м. Вінниця
24 березня 2023 р. Справа № 120/618/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави до Оратівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Керівника Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (далі - позивач) в інтересах держави до Оратівської селищної ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Оратівською селищною радою допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на внутрішньогосподарську осушну мережу на локальних системах колишніх Медівської сільської ради Оратівського району у вигляді відкритої регулюючої та провідної мережі довжиною 10,1 км, споруд на відкритій мережі (трубчаті переїзди, регулятори та інше) - 5 шт, а також закритої регулюючої мережі, а саме осушувальних (дрен) довжиною 5,6 км., споруд на закритій мережі (колодязі, гирла та інші) - 25 шт.
Відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно, на переконання прокурора, створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади, що є підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду з позовною заявою.
Ухвалою від 30.01.2023 відкрито провадження у справі та призначено останню до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, встановлено сторонам у справі строк для подання заяв по суті.
Ухвалу суду від 30.01.2023 разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами 31.01.2023 надіслано на офіційну електронну адресу відповідача: orativsr@ukr.net, що підтверджується довідкою, складеною секретарем судового засідання.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 129 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учаснику судового процесу текст повістки надсилається може надсилатися судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв'язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.
Учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується, а телефонне підтвердження записується відповідним працівником апарату суду, приєднується секретарем судового засідання до справи і вважається належним повідомленням учасника судового процесу про дату, час і місце судового розгляду. В такому випадку повістка вважається врученою учаснику судового процесу з моменту надходження до суду підтвердження про отримання тексту повістки.
Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
Відповідно до наявного у матеріалах справи підтвердження про отримання ухвали ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 03.01.2023.
Таким чином, 31.01.2023 відповідач отримав копію ухвали від 30.01.2023 про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами, що підтверджується електронним витягом, який міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відзив на позовну заяву до суду не надходив.
З огляду на викладене суд, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив, що згідно з інформацією, наданою Басейновим управлінням водних ресурсів річки Південний Буг від 15.11.2022 на запит Немирівської окружної прокуратури щодо наявності на території Оратівської територіальної громади внутрішньогосподарських меліоративних систем, котрі функціонують на вказаній території органу місцевого самоврядування, в с. Медівка наявні відповідні меліоративні фонди внутрішньогосподарської системи.
Зокрема, комісією, утвореною на підставі розпорядження Оратівської районної державної адміністрації № 379 від 12.12.2003, проведено обстеження та передано на баланс Медівської сільської ради Оратівського району внутрішньогосподарську меліоративну систему з об'єктами інженерної інфраструктури, що підтверджується актом приймання-передачі. Згідно вищезазначеного акту на баланс сільської ради передано внутрішньогосподарську мережу: відкрита регулююча та провідна мережа довжиною 10,1 км, споруди на відкритій мережі (трубчаті переїзди, регулятори та інші) - 5 шт, а також закриту регулюючу мережу, а саме осушувальні (дрени) довжиною 5,6 км, споруди на закритій мережі (колодязі, гирла та інші) - 25 шт.
Відповідно до пункту 4 акту приймання-передачі, балансова вартість переданих Медівській сільській раді Оратівського району основних фондів внутрішньогосподарської меліоративної системи становить 98,3 тис грн (відновна вартість) та 18,66 тис грн (залишкова вартість).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» до складу Оратівської селищної ради увійшла територія Медівської сільської ради Вінницької області.
Таким чином, Оратівська селищна рада Вінницького району є правонаступником усіх прав та обов'язків Медівської сільської ради Оратівського району Вінницької області.
Відтак, єдиним органом, уповноваженим управляти комунальним майном, яке знаходиться на території Оратівської територіальної громади, до складу якої входить територія с. Медівка, є Оратівська селищна рада.
Враховуючи викладене, остання зобов'язана вжити заходи згідно з вимогами чинного законодавства, спрямовані на оформлення та державну реєстрацію права власності на осушувальні внутрішньогосподарські мережі на території колишньої Медівської сільської ради.
Прокурор вважаючи неправомірною бездіяльність відповідача, яка полягає у безпідставному зволіканні в оформленні правовстановлюючих документів на майно, що належить територіальній громаді, з метою захисту інтересів держави звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
Визначаючись стосовно заявлених позовних вимог, суд виходить із такого.
Відповідно до положень ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, скорочувати обсяги доходів місцевих бюджетів, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Частиною 8 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 № 1253 (далі - Порядок № 1253) об'єктами передачі згідно з цим Порядком, зокрема, є: внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об'єктами інженерної інфраструктури, що не підлягали паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств (підпункт "б").
Пунктом 4 Порядку № 1253 передбачено, що ініціаторами передачі об'єктів у комунальну власність можуть бути місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства-правонаступники, на балансі яких перебувають об'єкти.
Передача здійснюється за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність та оформляється актом приймання-передачі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п.п. 5, 7 Порядку № 1253).
Таким чином, право власності на об'єкт передачі виникає саме з дати підписання акту приймання-передачі.
Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1253 орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня підписання акта приймання-передачі повідомляє про приймання-передачу об'єктів органи державної статистики, державної податкової служби, фінансові органи. У цей же строк орган місцевого самоврядування зобов'язаний закріпити своїм рішенням зазначені об'єкти за відповідним підприємством (організацією) на праві повного господарського відання (оперативного управління).
Отже, наведені вище норми вказують на те, що внутрішньогосподарські меліоративні системи мають бути належним чином оформлені та використовуватися у порядку, встановленому чинним законодавством, а саме Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).
Як передбачено нормами ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно зі ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Як встановлено ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Відповідно до положень ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (ч. 1 ст. 182 ЦК України).
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Як визначено ст.ст. 2, 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державна реєстрація прав здійснюється на засадах обов'язковості державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Крім того, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Також ст. 31-7 вказаного Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено особливості державної реєстрації прав на меліоративну мережу або складові частини меліоративної мережі.
Так, для проведення державної реєстрації прав власності на меліоративну мережу організації водокористувачів подаються: 1) рішення центрального органу виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, та/або органу місцевого самоврядування про передачу у власність організації водокористувачів об'єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських та/або внутрішньогосподарських меліоративних систем та/або мереж; 2) акт приймання-передачі організації водокористувачів об'єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських та внутрішньогосподарських меліоративних систем та/або мереж.
У разі належності речових прав на окремі складові частини (об'єкти) меліоративної мережі різним особам до Державного реєстру прав вносяться відомості про таких осіб та код (номер) відповідних складових частин (об'єктів) меліоративної мережі згідно з відомостями Державного земельного кадастру.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 182 ЦК України відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
Поряд із цим, усупереч вказаним вимогам законодавства Оратівською селищною радою право власності на вказане майно не реєструвалося.
Статтею 13 Конституції України закріплено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).
Сільські, селищні, міські ради, згідно ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування" є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" селищні ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
У свою чергу ст. 26 цього Закону встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, до яких віднесено розпорядження комунальним майном територіальних громад та інше.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства, та оскільки Оратівська селищна рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, то саме на неї покладено обов'язок по вжиттю заходів, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на внутрішньогосподарську осушну мережу на локальних системах колишньої Медівської сільської ради.
В той же час, Оратівська селищна рада, як суб'єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не здійснювала жодних дій щодо оформлення та державної реєстрації права власності на внутрішньогосподарську осушну мережу на локальних системах колишньої Медівської сільської ради. Вищевказане свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.
Суд погоджується з доводами прокурора про те, що взяття у комунальну власність територіальної громади внутрішньогосподарської сітки осушувальної системи на території колишньої Медівської сільської ради дасть можливість ефективного вирішення питань збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, передачі в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну її експлуатацію, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям пов'язаних з водним фактором, забезпечити безаварійний пропуск льодоходу, повені та паводків на водних об'єктах.
Крім того, суд вважає обґрунтованими твердження прокурора про те, що відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставного вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої сільська рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади, тим самим порушує законодавчо встановлений порядок набуття й подальшої реалізації права власності та, відповідно, інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною майна територіальної громади.
Відтак, ураховуючи з'ясовані обставини справи та беручи до уваги факт неподання відзиву на позовну заяву, суд вважає доведеним, що на дату прийняття рішення у цій справі відповідач не усунув тих порушень вимог чинного законодавства, які зумовили необхідність звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Таким чином, заявлений адміністративний позов суд визнає обґрунтованим і приходить до переконання про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, сплачений прокуратурою судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Оратівської селищної ради щодо ненабуття права власності на внутрішньогосподарську осушну мережу на локальних системах колишньої Медівської сільської ради Оратівського району у вигляді відкритої регулюючої та провідної мережі довжиною 10,1 км, споруд на відкритій мережі (трубчаті переїзди, регулятори та інші) - 5 шт., а також закритої регулюючої мережі, а саме осушувальних (дрен) довжиною 5,6 км, споруд на закритій мережі (колодязі, гирла та інші) - 25 шт.
Зобов'язати Оратівську селищну раду вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на внутрішньогосподарську осушну мережу на локальних системах колишньої Медівської сільської ради Оратівського району у вигляді відкритої регулюючої та провідної мережі довжиною 10,1 км, споруд на відкритій мережі (трубчаті переїзди, регулятори та інші) - 5 шт., а також закритої регулюючої мережі, а саме осушувальних (дрен) довжиною 5,6 км, споруд на закритій мережі (колодязі, гирла та інші) - 25 шт.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Керівник Немирівської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Шевченка, 23, м. Немирів, Вінницька область, 22800, код ЄДРПОУ 02909909)
Відповідач: Оратівська селищна рада (вул. Героїв Майдану, 78, смт. Оратів, Вінницький район, Вінницька область, 22600, код ЄДРПОУ 04327985)
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна