Справа № 344/2181/23
Провадження № 33/4808/227/23
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Гриновецький Б.М.
23 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю ОСОБА_1 та його захисника Томина С.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Томина С.В. на постанову Івано-Франківського міського суду від 2.03.2023 року,
Цією постановою ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накладено штраф 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 28.01.2023 року о 00год. 09хв. по вул. Тисменицька, 249-Б в м. Івано-Франківськ керував транспортним засобом Джип номерний знак НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6810, результат 1,23 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП..
В апеляційній скарзі захисник Томин С.В. оспорює законність й обґрунтованість постанови суду, вважає, що вона є незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним встановленням обставин, необхідних для вирішення справи, недоведеності таких обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що даних про керування транспортним засобом ОСОБА_1 в матеріалах справи немає, докази, які є в матеріалах справи даний факт не підтверджують. Ставить під сумнів протокол, як доказ вини, оскільки він не може слугувати доказом, а тільки формою викладу обставин події. Також не можуть бути і доказом в підтвердження факту керування транспортним засобом і пояснення ОСОБА_1 , оскільки вони отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки йому не було повідомлено про своє право на захисника, відмовитися від дачі показань та не відповідати на запитання. На думку апелянта, постанова суду не відповідає вимогам практики ЄСПЛ, національних судів, законодавству України. Просить постанову судді скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
З'ясувавши обставини справи, проаналізувавши матеріали справи та апеляційні доводи й пояснення апелянта та ОСОБА_1 про підтримання апеляції, апеляційний суд прийшов до переконання про задоволення апеляційної скарги.
Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою.
Постанова щодо ОСОБА_1 цим нормам закону не відповідає, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення.
Судом першої інстанції не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства.
В діях ОСОБА_1 є певні ознаки зазначеного в протоколі складу адміністративного правопорушення, однак його вину не підтверджено у передбаченому законом порядку.
Апеляційний суд не може спростувати доводи апелянта, які також підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 при процедурі проходження огляду на стан сп'яніння, не було належно роз'яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, а також не було забезпечено захисника під час пред'явлення йому адміністративного обвинувачення, що є істотним процесуальним порушенням його конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника. Це істотне порушення прав особи в силу правового принципу «плодів зіпсованого дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу.
Неперконливими є доводи суду про доведеність факту керування автомобілем ОСОБА_1 . Він цей факт заперечує, оскільки лише сидів у припаркованому автомобілі на місці водія, але ним не керував. Немає об'єктивних доказів у справі про факт керування ним автомобілем.
Апеляційна інстанція визнає доводи апелянта про сумнівність показника алкотестера щодо ОСОБА_1 обгрунтованими, оскільки він визнає його недійсним, а в справі немає копії свідоцтва про повірку вказаного технічного засобу, що позбавляє можливості спростувати сумніви апелянта. Згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви слід трактувати на користь правопорушника.
До істотного порушення права ОСОБА_1 на захист слід віднести незадоволення клопотання захисника про допит свідків у цій справі, що є порушенням правового принципу змагальності сторін.
Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини.
За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду - скасуванню, як невмотивована й необґрунтована.
За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави.
Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови і закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника Томина С.В. задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 2.03.2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Б.М. Гриновецький