неробочий час чи час тимчасової непрацездатності не може виправдовувати такий вчинок поліцейського, як прибуття до відділення поліції у форменому одязі зі зброєю у стані алкогольного сп'яніння.
Зі змісту Присяги поліцейського, текст якої наведено у статті 64 Закону України "Про Національну поліцію", вбачається, що особа, яка вступає на службу в поліцію, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
При вирішенні даної справи, суд також враховує висновки, викладені у Постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року по справі №620/397/21, а саме, що передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов'язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов'язків.
Як встановлено судом, під час проведення службового розслідування відповідачем встановлено обставини недотримання з боку позивача вимог законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, що виразилось у прибутті для несення служби в стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, допущений ОСОБА_1 проступок підриває довіру, авторитет до органів Національної поліції та порочить високе звання поліцейського, а тому суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Європейський суд з прав людини зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 12 січня 2012 року у справі "Горовенки та Бугара проти України" (Заяви №№ 36146/05 та 42418/05) п.38).
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу, що дії відповідача при прийняті оскаржуваних наказів регламентовані статтею 22 Закону України "Про Національну поліцію".
Статтею 22 Закону України "Про Національну поліцію" визначено основні повноваження керівника поліції. Керівник поліції, зокрема: очолює поліцію та здійснює керівництво її діяльністю, забезпечує виконання покладених на неї завдань; у межах компетенції організовує та контролює виконання поліцією Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів міністерств, а також наказів і доручень Міністра внутрішніх справ України з питань, що належать до сфери діяльності поліції; підписує накази поліції; скасовує повністю чи в окремій частині акти територіальних органів поліції; у межах повноважень надає доручення, обов'язкові для виконання поліцейськими, державними службовцями і працівниками поліції; приймає на службу та звільняє зі служби, призначає та звільняє з посад поліцейських відповідно до положень цього Закону; приймає у визначеному порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських; приймає у визначеному трудовим законодавством порядку рішення про заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників поліції; присвоює спеціальні звання поліції відповідно до цього Закону; виконує повноваження керівника державної служби в органі відповідно до законодавства про державну службу та здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.
Крім того, суд зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові №824/227/17-а від 21.09.2018 року та Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові № 600/5662/21-а від 05.07.2022 року.
Таким чином, на переконання суду відповідач при прийняті оскаржуваних наказів начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 року та №146 о/с від 31.08.2022 року повністю врахував всі обставини встановлені при проведені службового розслідування, правомірно прийняв рішення про неможливість подальшого перебування позивача на службі в поліції.
Оскаржувані накази прийняті суб'єктом владних повноважень обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин при визначенні виду дисциплінарного стягнення та спрямовані на дисциплінування і не допущення в майбутньому подібних порушень працівниками Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування наказів начальника Головного управління Національної поліції у Вінницькій області №684 від 26.07.2022 року та №146 о/с від 31.08.2022 року.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 242, 243, 245, 246, 250, 257, 262, 268-273, 278, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (вул. Театральна, 10, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 40108672).
Рішення у повному обсязі складено 24.03.2023 року.
Суддя Свентух Віталій Михайлович